UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПравочини. (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6250
Скачало1759
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з правознавства

 

Правочини.

 

Поняття та види правочинів.

 

Умови дійсності правочинів:

 

відповідність змісту правочину актам цивільного законодавства;

 

загальні та спеціальні вимоги щодо суб’єктів правочину;

 

правочин як акт вільної і повної згоди його учасників;

 

вимоги щодо форми правочину;

 

спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що

обумовлені ним;

 

відповідність правочину інтересам малолітніх, неповнолітні та

непрацездатних дітей.

 

Поняття та підстави недійсності правочинів;

 

Правові наслідки недійсності правочинів.

 

1. - Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних

прав та обов’язків є правочин. На підставі правочину цивільні права та

обов’язки можуть також змінюватися або припинятися.

 

- Правочин як юридичний факт

 

 

- Застосовувався у ЦК УРСР 1922 р., а в ЦК УРСР 1963 р. вживався термін

„угода”- недосконалість.

 

 

- Термін правочин походить від слів: „право” і „чинити”:

 

1) відображає правомірність цього юридичного факту (ст. 204 презумпція

„правомірності правочину”);

 

2) передбачає можливість вчинення цього юридичного факту не лише двома

або більше особами, але й однією.

 

 

- Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочин визначаться як дія

особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та

обов’язків.

 

 

- Ознаки правочину:

 

1) є вольовим актом (дією), що відрізняє його від подій;

 

2) є дією цілеспрямованою, тобто спрямований на досягнення певного

правового результату, що відрізняє його від юридичних вчинікв, які не є

цілеспрямованими діями (знахідка, виявлення безхазяйної речі ін.);

 

3) лише спрямовується на настання певного правового результату, однак не

завжди його породжує:

 

- за співвідношенням із настанням правового результату правочин може

 

- безпосередньо в момент вчинення створювати правовий результат;

 

- створювати правовий результат через якийсь час після вчинення;

 

- не створити правового результату на який він спрямовувався.

 

4) є завжди правомірною дією, що відрізняє його від правопорушень;

 

5) має мету та мотиви вчинення.

 

- Метою правочину є той правовий результат, на досягнення якого

спрямований правочин. Мета завжди має правове значення, оскільки має

бути законною.

 

- Мотив- це внутрішній психічний стан особи, який спонукає її до

вчинення правочину. Як правило правового значення не має, за винятком

окремих випадків (наприклад, ст. 233 ЦК правочин, вчинений під впливом

тяжкої обставини).

 

 

- Види правочинів.

 

І За кількістю сторін:

 

1) односторонні (створюють обов’язки, як правило, лише для особи, яка

вчинила; для інших осіб- у випадках встановлених законом (заповіт) або

за домовленістю з цими особами);

 

2) двосторонні;

 

3) багатосторонні. погоджена дія двох або більше сторін.

 

ІІ За моментом вчинення:

 

1) консенсуальні (у встановленій законом формі або з дотриманням ін.

формальностей – державна реєстрація ст. 210 ЦК);

 

2) реальні.

 

ІІІ За наявністю або відсутністю майнового еквіваленту:

 

1) відплатні;

 

2) безвідплатні.

 

- Форми відплатності:

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ