UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСоціальні проблеми реформування аграрного сектора національної економіки – законодавча база (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2143
Скачало326
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з правознавства

 

Соціальні проблеми реформування аграрного сектора національної економіки

– законодавча база.

 

Проголошення реформування земельних відносин в Україні, як правило,

пов'язують зі здобуттям незалежності у серпні 1991 року, хоча ще у

грудні 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила низку постанов: "Про

земельну реформу", "Про порядок введення в дію Земельного кодексу

Української РСР" та ін.

 

Пропоновані перетворення не мали радикального характеру, головним їх

завданням був перерозподіл земель різного призначення, адже до цього

часу земля належала виключно державі. Результатом прийняття названих

нормативних актів стало надання землі у довічне спадкоємне володіння

громадянам, у постійне володіння колгоспам, радгоспам, іншим

підприємствам, установам та організаціям, а також у користування

(постійне чи тимчасове) певним суб'єктам ринкових відносин з метою

створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання.

Монополію держави на земельну власність було збережено. Право продажу

землі не було надано нікому, в тому числі й самій державі. Разом із тим

держава та землекористувачі набули права надання землі в оренду.

 

Другим кроком в напрямі реформування земельних відносин стало прийняття

уже Верховною Радою незалежної України взимку 1991-1992 років низки

законів, що вможливлювали певні зміни в земельних відносинах. Це такі

закони України, як "Про форми власності на землю", "Про селянське

(фермерське) господарство", "Про колективне сільськогосподарське

підприємство" та "Про прискорення земельної реформи та приватизацію

землі", а також нова редакція Земельного Кодексу України та Декрет

Кабінету Міністрів України "Про приватизацію земельних ділянок".

 

У результаті ухвалення цих законів виникла принципово нова ситуація

стосовно власності на землю:

 

на рівні закону було проголошено запровадження, поряд з державною,

колективної та приватної форми власності на землю;

 

власність на землю перестала бути монополією держави — земля

 

надавалася на безоплатних засадах громадянам для ведення селянського

(фермерського) господарства, присадибної ділянки, ділянки

 

під будівництво, а також колективним сільськогосподарським підприємствам

для ведення товарного виробництва;

 

у державній власності залишилися всі землі України, за винятком

 

переданих у колективну та приватну власність; держава могла пере

 

давати землі у приватну та колективну власність і надавати їх в

 

тимчасове та постійне користування, в тому числі в оренду.

 

Після 1992 року Верховна Рада практично не приймала законодавчих актів,

котрі мали б на меті реформування сільськогосподарського виробництва (аж

до жовтня 2001 року, коли було ухвалено новий Земельний Кодекс України).

Дальший розвиток подій був пов'язаний з указами Президента України "Про

невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері

сільськогосподарського виробництва" від 10 листопада 1994 року та "Про

порядок паювання земель, переданих у колективну власність

сільськогосподарським підприємствам та організаціям" від 8 серпня 1995

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ