Реферат з правознавства
Юридичні особи
Поняття і види юридичних осіб.
Ознаки та правосуб’єктність юридичних осіб.
Створення та припинення юридичних осіб.
Організаційні форми юридичних осіб:
організаційні форми комерційних юридичних осіб;
організаційні форми некомерційних юридичних осіб.
1. – Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація,
створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Теорії юридичної особи
Е.Б. Хохлов, В.В. Бородин „Понятиею ридического лица: история и
современная тратктовка” // Государство и право.-1993.-№ 9.
Теорія фікції
Папа Інокентій ІV: „Юридична особа існує лише як поняття завдяки фікції,
вона не обдарована тілом, а значить не має волі. Діяти можуть лише
учасники (члени), але не самам організація”. Розвинув цю теорію у ХІХ
ст. Ф.К. Савіньї (теорія „втілення”).
– Органічна теорія
О. Гірке: „Будь-яка юридична особа потребує волі для для здійснення
своїх прав, де нема волі, там і немає права. Реальна воля існує лише в
людини, тому лише люди можуть виражати волю колективних утворень, а це
можливо якщо останні мають відповідні органи”.
Сучасні теорії юридичної особи базуються на одній з них.
В радянський період існували теорії:
держави (АскназійС.І.)
2) директора (Ю.К. Толстой)
3) колективу (А.В. Венедиктов)
4) соціальної реальності (Д.М. Генкін).
Види юридичних осіб
І За порядком створення:
1) юридичні особи приватного права
2) юридичні особи публічного права
ІІ За метою створення:
1) для здійснення підприємницької діяльності (комерційні);
2) для здійснення некомерційної діяльності (некомерційні).
ІІІ За видом власності на якій створюється юридична особа:
1) приватні юридичні особи;
2) державні юридичні особи;
3) комунальні юридичні особи.
– Господарський кодекс: юридичні особи колективної власності
юридичні особи, засновані на змішаній власності
2. – Ознаки юридичної особи: обов’язкові і факультативні.
Обов’язкові ознаки:
організаційна єдність;
державна реєстрація.
Факультативні ознаки:
наявність цивільної правоздатності та дієздатності
можливість виступати позивачем і відповідачем у суді
наявність відокремленого майна;
Цивільна правосуб’єктність юридичних осіб
Включає в себе:
цивільну правоздатність
цивільну дієздатність
Цивільна правоздатність юридичних осіб
– Відповідно до ч.1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатнв мати такі ж
цивільні права і обов’язки (цивільну правоздатність), як і фізична
особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
– Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких
встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу
(ліцензії).
– Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення
і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про
її припинення.
– Проблема спеціальної правоздатності
Цивільна дієздатність юридичних осіб
– Ч.1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та
обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до
установчих документів та закону. У випадках, встановлених законом,
юридична особа може набувати цивільних прав та обов’язків і здійснювати
їх через своїх учасників.
– Види органів юридичної особи:
І За порядком формування:
1) виборні;
2) призначувані.
ІІ За кількістю осіб:
1) колегіальні;
2) одноособові.
ІІІ За змістом повноважень:
1) органи, які формують волю;
2) органи, які виконують волю;
3) контрольно-наглядові органи.
– Деліктоздатність юридичної особи.
– Юридична особа особисто відповідає за своїми зобов’язаннями усім
належним їй майном.
– Відповідно до ч.3 ст. 96 ЦК України- учасник (засновник) юридичної
особи не відповідає за зобов’язаннями юридичної особи, а юридична особа
не відповідає за зобов’язаннями її учасника (засновника), крім випадків,
встановлених установчими документами та законом.
3. Створення юридичної особи
– Віповідно до ч.1 ст. 87 ЦК України для створення юридичної особи її
засновники розробляють установчі документи, які викладаються письмово і
підписуються всіма, якщо законом не встановлений інший порядок їх
затвердження.
– Установчі документи товариства:
1) статут;
2) засновницький договір. вимоги щодо змісту (ч.1 і 2 ст 88 ЦК)
– Установчий документ установи:
1) індивідуальний або спільний установчий акт вимоги щодо змісту (ч.3
ст 88 ЦК)
Відповідно до ч.4 ст. 87 ЦК України- юридична особа вважається створеною
з моменту її державної реєстрації.
Ч. 5 ст. 89: „зміни до установчих документів юридичної особи набирають
чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках,
встановлених законом,- з моменту повідомлення органу, що здійснює
державну реєстрацію, про такі зміни”.
Припинення юридичної особи
Види припинення.
І За порядком здійснення та правовими наслідками:
1) реорганізація;
2) ліквідація.
Обов’язки особи, що прийняла рішення про припинення:
негайно письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію;
призначають за погодженням з органом державної реєстрації комісію з
припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора,
покладання на орган юридичної особи тощо);
перехід повноважень щодо управління справами юридичної особи до комісії;
комісія поміщає в друкованих засобах масової інформації повідомлення про
припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами
вимог (не менше 2 місяців з моменту публікації);
комісія вживає усіх заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово
повідомляє їх про припинення юридичної особи.
Способи реорганізації:
– злиття
– приєднання
– поділ
– перетворення
Передавальний акт (злиття, приєднання, перетворення)
Розподільчий баланс (поділ)
Загальний порядок ліквідації:
після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторів ліквідаційна
комісія складає проміжний ліквідаційний баланс (відомості про: склад
майна, перелік пред’явлених кредиторами вимог, результати їх розгляду);
затвердження проміжного ліквідаційного балансу;
виплата грошових сум кредиторів здійснюється у такій черговості:
у першу чергу- вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом,
іншим ушкодженням здоров’я або смертю та вимоги, забезпечені заставою чи
іншим способом;
у другу чергу- вимоги працівників пов’язані з трудовими відносинами,
вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної,
творчої діяльності;
у третю чергу- вимоги щодо податків, зборів (обов’язкових платежів);
у четверту- всі інші вимоги.
після завершення розрахунків складається ліквідаційний баланс, який
затверджується;
майно, що залишилось передається її учасникам, якщо інше не встановлено;
є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про
припинення.
ІІ За ініціатором припинення:
добровільне;
примусове.
Юридичні підстави добровільного і примусового припинення.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter