UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва1.Заселення Слобідської України. 2.Соціально-економічне становище і воєнно-адміністративний поділ. 3.Скасування козацького ладу. 4.Культурне життя Сло
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуКонтрольна
Продивилось4500
Скачало822
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

з історії України

 

Заселення Слобідської України.

 

Соціально-економічне становище і воєнно-адміністративний поділ.

 

Скасування козацького ладу.

 

Культурне життя Слобожанщини.

 

1). Слобідська Україна – це велика територія розташована на схід від

Полтави, навколо теперішнього Харкова. Так як вона була малозаселеною і

беззахисною перед наскоками татар у середині 17 ст. російський царський

уряд дозволив кільком хвилям українських втікачів, (що рятувалися від

постійних воїн на батьківщині) осісти тут і встановити незалежне

самоврядування на козацький . Наприкінці 17 ст. населення Слобідської

України налічувало близько 85 тис. українців чоловічої статі, з них 22

тис. проходили військову строкову службу у козацьких полках . Східно з

сусіднім Лівобережжям Слобідська Україна поділялася на полки, названі за

п’ятьма основними поселеннями: Харківський, Сумський, Охтирський,

Острогозький та Ізюмський. На відміну від Лівобережжя полковники на

Слабожанщині обиралися на довічний строк. Проте Москва пильно стежила

за тим, щоб козаки на її кордонах не брали собі спільного ватажка, або

гетьмана, політичний організм, яке у Речі Посполитій. Цар призначав

воєводу з резиденції у Бєлгороді який наглядав за діями козаків і

спілкувався з кожним полковником окремо. Із зростанням великого

феодального землеволодіння посилюється експлуатація народних мас.

 

2). На Лівобережній і Слобідській Україні в другій половині XVIII ст.

продовжували панувати феодально-кріпосницькі відносини. Основну роль

відігравало сільське господарство. На Лівобережжі та Слабожанщині більше

уваги приділяли вирощуванню жита, на півдні – пшениці. Поліпшується

культура тваринства. Зростання промислового виробництва позитивно

позначилося на розвитку торгівлі.

 

Розвивалися міста, як центри економічного, політичного та культурного

життя. Формувався національний національний ринок.

 

Проводячи колонізаторську політику царський уряд здійснював ліквідацію

автономії України. На перешкоді цій політиці стояв останній гетьман

України Кирило Розумовський (1750-1764 р.р.) , якому в тих умовах

вдалося провести судову реформу, розпочати удосконалення козацького

війська, обмежити свавілля царських чиновників.

 

За наполяганням Катерини Розумовський був змушений зректись

гетьманства. Колегія Малоросійська на чолі з Губернатором Румянцевим

провела перепис населення і государств для збільшення зборів до

імперської казни.

 

3). Був скасований полковий устрій на Слобожанщині, де 1765 р. з

козацьких полків утворилися регулярні гусарські полки царя. Територія

Слабожанщини стала зватися Слобідсько-Українською губернією. Лівобережне

козацтво реорганізувалося у 1783 р. в регулярні кавалерійські полки

(карабінери).

 

4). Як писав у 1655 р. араб-християнин Павле Плетський: “Навіть селяни в

Україні вміли читати й писати… а сільські священики вважали своїм

обов'язком навчати сиріт, не дозволяючи тим тинятися вулицями, як

бродягам…” Вищу освіту давала Київська академія та її філії у Вінниці. В

академії сформувалася чітка 12-річна програма навчання, яка на різних

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ