UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВідчуття: поняття про відчуття, загальна характеристика відчуттів, форми переживання (реферат)
Автор
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7598
Скачало2188
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з психології

 

Відчуття: поняття про відчуття, загальна характеристика відчуттів, форми

переживання

 

Відчуття.

 

1.1. Поняття про відчуття.

 

Протягом всього свого життя ми набуваємо досвіду, пізнаємо навколишній

світ. Першу інформацію про властивості предметів і явищ довкілля

отримуємо за допомогою відчуттів.Відчуття – це первинний етап пізнання

людиною світу. Наші уявлення суб”єктивні, оскільки кожен з нас

унікальний. Отже у нас різні смаки, оцінки, відчуття. Якісні

характеристики відчуттів залежить від багатьох факторів: набутого

досвіду, емоційного стану та самопочуття, діяльності аналізаторів кожної

особистості тощо.

 

Відчуття – це суб”єктивне відображення окремих властивостей предметів і

явищ навколишнього світу в корі головного мозку внаслідок їх

безпоснрнднього впливу на наші органи чуття.

 

Пізнавальний процес починається з чуттєвого пізнання, яке є його першим,

вихідним етапом: Геракліт (бл. 544-484 рр. до н. є.) вважав, що очі “

більш точні свідки, аніж вуха”, тому й основну роль відводив зору, хоча

наглолшував, що споглядаючи, іноді помиляються. Це пояснюється тим ,що є

назовні, на поверхні, і аж ніяк не проникає в сутність існуючого. Хоча,

на думку Гете,”...хто не довіряє відчуттям, той дурень і неминуче

перетвориться на споглядача, відчуття не одурюють, одурюють судження”.

 

Французький філософ П. Гасенді (1592-1655 рр.) зазначав, що відчуття –

це єдине джерело пізнання. Як же відбувається цей процес? Відповідь

знаходимо у давньогрецьких філософів Емпедокла (бл. 490-430 рр. до н.

є.) та Анаксагора (бл. 500-бл. 428 рр. до н. є.). відчуття виникають

внаслідок прямого контакту органів чуття з об”єктом зовнішнього світу.

До речі. Саме це визначення й лягло в основу трактування феномена, яким

ми користуємося й сьогодні в певній модифікації. У своєму вченні

Анаксагор і Емпедокл намагалися охарактеризувати властивості відчцттів.

Анаксагор стверджував, що подібне пізнається через подібне, а Емпедокл,

що протилежне пізнається через протилежне, різне-через різне. На нашу

думку, це поняття “асоціації” та “контраст відчуттів” у сучасному

тлумаченні.

 

Зір може сприймати об”єкт лише в межах певних розмірів, а слух вловлює

звуки відповідної висоти тощо, тобто відчуття мають пороги чутливості.

 

Значення чутливості оцінювалося належно впродовж віків. Окремі вчені

навіть дещо перебільшували його. Англійський філософ Т. Гоббс (1588-1679

рр.) стверджував: “Немає жодного поняття в людському розумі, яке б не

було породжене первісно, цілком або частково в органах чуттів”.

Англійський філософ Дж. Локк (1632-1704 рр.) вістоював думку, щовсі

знання ми отримуємо через відчуття. Від народження душа дитини – “чиста

дошка”, на яку життя наносить свої позначки. З ними погоджується

німецький філософ В. Лейбніц (1646-1716 рр.). він стверджує, що нічого

немає в розумі, що б не пройшло раніше через чуття, окрім самого розуму.

Отже, чуттєвє пізнання є надзвичайно важливим, бо виступає передумовою

раціонального пізнання.

 

Чуттєвий досвід – це живлення для нашого мозку. Відомий дослідник К.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ