Курсова робота з інформатики
Мова програмування Turbo-Basic
ЗМIСТ
TOC \o “1-2” Вступ PAGEREF _Toc436899569 \h 3
СИСТЕМА TURBO-BASIC (версія 1.1) PAGEREF _Toc436899570 \h 3
Склад системи PAGEREF _Toc436899571 \h 3
Запуск системи PAGEREF _Toc436899572 \h 3
File (РОБОТА З ФАЙЛАМИ) PAGEREF _Toc436899573 \h 4
Edit (РЕДАГУВАHHЯ ПРОГРАМИ) PAGEREF _Toc436899574 \h 6
КОМАHДИ РЕДАГУВАHHЯ PAGEREF _Toc436899575 \h 6
Run (ЗАПУСК ПРОГРАМИ) PAGEREF _Toc436899576 \h 8
Compile (КОМПIЛЯЦIЯ ПРОГРАМИ) PAGEREF _Toc436899577 \h 8
Options (ОПЦІЇ СИСТЕМИ) PAGEREF _Toc436899578 \h 9
Setup (НАСТРОЙКА СИСТЕМИ) PAGEREF _Toc436899579 \h 10
Window (ВIКНА СИСТЕМИ) PAGEREF _Toc436899580 \h 11
Debug (ВIДЛАДКА ПРОГРАМИ) PAGEREF _Toc436899581 \h 12
ЗАГАЛЬHI ВIДОМОСТI ПРО БЕЙСIК PAGEREF _Toc436899582 \h 12
Формат програмного рядка БЕЙСIКА PAGEREF _Toc436899583 \h 12
Константи БЕЙСIКА PAGEREF _Toc436899584 \h 13
Змінні БЕЙСIКА PAGEREF _Toc436899585 \h 13
Масиви БЕЙСIКА PAGEREF _Toc436899586 \h 13
Арифметичні операції PAGEREF _Toc436899587 \h 14
Операцiї відношення PAGEREF _Toc436899588 \h 14
Символьні вирази PAGEREF _Toc436899589 \h 15
ОПЕРАТОРИ БЕЙСIКА PAGEREF _Toc436899590 \h 15
ФУНКЦІЇ ТА СИСТЕМНI ЗМIHHI БЕЙСIКА PAGEREF _Toc436899591 \h 30
HОВI КОМАНДИ СИСТЕМИ TURBO-BASIC PAGEREF _Toc436899592 \h 36
ПРИКЛАДИ ПРОГРАМ НА БЕЙСIКУ PAGEREF _Toc436899593 \h 37
Основна таблиця ASCII PAGEREF _Toc436899594 \h 46
Розширена таблиця ASCII (альтернативне кодування) PAGEREF
_Toc436899595 \h 46
ЗАВДАНHЯ ДЛЯ САМОСТIЙНОЇ РОБОТИ PAGEREF _Toc436899596 \h 46
ЛІТЕРАТУРА PAGEREF _Toc436899597 \h 49
Вступ
Мова BASIC (Beginners All-purpose Symbolic Instruction Code SYMBOL 151
\f “Arial Cyr” багатоцільова мова символічних команд для починаючих)
розроблена в Дартмутському коледжі (США) на початку 60-х років, як
найпростіша мова для навчання програмуванню. З тих часів вона неперервно
вдосконалювалася, а з появою та широким розповсюдженням персональних
комп’ютерів стала основною, що найбільш часто використовується на ПЕОМ,
мовою програмування високого рівня. Потрібно відмітити, що поява системи
Тurbo-Basic значно наблизила мову BASIC, яка реалізована в ній, до таких
потужних мов програмування, як PASCAL та C.
Turbo-Basic SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” це незалежна система
програмування для персональних комп’ютерів фірми IBM та сумісних з ними.
В своєму складі Turbo-Basic має потужний текстовий редактор,
швидкодіючий компілятор, бібліотеку робочих програм, внутрішній редактор
зв’язків та підсистему оперативної допомоги (Help).
Turbo-Basic працює під керуванням операційної системи MS DOS 2.0 і вище,
на комп’ютері з оперативною пам’яттю не менш ніж 512 Кбайт, з
використанням моніторів, які допускають графічні режими.
В цьому посібнику приводяться відомості про функціональні можливості
системи Turbo-Basic, дається описання операторів, функцій та системних
змінних мови BASIC, її розширення в системі Turbo-Basic. Наводяться
також приклади простих програм, написаних на мові BASIC, пропонуються
завдання для самостійної роботи.
СИСТЕМА TURBO-BASIC (версія 1.1)
Склад системи
До складу системи Turbo-Basic (версія 1.1) входять такі програми та
допоміжні файли:
TB.EXE (212,844 bytes, 04 SYMBOL 150 \f “Arial Cyr” 11 SYMBOL 150 \f
“Arial Cyr” 87) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” головна програма системи
Turbo-Basic;
TBHELP.HLP (41,029 bytes, 04 SYMBOL 150 \f “Arial Cyr” 11 SYMBOL 150 \f
“Arial Cyr” 87) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” файл допомоги (підказки)
системи Turbo-Basic;
TBINST.COM (39,976 bytes, 04 SYMBOL 150 \f “Arial Cyr” 11 SYMBOL 150 \f
“Arial Cyr” 87) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” програма установки
(настройки) системи Turbo-Basic;
TBCONFIG.TB (886 bytes) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” файл конфігурації
Turbo-Basic;
Біля 50 .BAS-, .INC-, .ASM-, .BIN- файлів з прикладами.
Запуск системи
Запуск системи Turbo-Basic з середовища DOS здійснюється набором на
клавіатурі директиви TB з наступним натисканням клавіші Enter, після
чого з’являється основний екран системи:
Можливі й інші варіанти основного екрана. Їх модифікації залежать в
кінцевому результаті від смаку користувача і можуть бути отримані в
результаті настройки системи. Цю настройку можна здійснити або після
запуску головного файла TB.EXE (в самій системі Turbo-Basic), або ж
після запуску програми установки (настройки) системи TBINST.COM.
У верхній частині основного екрана розташоване головне меню (меню
верхнього рівня) системи Turbo-Basic, до розгляду команд якого (File,
Edit, Run, Compile, Options, Setup, Window, Debug) ми перейдемо.
Кожна з вказаних команд може бути визвана трьома різними способами:
З головного меню:
1. Натисканням виділеної літери (F, E, R, C, O, S, W, D).
2. Вибором за допомогою курсора необхідної команди з наступним
натисканням клавіші Enter.
З будь-якого місця:
3. Одночасним натисканням клавіші Alt та виділеної літери.
Після виконання команд File, Options, Setup, Window, Debug на екрані
з’являється меню нижнього рівня, що спускається, із своїми командами,
вибір яких відбувається першими двома способами. Зауважимо, що для
деяких із команд існують меню трьох рівнів. Повернення на попередній
рівень здійснюється натисканням клавіші Esc.
File (РОБОТА З ФАЙЛАМИ)
У результаті виконання команди File на екрані з’явиться таке файлове
меню:
File . . .
Load
Завантажити
New
Новий
Save
Зберегти
Write to
Записати до
Main file
Головний файл
Directory
Директорій
Change dir
Змінити директорій
OS shell
Оболонка DOS
Quit
Вихід
Розглянемо коротко всі команди файлового меню.
Load Ця команда дозволяє завантажити з диска робочий файл, який можна
потім редагувати, компілювати, виконувати або зберігати. При виконанні
команди з’являється запрошення для введення імені файлу (за умовчанням
SYMBOL 42 \f “Symbol” .BAS). Якщо при цьому натиснути клавішу Enter, то
на екрані з’явиться вікно з іменами BAS-файлів і піддиректоріїв
поточного директорію. Вказавши курсором потрібний файл, натисніть
клавішу Enter для його завантаження в оперативну пам’ять ЕОМ.
New Ця команда очищає в оперативній пам’яті ЕОМ робочий файл та дає
можливість приступити до створення нової програми. За умовчанням новому
файлу присвоюється ім’я NONAME.BAS.
Save Ця команда зберігає поточний робочий файл, записуючи його на диск.
Стара версія файлу отримує розширення .BAK, якщо опція Backup source
files (в підменю Misceleneous команди Setup основного меню) установлена
в режим ON. При спробі зберегти робочий файл з іменем NONAME.BAS вам
буде запропоновано спочатку переіменувати його.
Write to Ця команда використовується для запису поточного робочого файлу
на диск під новим іменем (звичайно, після редагування або створення
нового файлу).
Main file При розробці великих програм досить часто виникає необхідність
їх розбиття на окремі незалежні частини. Ці частини зберігаються на
диску і редагуються як окремі файли. Головний файл має розширення .BAS і
містить метаоператори $INCLUDE, які підключають допоміжні файли (з
розширенням .INC) під час компіляції або при виконанні програми. За
допомогою даної команди можна задати ім’я головного файлу.
Directory Ця команда виводить на екран вміст каталогу поточного
директорію. Можливе використання шаблонів (масок) DOS, що задаються
символами SYMBOL 42 \f “Symbol” та ?.
Change dir Ця команда дозволяє перехід до будь-якого диска та/або
директорію, які стають активними після її виконання.
OS shell Ця команда використовується для виходу із системи Turbo-Basic
до середовища операційної системи DOS. При цьому Turbo-Basic залишається
резидентним у пам’яті ЕОМ і повернення до нього здійснюється командою
EXIT.
Quit Ця команда використовується для виходу із системи Turbo-Basic до
середовища операційної системи DOS. Якщо ви модифікували робочий файл та
не зберегли його, послідує пропозиція записати його на диск.
Альтернативна можливість виходу SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” натиснути
Alt+X.
Edit (РЕДАГУВАHHЯ ПРОГРАМИ)
У результаті виконання команди Edit система перейде в режим редагування,
а у верхній частині вікна редактора з’явиться такий рядок стану:
C:filename.ext Line 1 Col 1 Insert Indent Tab
C:filename.ext специфікація файлу, що редагується. За умовчанням
Turbo-Basic присвоює програмі ім’я NONAME.BAS;
Line (рядок) вказує номер рядка (відносно початку файлу), який містить
курсор;
Col (колонка) вказує номер колонки, яка містить курсор;
Insert (вставка) режим вставки увімкнуто;
Indent (відступ) режим автоматичного вiдступу увімкнуто;
Tab (табуляцiя) режим табуляцiї увімкнуто.
КОМАHДИ РЕДАГУВАHHЯ
Команди переміщення курсора
Новий рядок Enter (при увімкненому режимі вставки)
Hа символ уліво Ctrl+S або SYMBOL 172 \f “Symbol”
Hа символ управо Ctrl+D або SYMBOL 174 \f “Symbol”
Hа слово уліво Ctrl+A або Ctrl+ SYMBOL 172 \f “Symbol”
Hа слово управо Ctrl+F або Ctrl+ SYMBOL 174 \f “Symbol”
Hа рядок уверх Ctrl+E або SYMBOL 173 \f “Symbol”
Hа рядок униз Ctrl+X або SYMBOL 175 \f “Symbol”
Прокрутка уверх Ctrl+W
Прокрутка униз Ctrl+Z
Hа сторінку уверх Ctrl+R або PgUp
Hа сторінку униз Ctrl+C або PgDn
Hа початок рядка Ctrl+QS або Home
В кінець рядка Ctrl+QD або End
Hа початок екрана Ctrl+QE або Ctrl+Home
В кінець екрана Ctrl+QX або Ctrl+End
Hа початок файлу Ctrl+QR або Ctrl+PgUp
В кінець файлу Ctrl+QC або Ctrl+PgDn
Hа початок блоку Ctrl+QB
В кінець блоку Ctrl+QK
В попередню позицію Ctrl+QP
До маркеру n Ctrl+Qn (n = 0, 1, 2, 3)
Команди вставки та вилучення
Режим вставки увімкнений/вимкнений Ctrl+V або Ins
Вставити рядок Ctrl+N
Вилучити рядок Ctrl+Y
Вилучити до кінця рядка Ctrl+QY
Вилучити символ ліворуч Ctrl+H або BackSpace
Вилучити символ Ctrl+G або Del
Вилучити слово праворуч Ctrl+T
Блочні команди
Вiдмiтити початок блоку Ctrl+KB або F7
Вiдмiтити кінець блоку Ctrl+KK або F8
Вiдмiтити одне слово Ctrl+KT
Копiювати блок Ctrl+KC
Перемiстити блок Ctrl+KV
Вилучити блок Ctrl+KY
Прочитати блок з диска Ctrl+KR
Записати блок на диск Ctrl+KW
Сховати/висвітити блок Ctrl+KH
Роздpукувати блок Ctrl+KP
Різні команди
Закiнчити редагування, не зберігаючи файл Ctrl+KD, Ctrl+KQ або Esc
Збеpегти файл та продовжити редагування Ctrl+KS або F2
Новий файл F3
Табуляцiя Ctrl+I або Tab
Режим табуляцiї увімкнути/вимкнути Ctrl+OT
Режим автовідступу увімкнути/вимкнути Ctrl+OI або Ctrl+QI
Вiдновити рядок Ctrl+QL
Встановити маркер n Ctrl+Kn (n = 0, 1, 2, 3)
Знайти Ctrl+QF
Знайти та замінити Ctrl+QA
Повторити останній пошук Ctrl+L
Вставити кеpуючий символ Ctrl+P (коди 0 SYMBOL 45 \f “Symbol” 31 ASCII)
Вiдмiнити операцію Ctrl+U
Вiдновити повідомлення про помилку Ctrl+QW
Опцiї пошуку
B Пошук назад
G Пошук по всьому тексту
n n SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” будь-яке число; пошук n разів
N Замiна без підтвердження
U Iгнорування великих/маленьких літер
W Пошук тільки цілих слів
Зауваження. В кінці Пам’ятки наведені основна таблиця ASCII та її
розширення (альтернативний варіант), де вказане кодування всіх 256
символів знакогенератора ПЕОМ. Символи з розширення таблиці ASCII
(зокрема, символи псевдографіки) можуть вводитися за допомогою так
званого Alt-уведення. Для його реалізації необхідно натиснути клавішу
Alt та, утримуючи її натисненою, набрати на допоміжній цифровій
клавіатурі десятковий код потрібного символу. Пiсля відпускання клавіші
Alt відповідний символ відобразиться на екрані.
Run (ЗАПУСК ПРОГРАМИ)
Пiсля того як ви завантажили файл з BAS-програмою або створили
(відредагували) нову програму, ви можете спочатку відкомпілювати її або
відразу запустити на виконання, використовуючи команду Run. Ви можете
перервати виконання програми натисканням клавіш Ctrl+Break, якщо опцiя
Keyboard break (в меню команди Options) встановлена в режим ON.
Якщо під час компіляції або при виконанні програми буде знайдена
помилка, Turbo-Basic перейде до режиму редагування (Edit), вкаже
курсором місцеположення помилки в тексті програми, а в верхньому рядку
стану редактора з’явиться повідомлення про тип помилки. Пiсля
коректування ви можете знову запустити програму для виконання.
Якщо виведення результатів роботи програми відбувається у вікно Run, ви
можете розширити його до розміру всього екрана натисканням клавіш
Alt+F5.
Compile (КОМПIЛЯЦIЯ ПРОГРАМИ)
Команда Compile компілює (переводить у машинні коди, “зрозумілі” для
ЕОМ) BAS-програму, яка завантажена в оперативну пам’ять. Компiляцiя може
здійснюватися в оперативну пам’ять ЕОМ, в EXE-файл або TBC-файл в
залежності від установки опцiї Compile to (в меню команди Options).
EXE-файл, створений системою Turbo-Basic, може виконуватись незалежно в
середовищі операційної системи DOS. TBC-файл за своєю структурою схожий
на EXE-файл, але може виконуватися тільки в середовищі системи
Turbo-Basic.
Якщо ви не визначили головний файл опцiєю Main file (в меню команди
File), то буде компілюватися завантажений файл. Якщо головний файл
визначено i ви коректували допоміжний робочий файл, вам буде
запропоновано зберегти його.
При компілюванні у вікно повідомлень (Message) виводиться число
оброблених рядків, операторів i деяка інша інформація.
Якщо під час компіляції програми буде знайдена помилка, Turbo-Basic
перейде в режим редагування (Edit), вкаже курсором місце знаходження
помилки в тексті, а в верхньому рядку стану редактора з’явиться
повідомлення про тип помилки. Пiсля коректування ви можете знову
запустити програму на компіляцію.
Рекомендується перед запуском програми (режим Run) спочатку
відкомпілювати її. В противному разі при виконанні програми ЕОМ може
“зависнути” через значні помилки в програмі.
Options (ОПЦІЇ СИСТЕМИ)
Після виконання команди Options на екрані з’явиться таке меню опцiй:
Options
Compile to Memory
Компiлювати в Пам’ять
8087 required OFF
Потрібний сопроцесор 8087
Keyboard break ON
Переривання по Ctrl+Break
Bounds ON
Границі масивів
Overflow ON
Переповнення
Stack test ON
Перевipка стеку
Parameter line
Рядок параметра
Metastatements
Метакоманди
Розглянемо стисло всі команди меню опцiй.
Compile to Як вказувалося вище, компіляція проводиться в оперативну
пам’ять ЕОМ, EXE-файл або TBC-файл. Щоб вибрати необхідний режим,
використовується розглядувана опцiя. Вона надає можливість вибору трьох
режимів: Memory, EXE file, Chain, відповідно вказаним варіантам
компіляції.
Hаступнi п’ять опцiй використовуються при вiдладцi програми. При
створенні EXE-файлу їх можна вимкнути (режим OFF), щоб вони не займали
зайвого місця.
8087 required Ця опцiя встановлюється в режим ON для ЕОМ, яка має
арифметичний сопроцесор типу Intel 8087. При цьому вiдкомпiльованi
програми працюють значно ефективнiше. Пpоте, якщо ви створите
EXE-програму з даною опцiєю в режимі ON, то вона не буде працювати на
ЕОМ, яка не має сопроцесора.
Keyboard break В багатьох випадках надзвичайно бажано мати можливість
перервати виконання запущеної програми. Звичайно це стосується ситуації,
коли внаслідок допущених при створенні програми помилок, вона “зависає”
в процесі виконання. Розглядувана опцiя в режимі ON дозволяє здійснити
переривання під час виконання програми натисненням клавіш Ctrl+Break в
багатьох (але далеко не у всіх) випадках. Викоpистовуйте опцiю Auto save
edit (в меню команди Setup), встановивши її в режимі ON, для
автоматичного зберігання відредагованої програми перед її запуском.
Bounds Ця опцiя в режимі ON контролює правильність зміни індексів
масивів, згідно їх границь, встановлених в операторах розмірності.
Overflow Ця опцiя в режимі ON контролює ситуацію переповнення при
виконанні арифметичних операцій над цілими числами, які повинні лежати в
межах від SYMBOL 45 \f “Symbol” 32768 до +32767.
Stack test При виконанні підпрограм, функцій, процедур, деякі дані
заносяться в певну обмежену ділянку оперативної пам’яті, яка зветься
стеком. Якщо програма містить досить багато вкладених операцій вказаного
типу, може виникнути ситуація переповнення стеку, що приведе до
непередбачених наслідків. Для контролю цієї ситуації встановіть
розглядувану опцiю в режим ON. Для зміни розмірів стеку використовуйте
метаоператор $STACK.
Parameter line Ця опцiя дозволяє моделювати інформацію командного рядка,
щоб допомогти Вам при вiдладцi програм.
Metastatements Ця опцiя контролює три метаоператори при компіляції
програми: Stack size (ви можете встановити розмір стеку), Music buffer
(ви можете визначити розмір музичного буферу, який використовується при
виконанні фонової музики), Communications (ви можете змінити розподіл
прийомного буферу кожного порту зв’язку).
Setup (НАСТРОЙКА СИСТЕМИ)
У результаті виконання команди Setup на екрані з’явиться таке меню
настройки (установки):
Setup
Colors
Кольоpи
Directories
Директорiї
Miscellaneous
Рiзне
Load Options/Window/Setup
Завантажити опцiї конфігурації
Save Options/Window/Setup
Збеpегти опцiї конфігурації
Розглянемо стисло всі команди меню настройки (установки).
Colors Ця команда дозволяє змінити кольори кожного атрибуту будь-якого
вікна та меню всіх рівнів системи. Настройка буде втрачена при виході з
системи, якщо ви не зберегли її командою Save Options/Window/Setup.
Directories Ця команда дозволяє задати диски та шляхи пошуку трьох
директорiїв, які використовуються системою Turbo-Basic: Include SYMBOL
151 \f “Arial Cyr” для файлів, які містять директиви компіляції
Include; Executable SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” для EXE- i TBC-файлiв;
Turbo SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” для файлів системи Turbo-Basic
(TBHELP.TBH та TBCONFIG.TB).
Miscellaneous Ця команда дозволяє встановити в режим ON/OFF вище згадані
опцiї Auto save edit та Backup source file.
Load Options/Window/Setup Ця команда дозволяє завантажити файл
конфігурації з Turbo-директорiю (за умовчанням TBCONFIG.TB) та
встановити всі записані там режими опцiй.
Save Options/Window/Setup Ця команда дозволяє зберегти на диску в
Turbo-директорiю файл конфігурації, записуючи в нього установку всіх
опцiй системи. Якщо скористатися іменем за умовчанням TBCONFIG.TB, то ця
установка буде проведена автоматично при запуску системи.
Window (ВIКНА СИСТЕМИ)
У результаті виконання команди Window на екрані з’явиться таке меню
вiкон:
Window
Open
Вiдкpити
Close
Закрити
Next
Hаступне
Goto
Перейти
Tile
Черепиця
Stack
Стек
Zoom
Збiльшення
Розглянемо стисло всі команди меню вiкон.
В режимі основного меню ви можете змінити місце знаходження та розміри
будь-якого активного вікна (виділяється подвійною рамкою, якщо задано
спосіб показу Tile (черепиця), або виводиться на передній план, якщо
задано спосіб показу Stack (стек)). Для цього натисніть клавішу Scroll
Lock, а потім, утримуючи натисненою клавішу Shift, використовуйте
клавіші переміщення курсора.
Open Ця команда дозволяє вибрати (відкрити) будь-яке з чотирьох вiкон:
Edit, Run, Message, Trace. Вибране (відкрите) вікно стає активним. Всі
інші команди меню вiкон впливають на активне вікно.
Close Ця команда закриває вікна (робить їх невидимими).
Next Ця команда дозволяє вибирати наступне вікно активним, не
використовуючи команду Open. Команду можна виконати з головного меню,
натискаючи клавішу F6.
Goto Пiсля того як ви відкрили вікно, ви можете увійти до нього,
використовуючи вказану команду, без звертання до головного меню.
Tile Команда задає спосіб показу вiкон, при якому всі вони видимі та
займають майже однакові площі.
Stack Команда задає спосіб показу вiкон, при якому всі вони мають
найбільші розміри та накладаються один на одне.
Zoom Команда дозволяє збільшити вікна Edit i Run до розмірів всього
екрана. Розглядувану команду можна виконати з головного меню, натискуючи
клавішу F5.
Debug (ВIДЛАДКА ПРОГРАМИ)
У результаті виконання команди Debug на екрані з’явиться таке меню
вiдладки:
Debug
Trace OFF
Трасування
Run-time error
Помилка під час виконання
Розглянемо стисло всі команди меню вiдладки.
Trace При увімкненні цієї команди (режим ON) Turbo-Basic під час
виконання програми виводить у вікно Trace номери рядків, мiтки
операторів, імена процедур або функцій, які виконуються в даний час.
Викоpистовуйте клавіші Alt+F9 для перемикання режимів трасування та
звичайного виконання програми. Клавіші Alt+F10 дозволяють перемикати
трасування на покpоковий режим.
Run-time error Ця команда при виявленні помилки в EXE- або в TBC-файлах
дозволяє знайти її місцеположення в тексті програми.
ЗАГАЛЬHI ВIДОМОСТI ПРО БЕЙСIК
Формат програмного рядка БЕЙСIКА
Програма, яка написана на мові Бейсік, являє собою сукупність програмних
рядків. В Turbo-Basic нумерація рядків необов’язкова.
Рядок програми може містити декілька операторів Бейсіка, які
відокремлюються один від одного символом “:”. Загальна довжина
програмного рядка не повинна перевищувати 255 знаків.
Константи БЕЙСIКА
В Бейсік-програмi можуть використовуватися константи SYMBOL 151 \f
“Arial Cyr” числа або ланцюжки знаків, написані безпосередньо в тексті
програми.
Константи поділяються на числові та символьні (рядкові).
Символьна константа SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” це послідовність знаків,
довжиною не більше ніж 255, яка береться в лапки (“).
Числові константи поділяються на цілі та дійсні.
Цілі константи можуть бути представлені в десятковій, восьмирічній та
шістнадцятирічній формах; дійсні константи SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” в
десятковій та експоненціальній формах.
Цілі константи в десятковій формі лежать в межах від SYMBOL 150 \f
“Arial Cyr” 32768 до +32767.
Цiла константа в восьмирічній формі SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” це
послідовність восьмирічних цифр (0,1,…,7), перед якою стоїть префікс
&O або просто &.
Цiла константа в шістнадцятирічній формі SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” це
послідовність шістнадцятирічних цифр (0,1,…,9,A,B,C,D,E,F), якій
передує префікс &H.
Дійсні константи можуть бути представлені в двох форматах: із звичайною
та подвійною точністю.
Змінні БЕЙСIКА
Змінні, як i константи, поділяються на числові та символьні (рядкові).
Числовiй змінній можна присвоїти значення будь-якого числа, символьній
SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” значення рядка знаків довжиною від 0 до 255
символів.
Iмена змінних можуть бути будь-якої довжини, але Бейсік відрізняє імена
за першими 40 символами. В іменах змінних можуть використовуватися
літери, цифри та крапка. Резервовані слова Бейсіка не можуть
використовуватися як імена змінних.
Iмена змінних визначають їх тип (числові або символьні), а також
точність числової змінної.
Iм’я символьної змінної повинно закінчуватися знаком $.
В імені числової змінної останній символ визначає:
% ціла змінна
! змінна звичайної точності
# змінна подвійної точності
Масиви БЕЙСIКА
Поpяд з константами та змінними в програмах можуть використовуватися
масиви. Перед використанням масиву в програмі оголошується ім’я, тип та
кількість елементів масиву. Для цього використовується оператор
розмірності масиву DIM.
Якщо в програмі звертатися до елементу одновимірного масиву раніше, ніж
цей масив буде визначено, то розуміється, що такий масив створений в
пам’яті i включає 11 елементів (від нульового до десятого). Звеpнення до
елементів двовимірного масиву перед його визначенням неможливо!
Арифметичні операції
Для виконання арифметичних операцій в Бейсік-програмi використовуються
наступні оператори:
+ додавання
SYMBOL 45 \f “Symbol” віднімання, зміна знаку
SYMBOL 42 \f “Symbol” множення
/ ділення з плаваючою крапкою
\ цiлочисельне ділення
^ піднесення до степеню
MOD залишок від ділення
Операцiї відношення
В операціях відношення порівнюються два значення, які можуть бути обидва
числовими або обидва символьними. В результаті отримуємо одне із
значень: “так” ( SYMBOL 45 \f “Symbol” 1) або “ні” (0), які можуть
використовуватися для управління ходом виконання програми (дивись
оператор IF).
Викоpистовуються наступні операції відношення:
= дорівнює
або > більше
= або => не менше
Логічні операції
В логічних операціях виконуються побiтовi дії над операндами, попередньо
перетворені в цілі (якщо це необхідно). Значення операндiв завжди
знаходяться в межах від SYMBOL 45 \f “Symbol” 32678 до +32767. Кожний
операнд розглядається як послідовність шістнадцяти біт, над якими
виконуються дії з допомогою наступних операторів:
NOT заперечення (логічне доповнення)
AND i (кон’юнкція)
OR або (диз’юнкція)
XOR виключаюче або
EQV еквівалентність
IMP iмплiкацiя
Символьні вирази
Поняття “символьний вираз” означає окремі символьні константи та змінні,
а також їх комбінації з використанням оператора зчеплення. Для оператора
зчеплення використовується символ +. В результаті операції зчеплення
виконується об’єднання (зчеплення) символьних значень двох змінних або
змінної та символьної константи.
ОПЕРАТОРИ БЕЙСIКА
BEEP
Увiмкнення звукового сигналу.
BLOAD спф [, x]
Зчитування з диска в ОЗП (оперативний запам’ятовуючий пристрій) файлу в
двiйковому форматі.
спф SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” специфікатор файлу;
x SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” числовий вираз із значенням від 0 до
65535 SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” адрес завантаження, який вказує
зміщення в сегменті пам’яті, що визначений останнім оператором DEF SEG.
BSAVE спф, x, y
Запис з ОЗП на диск у двійковому форматі.
спф SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” специфікатор файлу;
x SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” числовий вираз із значенням від 0 до
65535 SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” адрес, починаючи з якого зчитується
файл, і який вказує на зміщення в сегменті пам’яті, визначеному останнім
оператором DEF SEG;
y SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” числовий вираз із значенням від 1 до
65535 SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” довжина ділянки пам’яті (в байтах), що
записується.
CALL ім’я [(d [, d] …)]
Виклик підпрограми на мові машини.
ім’я SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” ім’я числової змінної, значення якої
вказує адресу точки входу до підпрограми (зміщення в поточному сегменті
пам’яті, визначеного останнім оператором DEF SEG);
d SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” ім’я змінної, яка передається в
підпрограму в якості аргументу.
CHDIR шлях
Змiна активного каталогу.
шлях SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” символьний вираз, який вказує каталог,
який повинен стати активним.
CIRCLE (x, y), рад [, кл [, поч, кін [, вiдн] ] ]
Виведення на екран еліпса. Викоpистовується тільки в графічному режимі
екрана.
(x,y) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” координати центру еліпса;
рад SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” радіус більшої вісі еліпсу (в точках
екрана);
кл SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” число, яке вказує колір еліпса;
поч, кін SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” позначають кути (від SYMBOL 45 \f
“Symbol” 2 SYMBOL 112 \f “Symbol” до 2 SYMBOL 112 \f “Symbol” ) дуги
еліпса;
вiдн SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” відношення X- до Y-радiусу.
CLEAR [, [ n ] [, m ] ]
Очищення пам’яті. Всі числові змінні встановлюються в нуль, всі
символьні SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” отримують пусте значення.
n SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” лічильник байтiв, встановлює максимальний
об’єм робочої області Бейсiка (в байтах);
m SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” розмір стеку Бейсiка (в байтах).
CLOSE [ нфл [ [, нфл ] …]
Завершення виводу інформації в файл. Файл закривається.
нфл SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” номер файлу (який вказаний в операторі
OPEN).
CLS
Очищення екрана.
COLOR [nn] [, [фон] [, бордюр] ]
Встановлення кольору екрана в текстовому режимі.
nn SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” числовий вираз із значенням від 0 до 31,
який являє собою колір переднього плану (колір символу). Колір
вибирається з інтервалу чисел 0 SYMBOL 45 \f “Symbol” 15; додавання 16
до кольору переднього плану означає мигання символу;
фон SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” числовий вираз із значенням від 0 до 7
SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” колір фону;
бордюр SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” числовий вираз із значенням від 0 до
15; являє собою колір бордюру (незаповненої текстом області на межах
екрана).
COLOR [фон] [, палітра]
Встановлення кольору екрана в графічному режимі.
фон SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” числовий вираз із значенням від 0 до
15, являє собою колір фону;
палітра SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” числовий вираз, який визначає колір
графічної інформації, що виводиться на екран. Цей колір можна вказувати
цифрами 1, 2, 3, які означають різні кольори, в залежності від вказаного
параметру палітра.
COMMON d [, d] …
Передача змінних викликаючiй програмі.
d SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” ім’я змінної або масиву, які повинні бути
передані викликаючiй програмі. Масив вказують з парою круглих дужок “()”
за його іменем.
DATA c [, c] …
Ствоpення в пам’яті таблиці констант, які потім зчитуються оператором
READ.
c SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” будь-яка числова або символьна константа.
Символьну константу необов’язково заключати в лапки, якщо тільки вона не
містить ком, двокрапок та проміжків на початку або в кінці.
DATE$ = x$
Установлення системної дати.
x$ SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” символьний вираз, який використовується
для установки дати.
DEF FNiм’я [(a[, a] …)] = b
Визначення функції користувача.
FNiм’я SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” ім’я, яке присвоюється функції
(включає дві обов’язкові перші літери, які вказані в форматі);
a SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” ім’я змінної, що являє собою аргумент,
якому при виклику функції присвоюється значення відповідного (за
порядком в списку) параметру;
b SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” вираз, тип якого відповідає типу функції,
визначеному її іменем.
DEF SEG [ = адреса]
Визначення поточного сегменту пам’яті (використовується операторами
BLOAD, BSAVE, CALL, POKE). Оператор встановлює адресу, яку потім можна
використовувати для завантаження в пам’ять даних або зчитування даних з
ОЗП.
адреса SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” числовий вираз із значенням від 0 до
65535.
DEFt a [ SYMBOL 45 \f “Symbol” a] [, a [ SYMBOL 45 \f “Symbol” a] ] …
Оголошення типів змінних за першою літерою імені.
t SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” тип змінної; може приймати значення:
INT SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” цілий,
SNG SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” звичайної точності,
DBL SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” подвійної точності,
STR SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” символьна (рядкова);
a SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” літера латинського алфавіту ( A SYMBOL
45 \f “Symbol” Z );
a SYMBOL 45 \f “Symbol” a SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” означає відрізок
алфавіту.
DEF USR [n] = m
Указання точки входу до підпрограми на машинній мові (використовується
функцією USR).
n SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” цифра від 0 до 9 (за умовчанням 0), яка
визначає номер підпрограми користувача на машинній мові, адреса якої
вказується;
m SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” цілий вираз із значенням від 0 до 65535,
що задає зміщення точки входу в визначену користувачем підпрограму в
поточному сегменті.
DIM ім’я (a) [, ім’я (a) ] …
Об’явлення масиву та резервування пам’яті для його розміщення.
ім’я SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” ім’я масиву;
a SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” список числових виразів, що визначають
розмірність масиву; елементи списку відділяються комами.
При виконанні оператора DIM всі елементи числових масивів
встановлюються в 0, а символьних SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” в порожній
рядок.
Мiнiмальне значення кожного індексу рівне 0, якщо тільки цей мінімум не
пеpевизначений оператором OPTION BASE.
DRAW x$
Виведення на екран малюнка, що описаний в x$. Викоpистовується тільки в
графічному режимі екрана.
x$ SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” символьний вираз, значення якого
інтерпретується як набір команд роботи з екраном. При виконанні цього
оператора Бейсiк переглядає значення x$ i окремі літери інтерпретує як
команди, які описані нижче. Кожна команда переміщення починає рух із
точки останнього посилання, яка є останньою точкою попереднього
переміщення.
Un SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” переміщення уверх,
Dn SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” переміщення униз,
Ln SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” переміщення уліво,
Rn SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” переміщення управо,
En SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” переміщення по діагоналі уверх та
управо,
Fn SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” переміщення по діагоналі униз та
управо,
Gn SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” переміщення по діагоналі униз та уліво,
Hn SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” переміщення по діагоналі уверх та
уліво,
Mx,y SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” абсолютне або відносне переміщення.
n SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” вказує відстань переміщення; кількість
точок отримується множенням n на коефіцієнт шкали (дивись команду S
нижче).
x,y SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” координати точки, до якої проводиться
переміщення; якщо x не передує знак (+ або SYMBOL 45 \f “Symbol” ), то
x,y SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” абсолютні координати точки переміщення,
iнакше SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” це координати відносно точки
останнього посилання.
Hаступнi дві літери використовуються як префікси команд переміщення:
B SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” перемістити, але не малювати;
N SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” перемістити, потім повернутися в
попередню позицію.
Також допустимі такі команди:
Sn SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” встановлення коефіцієнта шкали (1 LEN(x$) функція буде мати порожнє значення. Частинним випадком
MID$ є функції LEFT$ і RIGHT$.
MKD$ (x) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” перетворення числа подвійної
точності в ланцюжок з восьми символів.
MKI$ (n) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” перетворення цілого числа в
ланцюжок з двох символів.
MKS$ (x) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” перетворення числа звичайної
точності в ланцюжок з чотирьох символів.
Вказані функції є оберненими до розглянутих вище функцій CVD, CVI, CVS.
OCT$ (n) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” перетворення в ланцюжок вісімкових
цифр.
n SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” числовий вираз із значенням від SYMBOL
45 \f “Symbol” 32768 до 65535.
PEEK (n) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” вміст байту пам’яті.
n SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” числовий вираз із значенням від 0 до
65535, що визначає зміщення байту в поточному кодовому сегменті (дивись
оператор DEF SEG). Результат SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” вміст байту
пам’яті з вказаною адресою у форматі цілого із значенням від 0 до 255.
PLAY (n) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” кількість нот в буфері фонової
музики.
n SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” фіктивний аргумент, який може приймати
будь-яке значення. Значенням функції є кількість нот у буфері фонової
музики (режим MB оператора PLAY). Максимальне значення функції SYMBOL
151 \f “Arial Cyr” 32.
PMAP (x,n) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” перетворення локальних координат
екрана в фізичні i навпаки. Застосовується тільки для графічних режимів
екрана.
x SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” координата точки екрана, яка підлягає
перетворенню;
n SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” визначає вид перетворення (n = 0,1,2,3).
Функцiя PMAP виконує перетворення між фізичною системою координат на
екрані та локальною системою координат, визначеною в останньому
виконаному операторі WINDOW.
POINT (n) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” координата точки екрана. Тiльки
для графічних режимів екрана.
n = 0 SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” фізична координата x (рядок);
n = 1 SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” фізична координата y (стовпець);
n = 2 SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” локальна координата x (рядок);
n = 3 SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” локальна координата y (стовпець).
Значенням функції є вказана аргументом координата поточної точки
екрана. Повеpтається фізична або локальна координата в системі,
встановленій останнім оператором WINDOW.
POINT (x,y) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” атрибут точки екрана. Тiльки для
графічних режимів екрана.
x,y SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” числові вирази, які задають в
абсолютній формі координати точки екрана. Значенням функції є атрибут
(колір) вказаної точки екрана.
POS (x) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” стовпець поточного положення
курсора.
x SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” фіктивний аргумент. Значення функції
SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” ціле число від 1 до 40 або до 80 в залежності
від ширини екрана (дивись оператор WIDTH), визначаючий горизонтальну
позицію курсора.
RIGHT$ (x$,n) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” виділення останніх символів
ланцюжка.
x$ SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” будь-який символьний вираз;
n SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” числовий вираз із значенням від 0 до 255,
що визначає довжину значення функції.
Значення функції складається з n останніх символів значення x$.
Якщо n > LEN (x$), то значенням функції буде x$, а при n = 0 SYMBOL 151
\f “Arial Cyr” порожній ланцюжок символів.
RND [(x)] SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” псевдовипадкове число.
x SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” будь-який числовий вираз. За умовчанням
SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” x = 1, у цьому випадку функція формально
перетворюється в системну змінну. Функцiя виконується таким чином:
якщо x 0 таких дій не проводиться; якщо x
SYMBOL 185 \f “Symbol” 0, то обчислюється нове псевдовипадкове число;
якщо x = 0, то давач зберігає старе значення; обчислюється значення
функції множенням на x (якщо x SYMBOL 185 \f “Symbol” 0) значення з
давача. Результат множення SYMBOL 151 \f “Arial Cyr”
рiвномiрно-розподiлене на [0,x) псевдовипадкове число.
SCREEN (n, m [, k]) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” атрибут (колір) символу
на екрані.
n SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” числовий вираз із значенням від 1 до 25;
m SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” числовий вираз із значенням від 1 до 40
або 80 в залежності від раніш встановленої ширини екрана;
k SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” числовий вираз, що розглядається як
логічне значення; допустимо тільки в текстовому режимі роботи екрана; за
умовчанням SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” k = 0.
Для графічного режиму завжди, а для текстового SYMBOL 151 \f “Arial
Cyr” при k = 0 значенням функції буде ціле число, рівне коду знака,
розташованого в позиції (n,m) екрана. Якщо для текстового режиму задано
k = 0, то ціле число, яке є значенням функції, визначає атрибут кольору
позиції (n,m) на екрані.
SGN (x) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” знак x.
SIN (x) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” синус x.
SPACE$ (n) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” ланцюжок пропусків.
n SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” числовий вираз із значенням від 0 до 255.
Значення функції SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” ланцюжок символів, який
складається з n символів “пропуск”.
SPC (n) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” виведення ланцюжка пропусків.
n SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” числовий вираз із значенням від 0 до 255;
якщо n більше ніж ширина пристрою, для якого застосовується функція, то
замість n використовується n MOD w, де w SYMBOL 151 \f “Arial Cyr”
ширина пристрою.
Функцiя застосовується тільки в операторах PRINT, LPRINT та PRINT# для
виведення пропусків.
SQR (x) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” корінь квадратний з x.
STR$ (x) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” зображення числа.
Значення функції SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” рядок знаків, що зображує
значення виразу x при виведенні на екран або друк. Оберненою до функції
STR$ є функція VAL.
STRING$ (n,m) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” ланцюжок з n символів CHR$(m).
STRING$ (n,x$) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” n-кратне повторення першого
символу послідовності.
TAB (n) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” табуляцiя до позиції n при
виведенні.
TAN (x) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” тангенс x.
TIME$ SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” системний час.
Значенням системної змінної TIME$ є поточний системний час у
відповідному форматі, встановлений при завантаженні системи або
оператором TIME$ Бейсiка.
TIMER SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” лічильник часу.
Системна змінна TIMER має своїм значенням час дня. Видається число
звичайної точності, значення якого SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” кількість
секунд, що пройшли від опівночі.
USR [n] (арг) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” виклик підпрограми на машинній
мові.
n SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” десяткова цифра (за умовчанням SYMBOL
151 \f “Arial Cyr” 0), що відповідає цифрі, яка використовується у
визначенні підпрограми на машинній мові оператором DEF USR;
арг SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” числовий вираз або символьна змінна;
арг передається підпрограмі як аргумент.
VAL (x$) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” числове значення ланцюжка символів.
VARPTR (v) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” адреса змінної;
VARPTR (#нмф) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” адреса блоку управління
файлом.
v SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” ім’я числової або символьної змінної або
елемент масиву; змінна повинна мати значення в момент обчислення функції
VARPTR;
нмф SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” номер відкритого файлу.
В обох випадках значенням функції буде ціле число із значенням від 0 до
65535, яке представляє собою зміщення в робочій області Бейсiка.
VARPTR$ (v) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” покажчик змінної.
v SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” ім’я змінної, що має значення. Значення
функції SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” ланцюжок з трьох символів, перший з
яких визначає тип змінної, а два наступні SYMBOL 151 \f “Arial Cyr”
адресу змінної в робочій області Бейсiка.
HОВI КОМАНДИ СИСТЕМИ TURBO-BASIC
Turbo-Basic (у порівнянні з Бейсіком) має численні нові команди, а також
нові опцiї для старих команд. Нижче наводяться деякі з нових операторів,
функцій та системних змінних, які розширюють можливості Бейсіка.
DO/LOOP SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” оператор циклу з тестуванням TRUE
або FALSE зверху і/або знизу циклу. Повторення циклу здійснюється
кеpуючими словами WHILE (для повторення за TRUE) або UNTIL (для
повторення за FALSE), за якими слідує деякий вираз. Цей вираз являє
собою цiлочисельну змінну, ненульове значення якої відповідає TRUE
(істина), а нульове SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” FALSE (хибність).
SUB/END SUB SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” оператор, що визначає процедуру.
В заголовку процедури вказується її унікальне ім’я, а потім в круглих
дужках перераховуються (необов’язкові) формальні параметри, які
відокремлюються один від одного комами. Виклик процедури здійснюється
оператором CALL, який пересилає фактичні параметри за посиланням або
значенням.
SELECT CASE/END SELECT SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” оператор, який
дозволяє здійснювати ефективне розгалуження програми за числовим або
рядковим виразами. При його застосуванні отримується більш чітка
програма, ніж при використанні операторів IF, ON n GOTO або ON n GOSUB.
DEF FN/END DEF SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” вдосконалений оператор,
який визначає функцію користувача.
IF/ELSE IF/ELSE/END IF SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” вдосконалений
оператор умовного переходу.
EXIT SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” оператор виходу із структурного блоку
(SELECT/END SELECT, DEF FN/END DEF, FOR/NEXT, IF/END IF, DO/LOOP,
SUB/END SUB, WHILE/WEND).
LOCAL, SHARED, STATIC SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” оператори, які
визначають змінні процедур та функцій.
DECR, INCR SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” оператори, які задають спосіб
зменшення або збільшення змінної.
DELAY SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” оператор, який задає паузу в секундах
при виконанні програми.
INSTAT SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” функція, яка повертає стан
клавіатури. Якщо клавіша була натиснена, INSTAT повертає SYMBOL 45 \f
“Symbol” 1, в іншому випадку SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” 0.
REG SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” оператор i функція; яка дозволяє читати
або записувати значення в буфер регістра.
CALL ABSOLUTE SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” оператор, який дозволяє
звертатися до програми на Асемблерi.
CALL INTERRUPT SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” оператор, який дозволяє
визвати будь-яке переривання операційної системи.
SHELL SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” оператор, який завантажує та виконує
зовнішню програму (з розширеннями .COM, .EXE, .BAT).
MTIMER SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” функція i оператор, які зчитують i
скидають мікротаймер.
EXP2, EXP10, LOG2, LOG10 SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” експоненціальна та
логарифмічна функції з основами 2 та 10.
ENVIRON SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” оператор, ENVIRON$ SYMBOL 151 \f
“Arial Cyr” функція; які використовуються для зміни конфігурації
середовища (оточення процесора).
LCASE$ (UCASE$) SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” функція, яка повертає рядок,
написаний малими (великими) літерами.
Приклади використання деяких з розглянутих конструкцій будуть наведені в
наступному розділі.
ПРИКЛАДИ ПРОГРАМ НА БЕЙСIКУ
‘КВАДРАТИЧНЕ РIВHЯHHЯ
‘——————————————
SCREEN 0 : WIDTH 40
10 CLS
LOCATE 3, 5: PRINT “РОЗВ’ЯЗУЄМО КВАДРАТИЧНЕ РIВНЯНHЯ:”
LOCATE 4, 5: PRINT ” A SYMBOL 42 \f “Symbol” X^2 + B SYMBOL 42 \f
“Symbol” X + C = 0″
LOCATE 7, 5: INPUT; ” ВВЕДIТЬ A: A = “, A
LOCATE 9, 5: INPUT; ” ВВЕДIТЬ B: B = “, B
LOCATE 11, 5: INPUT; ” ВВЕДIТЬ C: C = “, C
D = B^2 – 4 SYMBOL 42 \f “Symbol” A SYMBOL 42 \f “Symbol” C
IF D >= 0 THEN GOSUB 100 ELSE GOSUB 200
LOCATE 20, 5: PRINT “БУДЕТЕ ЩЕ РОЗВ’ЯЗУВАТИ ЗАДАЧУ? (Т/Н)”;
50 W$ = INKEY$: IF W$ = “” THEN GOTO 50
IF W$ = “Т” OR W$ = “т” THEN GOTO 10
IF W$ = “Н” OR W$ = “н” THEN CLS: END
BEEP: GOTO 50
100 X1 = (-B + SQR(D)) / (2 SYMBOL 42 \f “Symbol” A)
X2 = (-B – SQR(D)) / (2 SYMBOL 42 \f “Symbol” A)
LOCATE 15, 10: PRINT ” X1 = ” ; X1;
LOCATE 16, 10: PRINT ” X2 = ” ; X2;
RETURN
200 LOCATE 15, 10: PRINT “КОРЕНIВ НЕМАЄ!”;
RETURN
‘ПОШУК МIНIМУМУ ТА МАКСИМУМУ ВЕЛИЧИН, ЯКI ВВОДЯТЬСЯ З ‘КЛАВIАТУРИ
‘———————————————————————–
———————————
DIM X(100)
Min = 999999 : Max = -999999
FOR I = 1 TO 25
10 INPUT “Введiть дані “, X(I)
IF X(I) 100 THEN BEEP: GOTO 10
NEXT I
FOR I = 1 TO 10
IF X(I) Max THEN Max = X(I)
NEXT I
PRINT “Мiнiмальне значення = “; Min
PRINT “Максимальне значення = “; Max
END
‘ТАбЛИЦЯ МНОЖЕНHЯ
‘————————————
SCREEN 0
LOCATE 3, 5: INPUT “ЯК ВАС ЗВАТИ”; Nam$
10 CLS
LOCATE 5, 5: INPUT “ВВЕДIТЬ ПЕРШИЙ СПIВМНОЖHИК “,A
LOCATE 7, 5: INPUT “ВВЕДIТЬ ДРУГИЙ СПIВМHОЖHИК “,B
LOCATE 9, 5: INPUT “ЧОМУ РIВНИЙ ДОБУТОК ДВОХ СПIВМHОЖHИКIВ “;C
PR = A SYMBOL 42 \f “Symbol” B
IF C = PR THEN LOCATE 12, 10: PRINT “МОЛОДЕЦЬ, “; Nam$;”!”
IF C PR THEN LOCATE 12, 10: PRINT “ВЧИСЬ, ” ; Nam$;”!”
LOCATE 15, 5: PRINT “Q – ВИХIД”
LOCATE 17, 5: PRINT “IHША КЛАВIША – ПРОДОВЖЕHНЯ”
100 W$ = INKEY$: IF W$ = “” THEN GOTO 100
IF W$ = “Q” OR W$ = “q” THEN END ELSE GOTO 10
‘ПРЯМОКУТHИКИ
‘—————————
SCREEN 2 : CLS
VIEW
WINDOW (0, 0) – (100, 100)
FOR I = 1 TO 20
LINE (10 + I, 10 + I) – (70 + I, 70 + I),, B
NEXT I
END
‘ЧОРНА ДIРКА
‘——————–
SCREEN 1, 0 : CLS : COLOR 14, 1
FOR I=50 TO 1 STEP -.5
Y = 90 / I: R = 3 SYMBOL 42 \f “Symbol” I
CIRCLE (160, 30 + 10 SYMBOL 42 \f “Symbol” Y), R, 1,,, .3
NEXT
END
‘САТУРН
‘————-
SCREEN 1, 0 : CLS
CIRCLE (160, 100), 79, 3
CIRCLE (160, 100), 80, 3
ST = .77: SP = .77
FOR I= 1 TO 30 STEP 5
ST = (ST – .015): SR = ST SYMBOL 42 \f “Symbol” PI
SP = SP + .04
CIRCLE (160, 93), 100 + I, 3, SR ,SP , .3
NEXT
END
‘ЦИКЛОЇДА, ЕПIЦИКЛОЇДА, ГIПОЦИКЛОЇДА (монітор EGA)
‘———————————————————————–
—————-
PLAY “MB o2 l4 af af b- a g2 c c c d8 e8 f4 f4 f2”
SCREEN 9 : CLS
A1 = 1 : B1 = 2
A2 = 1 : B2 = 1
A3 = 1 : B3 = .5
VIEW (1, 1) – (638, 315), 3, 3
WINDOW (-2, -3) – (20, 5)
LINE (-2, 0) – (20, 0), 11
LINE (0, -3) – (0, 5), 11
FOR T = 0 TO 20 STEP .007
X1 = A1 SYMBOL 42 \f “Symbol” T – B1 SYMBOL 42 \f “Symbol” SIN(T)
: Y1 = A1 – B1 SYMBOL 42 \f “Symbol” COS(T)
PSET (X1, Y1), 1
X2 = A2 SYMBOL 42 \f “Symbol” T – B2 SYMBOL 42 \f “Symbol” SIN(T)
: Y2 = A2 – B2 SYMBOL 42 \f “Symbol” COS(T)
PSET (X2, Y2), 14
X3 = A3 SYMBOL 42 \f “Symbol” T – B3 SYMBOL 42 \f “Symbol” SIN(T)
: Y3 = A3 – B3 SYMBOL 42 \f “Symbol” COS(T)
PSET (X3, Y3), 5
NEXT ???
‘4 ВIКНА З ГРАФIКАМИ ФУНКЦIЙ
‘————————————————
SCREEN 2 : CLS
VIEW (1, 1) – (315, 96),, 1
WINDOW (-10, -1.1) – (10, 1.1)
FOR X = -10 TO 10 STEP .02
Y = SIN(X) : PSET (X, Y)
NEXT X
VIEW (325, 1) – (638, 96),, 1
WINDOW (-10, 0) – (10, 1.1)
FOR X = -10 TO 10 STEP .02
Y = 1 / (1 + X^2) : PSET (X, Y)
NEXT X
VIEW (1, 102) – (315, 198),, 1
WINDOW (-10, -.1) – (10, 100)
FOR X = -10 TO 10 STEP .02
Y = X^2 : PSET (X, Y)
NEXT X
VIEW (325, 102) – (638, 198),, 1
WINDOW?????????????????‰??‰????????????????????????›????????????
‘ВИПАДКОВI КОЛА
‘—————————-
SCREEN 2 : CLS
VIEW
WINDOW (-10, -10) – (110, 110)
FOR I = 1 TO 100
X = 100 SYMBOL 42 \f “Symbol” RND(1) : Y = 100 SYMBOL 42 \f
“Symbol” RND(1) : R = 5 SYMBOL 42 \f “Symbol” RND(1)
CIRCLE (X, Y), R
NEXT I
END
‘НОТИ
‘———-
5 CLS
LOCATE 1, 1: PRINT “——— СI (B)”
LOCATE 2, 1: PRINT “——— ЛЯ (A)”
LOCATE 3, 1: PRINT “——— СОЛЬ (G)”
LOCATE 4, 1: PRINT “——— ФА (F)”
LOCATE 5, 1: PRINT “——— МI (E)”
LOCATE 6, 1: PRINT “——— РЕ (D)”
LOCATE 7, 1: PRINT “——— ДО (C)”
LOCATE 9, 1: PRINT ” Вихiд (Q)”
PLAY “O2”
10 W$ = INKEY$: IF W$ = “” THEN GOTO 10
IF W$=”B” OR W$=”b” THEN LOCATE 1,5: PRINT “O”: PLAY “B2″: GOTO 5
IF W$=”A” OR W$=”a” THEN LOCATE 2,5: PRINT “O”: PLAY “A2″: GOTO 5
IF W$=”G” OR W$=”g” THEN LOCATE 3,5: PRINT “O”: PLAY “G2″: GOTO 5
IF W$=”F” OR W$=”f” THEN LOCATE 4,5: PRINT “O”: PLAY “F2″: GOTO 5
IF W$=”E” OR W$=”e” THEN LOCATE 5,5: PRINT “O”: PLAY “E2″: GOTO 5
IF W$=”D” OR
???????????›??????????›????????•????•?????????????›?????????????????????
??????›????
‘МУЗИКАЛЬНI МЕЛОДIЇ
‘———————————-
CLS : WIDTH 40
PRINT “—Варшав’янка—”
PLAY “t100 l8 o3 mn a4 ml a. mn g16 f4 ml f. mn c+16 d4 ml d.”
PLAY “mn c16 d4 f4 e4 a. a16 ml a g f mn e ml d e f mn g a2 p2”
PRINT “—Окрасился месяц багрянцем—”
PLAY “t100 l8 mn o3 g c4 c e- g4 f e- ml g4. f16 mn e-16 d4.”
PLAY “c o2 b-4 o3 d f b-4 o4 c o3 a- ml g2 mn g p p o4”
PLAY “d c4 o3 g g o4 ml e- mn d c o3 g ml b-4. a-16 mn g16”
PLAY “ml f e- mn d c g4 f g ml b- mn a- d e- c2 p2”
PRINT “—Засвистали козаченьки—”
PLAY “t100 l4 mn o3 g o4 g ml g f8 mn e-8 d g c c f f f g4 ml”
PLAY “d2 f8 e-8 d8 mn c8 d d d e- ml d8 c8 o3 b-8 mn a8 g o4 g”
PLAY “ml f8 e-8 d8 mn c8 o3 b- a g2 ml g8 p2”
PRINT “—заспіваймо пісню веселеньку—”
PLAY “t140 l4 mn o3 e a o4 c. o3 a8 b8 o4 d8 c8 o3 b8 a e”
PLAY “o4 c o3a ml o4 d8 c8 o3 mn b8 a8 ml g+8 mn g+8 ml b8”
PLAY “mn a8 e e4o4 e e g. e8 d ml g8 mn f8 e d c. o3 a8”
PLAY “o4 d8 c8 o3 b8 a8 o4 e2 d2”
END
‘HAPPY BIRTHDAY
‘—————————-
RESTORE Happy
READ Frequensy, Duration
WHILE Frequensy -1
SOUND Frequensy, Duration SYMBOL 42 \f “Symbol” 1.33
READ Frequensy, Duration
WEND
END
Happy:
DATA 784, 3, 659, 2, 523, 6, 659, 6, 784, 6, 1047, 15, 1329, 3
DATA 1175, 2, 1047, 6, 659, 6, 740, 6, 784, 15, -1, -1
‘ЗВУКОВI ЕФЕКТИ
‘—————————
WHILE Q$ “Q”
CLS
PRINT “Sound effects”: PRINT
COLOR 15, 0: PRINT ” B”; : COLOR 7, 0: PRINT “ouncing”
COLOR 15, 0: PRINT ” F”; : COLOR 7, 0: PRINT “alling”
COLOR 15, 0: PRINT ” K”; : COLOR 7, 0: PRINT “laxon”
COLOR 15, 0: PRINT ” S”; : COLOR 7, 0: PRINT “iren”
COLOR 15, 0: PRINT ” Q”; : COLOR 7, 0: PRINT “uit”
PRINT : PRINT “Select: “;
Q$ = ” ”
WHILE INSTR(“BFKSQbfksq”, Q$) = 0
Q$ = INPUT$(1)
WEND
CLS
IF Q$ = “B” OR Q$ = “b” THEN
PRINT “Bouncing . . . ”
CALL Bounce(32767, 246)
ELSEIF Q$ = “F” OR Q$ = “f” THEN
PRINT “Falling . . . ”
CALL Fall(2000, 550, 500)
ELSEIF Q$ = “S” OR Q$ = “s” THEN
PRINT “Wailing . . .”
PRINT ” . . . press any key to end.”
CALL Siren(780, 650)
ELSEIF Q$ = “K” OR Q$ = “k” THEN
PRINT “Oscillating . . .”
PRINT ” . . . press any key to end.”
CALL Klaxon(987, 329)
ELSEIF Q$ = “q” THEN
Q$ = “Q”
END IF
WEND
END
SUB Bounce (Hi, Low) STATIC
FOR Count = 60 TO 1 STEP -2
SOUND Low – Count / 2, Count / 20
SOUND Hi, Count / 15
NEXT
END SUB
SUB Fall (Hi, Low, Del) STATIC
FOR Count = Hi TO Low STEP -10
SOUND Count, Del / Count
NEXT
END SUB
SUB Klaxon (Hi, Low) STATIC
WHILE INKEY$ = “”
SOUND Hi, 5
SOUND Low, 5
WEND
END SUB
SUB Siren (Hi, Rng) STATIC
WHILE INKEY$ = “”
FOR Count = Rng TO -Rng STEP -4
SOUND Hi – ABS(Count), .3
Count = Count – 2 / Rng
NEXT
WEND
END SUB
‘ГРАФIЧHИЙ РЕДАКТОР
‘————————————-
ON KEY (1) SUB 500
KEY (1) ON
SCREEN 2
200 x$=input$(1)
IF X$=”S” OR x$=”s” THEN END
IF X$=”A” OR X$=”a” THEN DRAW “L5″
IF X$=”D” OR X$=”d” THEN DRAW “R5″
IF X$=”W” OR X$=”w” THEN DRAW “U5″
IF X$=”X” OR x$=”x” THEN DRAW “D5″
IF X$=”E” OR x$=”e” THEN DRAW “E5″
IF X$=”C” OR x$=”c” THEN DRAW “F5″
IF X$=”Z” OR x$=”z” THEN DRAW “G5″
IF X$=”Q” OR x$=”q” THEN DRAW “H5″
IF X$=”F” OR x$=”f” THEN DRAW “C0 U0 C1 BL5 U0″
IF X$=”H” OR x$=”h” THEN DRAW “C0 U0 C1 BR5 U0″
IF X$=”B” OR x$=”b” THEN DRAW “C0 U0 C1 BD5 U0″
IF X$=”T” OR x$=”t” THEN DRAW “C0 U0 C1 BU5 U0”
GOTO 200
500 END
‘СОРТУВАHHЯ СЛIВ
‘——————————-
CLS
LOCATE 10,25
INPUT “Кiлькiсть слів, що сортуються: “;N
DIM X$(N)
FOR I = 1 TO N
CLS
LOCATE 10, 20 : PRINT “Введiть “;i;” слово”;
INPUT X$(I)
NEXT I
CLS
FOR I = 1 TO N – 1
FOR J = I + 1 TO N
IF X$(I) > X$(J) THEN SWAP X$(I), X$(J)
NEXT J, I
FOR I=1 TO N
LOCATE I+3,30
PRINT X$(I)
NEXT I
END
‘ IМIТАЦIЯ ОБЕРТАHHЯ РИСОЧКИ
‘—————————————————-
ON KEY (1) GOSUB 500
KEY (1) ON
CLS
50 LOCATE 12,40: PRINT “( ¦ )” : DELAY .1
LOCATE 12,40: PRINT “( / )” : DELAY .1
LOCATE 12,40: PRINT “( – )” : DELAY .1
LOCATE 12,40: PRINT “( \ )” : DELAY .1
GOTO 50
500 END
‘ПОБУДОВА ДIАГРАМИ
‘———————————–
SUB GRAF(NX1,NY1,NX2,NY2,N,Y(1))
SCREEN 2
YMAX=Y(1): YMIN=Y(1)
FOR I = 1 TO N
IF Y(I) YMAX THEN YMAX = Y(I)
NEXT I
DX1 = 8 : DX = FIX((NX2 – NX1 – (N – 1) SYMBOL 42 \f “Symbol” DX1) /
N)
X1 = NX1
Y1 = NY2 – FIX(((-YMIN) SYMBOL 42 \f “Symbol” (NY2 – NY1)) / (YMAX –
YMIN))
FOR I = 1 TO N
X2 = X1 + DX
Y2 = NY2 – FIX(((Y(I) – YMIN) SYMBOL 42 \f “Symbol” (NY2 – NY1)) /
(YMAX – YMIN))
LINE (X1,Y1) – (X2,Y2),,BF
X1 = X2 + DX1
NEXT I
LINE (nx1,Y1) – (nx2,Y1)
END SUB
CLS
INPUT “ЗАДАЙТЕ КІЛЬКІСТЬ ВУЗЛІВ ГРАФІКА”; M
DIM Z(M)
FOR I = 1 TO M
INPUT Z(I)
NEXT I :
CLS
X1 = 80: X2 = 500
Y1 = 50: Y2 = 150
CALL GRAF(X1,Y1,X2,Y2,M,Z())
END
Основна таблиця ASCII
000
001
002
003
SYMBOL 169 \f “Symbol” 004
SYMBOL 168 \f “Symbol” 005
SYMBOL 167 \f “Symbol” 006
SYMBOL 170 \f “Symbol” 007
008
009
010
011
012
013
014
015
016
> 017
063
?
064
@ 065
A 066
B 067
C 068
D 069
E 070
F 071
G 072
H 073
I 074
J 075
K 076
L 077
M 078
N 079
O
080
P 081
Q 082
R 083
S 084
T 085
U 086
V 087
W 088
X 089
Y 090
Z 091
[ 092
\ 093
] 094
^ 095
_
096
` 097
a 098
b 099
c 100
d 101
e 102
f 103
g 104
h 105
i 106
j 107
k 108
l 109
m 110
n 111
o
112
p 113
q 114
r 115
s 116
t 117
u 118
v 119
w 120
x 121
y 122
z 123
{ 124
: 125
} 126
~ 127
Розширена таблиця ASCII (альтернативне кодування)
128
А 129
Б 130
В 131
Г 132
Д 133
Е 134
Ж 135
З 136
И 137
Й 138
К 139
Л 140
М 141
Н 142
О 143
П
144
Р 145
С 146
Т 147
У 148
Ф 149
Х 150
Ц 151
Ч 152
Ш 153
Щ 154
SYMBOL 218 \f “Arial Cyr” 155
SYMBOL 219 \f “Arial Cyr” 156
Ь 157
SYMBOL 221 \f “Arial Cyr” 158
Ю 159
Я
160
а 161
б 162
в 163
г 164
д 165
е 166
ж 167
з 168
и 169
й 170
к 171
л 172
м 173
н 174
о 175
п
176
SYMBOL 176 \f “MS LineDraw” 177
SYMBOL 177 \f “MS LineDraw” 178
SYMBOL 178 \f “MS LineDraw” 179
SYMBOL 179 \f “MS LineDraw” 180
SYMBOL 180 \f “MS LineDraw” 181
SYMBOL 181 \f “MS LineDraw” 182
SYMBOL 182 \f “MS LineDraw” 183
SYMBOL 183 \f “MS LineDraw” 184
SYMBOL 184 \f “MS LineDraw” 185
SYMBOL 185 \f “MS LineDraw” 186
SYMBOL 186 \f “MS LineDraw” 187
SYMBOL 187 \f “MS LineDraw” 188
SYMBOL 188 \f “MS LineDraw” 189
SYMBOL 189 \f “MS LineDraw” 190
SYMBOL 190 \f “MS LineDraw” 191
SYMBOL 191 \f “MS LineDraw”
192
SYMBOL 192 \f “MS LineDraw” 193
SYMBOL 193 \f “MS LineDraw” 194
SYMBOL 194 \f “MS LineDraw” 195
SYMBOL 195 \f “MS LineDraw” 196
SYMBOL 196 \f “MS LineDraw” 197
SYMBOL 197 \f “MS LineDraw” 198
SYMBOL 198 \f “MS LineDraw” 199
SYMBOL 199 \f “MS LineDraw” 200
SYMBOL 200 \f “MS LineDraw” 201
SYMBOL 201 \f “MS LineDraw” 202
SYMBOL 202 \f “MS LineDraw” 203
SYMBOL 203 \f “MS LineDraw” 204
SYMBOL 204 \f “MS LineDraw” 205
SYMBOL 205 \f “MS LineDraw” 206
SYMBOL 206 \f “MS LineDraw” 207
SYMBOL 207 \f “MS LineDraw”
208
SYMBOL 208 \f “MS LineDraw” 209
SYMBOL 209 \f “MS LineDraw” 210
SYMBOL 210 \f “MS LineDraw” 211
SYMBOL 211 \f “MS LineDraw” 212
SYMBOL 212 \f “MS LineDraw” 213
SYMBOL 213 \f “MS LineDraw” 214
SYMBOL 214 \f “MS LineDraw” 215
SYMBOL 215 \f “MS LineDraw” 216
SYMBOL 216 \f “MS LineDraw” 217
SYMBOL 217 \f “MS LineDraw” 218
SYMBOL 218 \f “MS LineDraw” 219
SYMBOL 219 \f “MS LineDraw” 220
SYMBOL 220 \f “MS LineDraw” 221
SYMBOL 221 \f “MS LineDraw” 222
SYMBOL 222 \f “MS LineDraw” 223
SYMBOL 223 \f “MS LineDraw”
224
р 225
с 226
т 227
у 228
ф 229
х 230
ц 231
ч 232
ш 233
щ 234
SYMBOL 250 \f “Arial Cyr” 235
SYMBOL 251 \f “Arial Cyr” 236
ь 237
SYMBOL 253 \f “Arial Cyr” 238
ю 239
я
240
SYMBOL 168 \f “Arial Cyr” 241
SYMBOL 184 \f “Arial Cyr” 242
SYMBOL 170 \f “Arial Cyr” 243
SYMBOL 186 \f “Arial Cyr” 244
SYMBOL 175 \f “Arial Cyr” 245
SYMBOL 191 \f “Arial Cyr” 246
SYMBOL 161 \f “Arial Cyr” 247
SYMBOL 162 \f “Arial Cyr” 248
SYMBOL 176 \f “Arial Cyr” 249
SYMBOL 176 \f “Symbol” 250
SYMBOL 183 \f “Arial Cyr” 251
SYMBOL 214 \f “Symbol” 252
SYMBOL 185 \f “Arial Cyr” 253
SYMBOL 164 \f “Arial Cyr” 254
SYMBOL 246 \f “MS LineDraw” 255
ЗАВДАНHЯ ДЛЯ САМОСТIЙНОЇ РОБОТИ
1. Скласти програму обчислення функції
y = x2 SYMBOL 45 \f “Symbol” 2 x + 3, 0 SYMBOL 163 \f “Symbol” x
SYMBOL 163 \f “Symbol” 2,
3 + 3 x, 2 0 вводити з клавіатури.
7. Скласти програму обчислення суми квадратів двозначних парних чисел.
8. Скласти програму побудови кубу.
9. Скласти програму обчислення суми квадратів двозначних чисел, які
діляться на 3.
10. Скласти програму побудови “пилки” з шести зубців.
11. Скласти програму знаходження найменшого з додатних елементів масиву
a1,…,a19, що задається оператором DATA.
12. Скласти програму побудови п’ятикутної зірки.
13. Скласти програму обчислення суми додатних та суми від’ємних
елементів масиву a1,…,a17, що задається оператором DATA.
14. Скласти програму побудови прямокутника за координатами протилежних
вершин, які задаються з клавіатури.
15. Скласти програму знаходження числа додатних елементів масиву
a1,…,a19, що задається оператором DATA.
16. Скласти програму побудови трикутника за координатами вершин, які
задаються з клавіатури.
17. Скласти програму знаходження середнього значення елементів масиву
a1,…,a20, що задаються оператором DATA, за формулою
m = ( a1 + … + a20 ) / 20.
18. Скласти програму побудови графіка функції
y = x2 + 5 x SYMBOL 150 \f “Arial Cyr” 3, SYMBOL 150 \f “Arial
Cyr” 2 SYMBOL 163 \f “Symbol” x SYMBOL 163 \f “Symbol” 10.
19. Скласти програму, яка визначає чи зростають елементи масиву
a1,…,a29, що задається оператором DATA.
20. Скласти програму побудови графіка функції
y = x2 sin(x) SYMBOL 150 \f “Arial Cyr” 1, SYMBOL 150 \f “Arial
Cyr” 2 SYMBOL 163 \f “Symbol” x SYMBOL 163 \f “Symbol” 10.
21. Скласти програму для визначення чверті (квадранту), до якої належить
точка M(x,y). Координати x, y вводити з клавіатури.
22. Скласти програму побудови трьох витків прямокутної спіралі.
23. Скласти програму, яка записує елементи масиву a1,…,a29, що
задається оператором DATA, в оберненому порядку.
24. Скласти програму побудови кругової діаграми для даних u1,…,u7, які
вводяться з клавіатури.
25. Скласти програму обчислення віддалі між точками A(x,y) i B(u,v),
координати яких вводяться з клавіатури.
26. Скласти програму побудови стовпчикової діаграми для даних u1,…,u4,
що вводяться з клавіатури.
27. Скласти програму табулювання функції
y = x3 cos(x + 3).
Початкове значення x = 0, кінцеве SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” x = 10,
крок SYMBOL 151 \f “Arial Cyr” 0.5.
28. Скласти програму побудови 10 кіл із зростаючими радіусами та
загальною точкою дотику.
29. Скласти програму знаходження величини d для елементів масиву
a1,…,a20, який задається оператором DATA, згідно формули
d = ( a12 + … + a202 ) / 20.
30. Скласти програму побудови прямокутника, із сторонами паралельними
границям екрана, і які проходять через точки A, B, C, координати яких
вводяться з клавіатури.
31. Скласти програму, що визначає меншу з трьох величин
sin(x), cos(x), sin(x) SYMBOL 150 \f “Arial Cyr” cos(x).
Значення x вводиться з клавіатури.
32. Скласти програму побудови кривої, заданої параметрично
x = a (sin(t))2, y = b (cos(t))2, 0 SYMBOL 163 \f “Symbol” t
SYMBOL 163 \f “Symbol” 6.28.
Значення a i b вводяться з клавіатури.
33. Скласти програму, яка визначає чи спадають елементи масиву
a1,…,a29, що задається з клавіатури.
34. Скласти програму побудови графіка функції
y = x / ( x2 + 1 ), SYMBOL 150 \f “Arial Cyr” 3 SYMBOL 163 \f
“Symbol” x SYMBOL 163 \f “Symbol” 3.
35. Скласти програму, що визначає число елементів масиву a1,…,a19, які
перевищують величину M. Масив i число M вводяться з клавіатури.
36. Скласти програму побудови графіка функції
y = x / ( x2 SYMBOL 150 \f “Arial Cyr” 1 ), SYMBOL 150 \f “Arial
Cyr” 0.7 SYMBOL 163 \f “Symbol” x SYMBOL 163 \f “Symbol” 0.7.
37. Скласти програму, що визначає число елементів масиву a1,…,a17, які
не перевищують величину M. Масив i число M вводяться з клавіатури.
38. Скласти програму побудови 3 кіл, які торкаються один до одного.
39. Скласти програму, що визначає можливість побудови трикутника за
сторонами, довжини яких a, b, c вводяться з клавіатури.
40. Скласти програму побудови стовпчикової діаграми (гістограми) для
масиву u1,…,u9, що задається оператором DATA.
41. Скласти програму знаходження числа від’ємних елементів масиву
a1,…,a17, що задається з клавіатури.
42. Скласти програму побудови квадрату за координатами однієї з вершин
та діагоналі, які задаються з клавіатури.
43. Скласти програму знаходження кількості непарних двозначних чисел,
які діляться на 3.
44. Скласти програму побудови кривої, заданої параметрично
x = t cos(t), y = t sin(t), 0 SYMBOL 163 \f “Symbol” t SYMBOL
163 \f “Symbol” 20.
45. Скласти програму знаходження кількості парних тризначних чисел, які
діляться на 7.
46. Скласти програму побудови прямокутної сітки.
47. Скласти програму впорядкування в зростаючому порядку трьох чисел,
які вводяться з клавіатури.
48. Скласти програму побудови системи прямих, паралельних діагоналі
екрана.
49. Скласти програму, яка визначає, чи є парними всі цифри
чотиризначного числа. Число вводиться з клавіатури.
50. Скласти програму, яка підраховує кількість слів у списку, що
починаються з літери “А” (великої чи малої). Слова вводяться з
клавіатури.
ЛІТЕРАТУРА
1. В.П.Дьяконов. Справочник по алгоритмам и программам на языке бейсик
для персональных SYMBOL 221 \f “Arial Cyr” ВМ. Москва, “Наука”, 1987.
2. Ю.Л.Кетков. GW SYMBOL 150 \f “Arial Cyr” , Turbo SYMBOL 150 \f “Arial
Cyr” и Quick BASIC для IBM PC. Москва, “Финансы и статистика”, 1992.
3. Л.Пул. Работа на персональном компьютере. Москва, “Мир”, 1986.
4. В.М.Трояновский, В.Ф.Шаньгин. Бейсик для начинающих и будущих
профессионалов. Москва, “Высшая школа”, 1992.
5. В. SYMBOL 221 \f “Arial Cyr” .Фигурнов. IBM PC для пользователя.
Москва, “Финансы и статистика”, 1992.
6. Б.И.Чернов. Программирование на алгоритмических языках Бейсик,
Фортран, Паскаль. Москва, “Просвещение”, 1991.
PAGE 48
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter