SI-2000 з аналізом структурних характеристик АЛ (дипломна)

ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

НА ТЕМУ

SI-2000 з аналізом структурних характеристик АЛ.

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Зав. каф.___________________

ЗАВДАННЯ НА ДИПЛОМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ

Вихідні дані до проекту

Зміст розрахунково-пояснувальної записки

та терміни виконання за розділами Термін виконання

Перелік графічного матеріалу

Консультанти по проекту

Дата видачі завдання ____________ Термін здачі проекту _____________

Керівник

Дипломник

РЕФЕРАТ

Текстова частина дипломного проекту( с., рис., табл., джерел.

Об‘єкт проектування – Богородчанський САР.

Мета роботи – забезпечення необхідної телефонної щільності, впровадження
цифрового обладнання на телефонній мережі Богородчанського району.

Метод проектування – розрахунок вхідних, вихідних та міжміських
інтенсивностей навантажень, числа з‘єднувальних ліній, обладнання,
економічного ефекту.

Для проектованої мережі проведено техніко-економічне обґрунтування
використання обладнання ЦКС типу SI-2000 виробництва сумісного
українсько-словенського підприємства “МонІс”. Розрахований економічний
ефект та термін окупності показали, що прийняте рішення правильне і ЦКС
типу SI-2000 доцільно використати для забезпечення необхідної телефонної
щільності в Богородчанському районі, а також в інших
районах.

ЦИФРОВА МЕРЕЖА, ВХІДНА, ВИХІДНА ТА МІЖМІСЬКА ІНТЕНСИВНІСТЬ НАВАНТАЖЕННЯ,
З‘ЄДНУВАЛЬНІ ЛІНІЇ.

Умови одержання дипломного проекту: з дозволу проректора УДАЗ ім. О.С.
Попова з навчальної роботи.

ЗМІСТ

С.

ВСТУП

1 АНАЛІЗ СТАНУ ІСНУЮЧОЇ МЕРЕЖІ

1.1 Коротка характеристика Снятинського району

1.2 Характеристика існуючої мережі

2 ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ ПРОЕКТУВАННЯ

2.1 Обґрунтування необхідності модернізації мережі

2.2 Вибір комутаційного обладнання

2.2.1 Загальна архітектура і основні технічні параметри системи

2.2.2 Груповий комутаційний модуль GSM

2.2.3 Аналогові абонентські модулі ASM та RASM

2.2.4 Цифровий мережний модуль DNM

2.2.5 Модуль адміністративного керування ADM

2.2.6 Модуль тарифікації CHM

2.2.7 Модуль центра технічної експлуатації OMC

2.3 Обґрунтування задачі проектування

3 РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕНЬ НА ПРОЕКТУЄМІЙ

МЕРЕЖІ

3.1 Розрахунок навантажень на МТМ

3.1.1 Розрахунок виникаючих і вхідних навантажень

3.1.2 Розрахунок інтенсивності внутрішнього навантаження

3.1.3 Розрахунок інтенсивності міжміських навантажень і

навантажень до вузла спецслужб

3.1.4 Розрахунок інтенсивності вихідного і вхідного навантажень

3.2 Розрахунок навантажень на СТМ

3.2.1 Розрахунок інтенсивності вихідних і вхідних навантажень

3.3 Розрахунок навантажень на пучок з’єднувальних ліній

3.3.1 Розрахунок навантаження на пучок з’єднувальних ліній

для СТМ

3.3.2 Розрахунок і розподіл міжстанційних навантажень МТМ

4 ВИЗНАЧЕННЯ ЧИСЛА З‘ЄДНУВАЛЬНИХ ЛІНІЙ

4.1 Визначення числа з’єднувальних ліній для МТМ

4.2 Визначення числа ЗЛ для СТМ

5 РОЗРОБКА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СХЕМИ СТАНЦІЇ

5.1 Розрахунок пропускної спроможності системи управління

5.2 Визначення необхідного числа багаточастотних приймачів

5.3 Визначення необхідної кількості модулів різних типів

6 КОМПЛЕКТАЦІЯ І РОЗРОБКА ПЛАНУ РОЗМІЩЕННЯ

ОБЛАДНАННЯ

6.1 Призначення і комплектація основного обладнання станції

SI-2000/224

6.1.1 Основні групи шаф

6.1.2 Розташування блоків в секціях станційних модулів

7 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ

7.1 Розрахунок техніко-економічних показників

7.2 Визначення капітальних витрат

7.3 Визначення річних експлуатаційних витрат

7.4 Визначення доходів та терміну окупності

7.5 Аналіз отриманих результатів

8 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ВСТУП

Засоби електрозв’язку відіграють велику роль в задоволенні зростаючих
потреб населення. Мережа електрозв’язку являє собою складний комплекс
пристроїв, які забезпечують передачу і розприділення між споживачами
різного виду інформації: телефонних переговорів, телеграм, передача
даних для ЕОМ, передача програм радіомовлення та телебачення. В мережу
електрозв’язку входять передавачі та приймачі інформації, комутаційні
вузли і канали, з допомогою яких з’єднуються передавачі та приймачі з
комутаційними вузлами і комутаційні вузли між собою.

Збільшення об’єму інформації, яка передається, і появлення її нових
видів потребує підвищення технічного рівня засобів електроз’вязку шляхом
впровадження нових досягнень науки і техніки, а також об’єднання всіх
засобів електроз’вязку з метою підвищення її використання, організаційно
і технічно об’єднуючи в єдиний комплекс.

За останній період свого розвитку техніка телефонного з’вязку пройшла
довгий шлях від примітивних телефонних апаратів і ручних комутаторів до
сучасних електронних телефонних станцій керованими ЕОМ. Телефонна мережа
України являє собою сокупність місцевих телефонних мереж (міських і
сільських), які об’єднуються в маштабі області, в зоновій мережі в свою
чергу об’єднуються в єдину мережу з допомогою міжміських ліній і
комутаційних вузлів.

На даний час в Україні спостерігається тенденція заміни АТС ДШ та АТСК
цифровими системами комутації. На телефонній мережі України
використовуються цифрові системи комутації (ЦСК) відчизняного
виробництва, такі як С-32, ЕС-11, Донець та інші, а також закордонного
виробництва: 5ESS. EWSD. SI-2000 та інші.

ЦСК SI-2000 розроблена Словенською фірмою ISKRATEL, виробляється в
кількох країнах, у тому числі в Україні спільним підприємством Моніс
(м.Харків). Вона має гнучку модульну архітектуру обладнання і
програмного забезпечення, територіально розподілений абоненський доступ,
комутацію і керування, централізовані експлуатацію і технічне
обслуговування, інтегровану систему електроживлення, є економічною,
добре пристосованою до умов викоростання на мережі та до умов довкілля.
Завдяки виносному обладнанню зона обслуговування SI-2000 може охоплювати
всю територію сільського адміністративного району чи мікрорайону в
цілому. 1 АНАЛІЗ СТАНУ ІСНУЮЧОЇ МЕРЕЖІ

1.1 Коротка характеристика Богородчанського району.

“Від Івано-Франківська до Богородчан всього п’ятнадцять кілометрів. Тож
ледь встигнеш виїхати з густо забудованих особняками околиць обласного
центру, проминути старе мов світ селище Лисець, як опиняєшся у красивому
містечку, зовсім не схожому на інші райцентри Прикарпаття та й, мабуть,
усієї України. Начебто отак відразу, не перетинаючи кордону, потрапляєш
десь у Чехію, Німеччину чи Угорщину”.

Так писала в “Урядовий кур’єр” наша землячка Зоя Краснодемська.

Отже, Богородчани. Місто назване іменем Богородиці. Перша письмова
згадка про Богородчани датується 1441 роком. У Богородчанах проживає 8
тис.чол.,в тому числі і міське-11,2 тис.чол.(сюди відносяться Солотвин),
сільське-60,8 тис.чол. Богородчанський район утворено 1939 року.

На території району знаходиться пам’ятка архітектури XVII ст.-Скит
Манявський.

В економіці району провідне місце займає сільське господарство. Напрям
господарства – вирощування зернових і технічних культур, м’ясо-молочне
тваринництво.

В районі налічується шість промислових підприємств. Створено кілька
об’єктів переробної галузі, такі як Горохолинський консервний завод,
молокозавод у Старих Богородчанах, кілька млинів в селянських спілках. Є
в селех і невеликі пекарні. В районі є 2 палаци культури, 26 народних
домів “Просвіта”, 10 клубів, 40 бібліотек, 3 лікарні, 8 сільських
амбулаторії, 20 аптек, 290 лікарів, 40 загальноосвітніх шкіл, 10
середніх, 1021 вчителів, 14380 учнів. В районі функціонує 2 селищні та
30 сільських рад, налічується 16 селянських спілок.

1.2 Характеристика існуючої мережі.

Богородчанський ЦЕЗ №1 “Центр електрозв’язку №1” – структурна

одиниця Івано-Франківської Дирекції ВАТ “Укртелеком”. На міській мережі
ЦЕЗ №1 працює три АТС:

АТСК 100/2000 на 2000 № №

ЕLTA на 496 № №

ЕС-11 на 235 № №

На сільській мережі ЦЕЗ №1- 28 АТС:

“Донець-3М” – 2 шт.

“КВАНТ” – 3 шт.

К 100/2000 – 5 шт.

К 50/200 – 17 шт.

ЕС-11 – 1 шт.

Зважаючи на географічне розташування району мережа складається з двох
вузлових районів з центрами в с. Солотвино та смт.Богородчани.
Богородчани з’єднано з ВС в с. Солотвино за допомогою апаратури ІКМ-30.
До центральної станції в с.м.т.Богородчани під’єднано 7 станцій К
50/200, 3 К 100/2000, 2 “КВАНТ”, 1 “Донець-3М”. До ВС в с.Солонвино
підєднано 10 станцій К 50/200, 1 К 100/2000, 1 “Донець-3М”, 1 “КВАНТ”, 1
“ЕС-11”. Дані про номерну ємність, тип, нумерацію станцій та чисельність
населення на 2002 рік розміщені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Дані про число мешканців, номерну ємність, тип та
нумерацію сільських станцій існуючої мережі

Найменування населенного пункту Число мешканців Тип станції Ємність
станції Нумерація

1 2 3 4 5

Глибівка

1099 К-50/200 150 3-26-хх

3-27-хх

Бабче 2543 К-50/200 150 6-12-хх

Жураки 2042 Донець-3М 96 3-52-хх

Глибока 1509 КВАНТ 384 3-91-хх

3-94-хх

Горохолино 2439 К-100/2000 400 5-31-хх

5-34-хх

Дзвиняч 2575 К-100/2000 400 3-01-хх

3-04-хх

Грабовець 1371 К-50/200 100 3-24-хх

Кривець 1840 К-50/200 150 6-96-хх

6-97-хх

Кричка 1800 К-50/200 150 6-76-хх

6-77-хх

Продовження таблиці 1.1

1 2 3 4 5

Маркова 2969 Донець-3М 192 4-62-хх

4-63-хх

Ст.Гута 346 К-50/200 100 3-36-хх

Підгір’я 2244 К-100/2000 500 5-71-хх

5-75-хх

Раковець 1976 Квант 256 4-51-хх

4-53-хх

Росільна 3407 К-50/200 150 3-62-хх

3-63-хх

Ст.Богородчани 3861 К-100/2000 500 5-12-хх

5-16-хх

Саджава 1819 КВАНТ 512 3-71-хх

3-75-хх

Старуня 2001 К-50/200 200 3-42-хх

3-43-хх

Хмелівка 715 К-50/200 150 3-96-хх

3-97-хх

Іваниківка 2397 К-50/200 100 3-82-хх

Космач 1505 К-50/200 50 3-32-хх

Яблунька 1918 К-50/200 150 6-52-хх

6-53-хх

Манява 3655 К-50/200 100 6-87-хх

Нивочин 743 К-50/200 100 3-14-хх

Гата 758 ЕС-11 120 3-34-хх

3-35-хх

Солотвино 4000 К-100/2000 1100 4-10-хх

4-20-хх

Пороги 3184 К-50/200 100 6-34-хх

Похівка 508 К-50/200 100 3-14-хх

Скобичівка 698 К-50/200 100 3-12-хх

Міська мережа складається з трьох станцій, які знаходяться в одному
приміщенні, дані про їх номерну ємність, тип та нумерацію розміщенні в
табл. 1.2.

Таблиця 1.2 – Дані про номерну ємність, тип та нумерацію міських станцій
існуючої мережі

Умовний номер стації Тип станції Число мешканців Ємність станції
Нумерація

РАТС 1.2 К-100/2000

8000

2000 2-10-хх…2-29-хх

РАТС 1.3 ELTA

496 2-30-хх…2-34-хх

РАТС 1.4 ЕС-11

235 2-41-хх…2-43-хх

Існуюча мережа Богородчанського району зображена на рис.1.1.

2 ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ ПРОЕКТУВАННЯ

2.1 Обґрунтування необхідності модернізації мережі

Сільські мережі електрозв‘язку України для адміністрацій зв‘язку в
основному втратні внаслідок великих питомих капітальних та
експлуатаційних витрат на одного абонента і тому розвиток МЕЗ САР
потребує державної правової та фінансової підтримки.

Комплексна програма створення ЄНСЗ передбачає збільшити до кінця 2005 р.
сукупну ємність телефонних мереж САР майже вдвічі з метою задоволення
потреб органів державної влади, підприємств, агропромислового комплексу,
організацій, населення та інших користувачів у послугах зв‘язку.
Конкретно планується досягти таких показників (число телефонів на 100
мешканців) у:

Райцентрі 30

Міських поселеннях 25

Селах 16

Телефонні мережі САР розвиваються в основному з використанням ЦСК. До
них можна зарахувати (після успішного завершення сертифікаційних
випробувань) такі ЦСК:

типу SI-2000 виробництва сумісного українсько-словенського підприємства
“МонІс”, створеного на базі Харківського ВО “МОНОЛІТ” і фірми
“ISKRATEL”;

типу “ЄвроКВАНТ” за умови організації сумісного підприємства на базі
Львівського заводу ФТА і Роменського заводу АТС з Латвійською фірмою
“VEF-CKT”;

типу DGT-3450 за умови організації сумісного підприємства на базі
Черкаського заводу телеграфної апаратури і польської фірми “DGT”;

типу С-32С розробки і виробництва Дніпропетровського ВО ДМЗ за умови
доведення її техніко-економічних показників до відповідності вимогам ТМ
САР.

В Богородчанському районі теж не повністю задоволена потреба сільського
населення в послугах зв‘язку. В багатьох селах відсутні станції, або ж
бракує ємності існуючих станцій.

Всього по району міських телефонів – 3099, з них у населення – 2559,
сільських телефонів – 4696. Щільність телефонів на 100 сімей – 37.8%.

Враховуючи дефіцит інвестицій, розвиток телефонної мережі
Богородчанськогого району буде проводитись поетапно з використанням ЦСК
типу SI-2000.

2.2 Вибір комутаційного обладнання

2.2.1 Загальна архітектура і основні технічні параметри системи

Система SI-2000 – це група цифрових телефонних станцій з розподіленим
управлінням і централізованим техобслуговуванням, які можуть працювати в
якості центральних, вузлових і кінцевих на СТМ. В склад сімейства SI
2000 входить і супутнє обладнання, наприклад, центр управління и
техобслуговування (ЦТЕ), модуль передачі даних, інтелектуальні
перетворювачі сигналізації ISC, система первинного електроживлення.

Абонентам любої АТС системи SI-2000 представляються в повному об‘ємі все
сучасні додаткові види обслуговування (ДВО), як наприклад, декадний або
частотний набір номера, наявність контрольного лічильника у абонента,
заборона деяких видів вихідного зв‘язку, переадресація виклику,
скорочений набір номера, з‘єднання без набору номера (прямий виклик),
виклик абонента по заказу – побудка, установка на очікування і багато
інших з врахуванням їхньої вартості. При всіх послугах, за винятком
особливо складних, абоненти SI-2000 мають ті ж можливості, що і абоненти
найсучасніших ЦСК інших фірм.

Підсистема тарифікації достатньо надійна і багатофункціональна. Тарифні
дані записуються декілька разів на день на магнітну стрічку в тарифному
модулі. Ці записи допомагають вирішувати проблеми, що виникають при
поступленні скарг від абонентів. Всі дорогі міжміські та міжнародні
телефонні розмови регіструються вельми докладно, завдяки чому
забезпечується така ж докладна виписка рахунків.

Надійність системи визначається застосуванням мікроелементів HC CMOS і
VLCI, в декілька раз надійніших, ніж елементи технології ТТL.
Ілюстрацією стійкості апаратури до різних зовнішніх впливів служить той
факт, що навіть в складних умовах сільської місцевості кількість відмов
на абонентському комплекті складає менше ніж 0,5 на рік. Розподілена
архітектура зменшує вплив відмов на роботу АТС. Досить суттєвим для
пристосування на СТМ є розширення допустимого температурного діапазону
від 0 до 40 (С для SI 2000/224.

Архітектура SI-2000 (рис. 2.2.1) базується на опорному обладнанні (ОпО),
що централізує експлуатацію і техобслуговування всієї територіально
розподіленої ЦСК, та на різнотипних ВКМ і ВАМ. Ці архітектурні елементи
системи побудовані з основних апаратно і програмно ідентичних модулів
наступних типів:

GSM (Group Switch Module) – груповий комутаційний модуль;

МСА (Central Module, version A) – модуль комутації, керування і
сигналізації (у V-й версії системи замінює GSM, але може додатково
встановлюватися і на діючих станціях попередніх версій у процесі їх
розширення, як показано на рис. 2.2.1);

ASM (Analog Subscriber Module) – аналоговий абонентський модуль (іноді
його називають АХМ);

Рисунок 2.2.1 – Функціональна схема ЦСК SI2000

LCM (Line Concentrator Module) – модуль абонентських концентраторів;

DLX (Digital Lines Multiplexer) – цифровий абонентський мультиплексор;

RBM (Remote Basic Multiplexer) – виносний базовий мультиплексор;

MLB (Line Module, version B) – цифровий абонентський модуль базового
доступу до ЦМІС (відсутній у версіях системи нижче V-ї);

ANM (Analog Network Module) – аналоговий мережний модуль;

DNM (Digital Network Module) – цифровий мережний модуль;

ADM (ADministration Module) – модуль адміністративного керування;

CHM (CHarging Module) – модуль тарифікації;

ОМС (Operation and Maintenance Center) – модуль центру технічної
експлуатації і обслуговування.

2.2.2 Груповий комутаційний модуль GSM

Груповий комутаційний модуль GSM утворює однокаскадне цифрове
комутаційне поле (ЦКП) – він є каскадом ЧП просторово-часової комутації
і виконує взаємні неблоковані з’єднання будь-яких каналів підімкнених
трактів ІКМ, комутує міжпроцесорні з’єднання та забезпечує синхронізацію
системи. Зважаючи на важливість цих функцій, модуль повністю дубльовано
(спрощена функціональна схема модуля на рис. 5). Обидві площини
паралельно виконують однакові дії, але для реального перенесення
інформації вибирається одна з них, яка вважається активною. Активна
площина примусово синхронізує пасивну, для чого вони з’єднуються окремим
трактом 8 кГц. Активний керівний процесор CPU робить синхронні зміни
вмісту оперативної пам’яті DM (Dynamic Memory) пасивної площини. Завдяки
цим заходам перемикання на іншу площину не призводить до порушень
встановлених з’єднань чи до збоїв синхронізації. Дубльований модуль GSM
є двокасетним, а окрема площина займає половину першої і половину другої
касети. Всі блоки і модулі станції (ASM, DNM тощо) вмикаються
послідовними двобічними міжмодульними трактами МL (2048 кбіт/с)
паралельно у обидві площини комутаційного поля.

Рисунок 2.2.2 – Функціональна схема групового комутаційного модуля GSM

2.2.3 Аналогові абонентські модулі ASM та RASM

Функціональна схема аналогового абонентського модуля ASM на рис 2.2.3.
На стативі обладнання він займає три касети і дозволяє підімкнути до 239
ААЛ, у кожну з яких можна вмикати індивідуальний або два спарованих
телефонних апарати (без взаємного зв‘язку). Внутрішнє навантаження у ASM
не замикається, а у напрямку до комутаційного поля можна мати лише один
між модульний тракт ML, тобто 30 розмовних каналів. Таким чином, хоча
потенційна номерна ємність модуля ASM досягає 478 №№ (якщо всі ТА
спаровані), реальна ємність звичайно не перевищує 240 №№ (при
концентрації 8:1), що дозволяє мати на стативі ASM лише 480 №№, тобто
набагато менше, ніж у більш розвинутих ЦКС. Це спричинено намаганнями
розробників системи якомога зменшити енергоспоживання, спростити і
здешевити модуль, передбачивши у той же час специфічний для мереж країн
СНД спосіб зменшення витрат на мережу АЛ – спароване підімкнення ТА.

Рисунок 2.2.3 – Функціональна схема аналогового абонентського модуля ASM

До складу ASM входять плати абонентських комплектів та спільне
обладнання:

просторовий аналоговий концентратор MXC,

комплект аналого-цифрового перетворення ADC,

універсальний пристрій стику з трактом ІКМ UPI,

інтерфейс касети SIN,

блок приймачів тонального набору DTMF,

пристрій тестування АЛ LTU,

викличний і тональний генератор RTG,

керівний пристрій SCC,

периферійний інтерфейс PIN.

Особливість виносного блоку RASM у тому, що він встановлюється у шафі
спеціальної конструкції разом з обладнанням передачі LE, первиннім
джерелом живлення та акумуляторами, а між модульний тракт ML подовжено
стандартним ЛТ 2048 кбіт/с, утвореним у будь-якому середовищі поширення.
Цей ЛТ закінчується в RASM і в опорному обладнанні системи блоками LE
кінцевого обладнання лінійного тракту використаної системи передачі
(див. Рис. 2.2.1.).

2.2.4 Цифровий мережний модуль DNM

Блок DNM (рис. 2.2.4) забезпечує відімкнення одного зовнішнього
лінійного тракту Е1 (2048 кбіт/с) зі стикам А і стандартним
використанням каналів: нульовий для синхронізації, шістнадцятий – для
лінійної сигналізації та утворення над циклу, канали 1…15 і 17…31 –
для інформації користувачів (мова, дані). У разі використання спільно
канальної сигналізації КІ 16 може використовуватися, як розмовний. Якщо
напрямок зв‘язку додатково обладнати цифро-цифровими перетворювачами D/D
(див. рис. 2.2.1), то замість тракту Е1 можна підімкнути два тракти Е1/2
(1024 кбіт/с) зі стиком А1, у якому КІ 0 – для синхронізації і лінійної
сигналізації, КІ 1…14 – розмовні.

Рисунок 2.2.4 – Функціональна схема цифрового мережного модуля DNM

2.2.5 Модуль адміністративного керування ADM

Цей модуль встановлюється на кожній станції (ОпО та ВКМ ЦСК). Він
забезпечує взаємодію “людина-машина”, завантаження і модифікування
програм і даних всіх станції, аварійну сигналізацію і діагностування
обладнання, вимірювання параметрів навантаження та взаємодію станції з
ЦТЕ системи. При ємності станції до 2000№№ модуль ADM може додатково
виконувати функції тарифікації, але у цьому разі відмова модуля
призводить до втрати всіх тарифних даних (вони зберігаються в
енергозалежній пам‘яті). Структурна схема модуля приведена на рис.
2.2.5.

Рисунок 2.2.5 – Структурна схема модуля адміністративного керування ADM

2.2.6 Модуль тарифікації CHM

Модуль CHM потрібен для обліку вартості телефонних розмов та інших
послуг системи. Можливі: порозмовна і почасова тарифікація, автоматична
зміна тарифів залежно від категорії дня (будній, святковий) і часу доби
та встановлення трьох градацій тарифної такси (звичайна, пільгова,
підвищена). Структурна схема модуля – на рис. 2.2.6. Щомісячно стрічка
передається у ЦТЕ (OMC) для обробки і нарахування оплати. За потреби
тарифні дані можна вивести на термінал технічної експлуатації.

Рисунок 2.2.6 – Структурна схема модуля тарифікації CHM

2.2.7 Модуль центра технічної експлуатації OMC

Функції центра технічної експлуатації OMC виконує потужний персональний
комп‘ютер зі спеціалізованим ПЗ та відповідною машинною периферією
(накопичувачами, відеотерміналами, лініями зв‘язку – див. рис. 2.2.1).

Комп‘ютер OMC виконує такі функції:

зберігання ПЗ та системних даних та, за потреби, пере завантаження
модулів системи;

обробку тарифних даних з тарифної касети з аналізом помилок тарифікації
та нарахуванням абонентської плати і роздрукуванням рахунків;

збирання від модулів ADM і аналіз даних аварійної сигналізації та
автоматичного діагностування пошкодженого обладнання з відповідним
інформуванням персоналу;

детальне (за потреби), кероване командами персоналу діагностування
пошкоджених блоків та вимірювання електричних параметрів ліній і трактів
передачі;

адміністративне управління системою з боку персоналу;

реконфігурація системи за командами персоналу.

Звичайно станції системи обслуговуються без постійної присутності
персоналу, а в ЦТЕ передбачається цілодобове чергування. Персонал керує
системою командами мови MML і за допомогою графічного інтерфейсу
операційної системи Windows-NT.

2.3 Обґрунтування задачі проектування

Метою на даному етапі модернізації телефонної мережі Снятинського району
є створення цифрової інфраструктури для подальшого розширення.

Зважаючи на дефіцит коштів, цифровізацію ми починаємо з вузлового району
з центром в м.Снятині: існуючі станції типу К 50/200 заміняються новими,
але так як обладнання цих станцій ще в задовільному стані, встановлюємо
їх в Заболотівському вузловому районі, забезпечуючи там необхідну
щільність. Таким чином, утворився один майже повністю цифровий район і
один повністю аналоговий. В таблиці 2.3 вказані тип, ємність, нумерація
проектованих та перенесених станцій, а також число мешканців населених
пунктів, де вони будуть встановлюватися.

Таблиця 2.3 – Дані про тип, нумерацію та номерну ємність проектованих та
перенесених станцій.

Найменування населенного пункту Число мешканців Умовний номер станції
Тип станції Ємність станції Нумерація

1 2 3 4 5 6

Снятин 11100 РАТС-1.2 АТСК 100/2000 1700 311хх-328хх

Снятин

РАТС-1.3 Квант 1024 321хх-331хх

Снятин

РАТС-1.4 Атлант 256 341хх-343хх

Снятин

РАТС-1.1 SI-2000/224 344 211хх-219хх

Бутилів 1222 RASM 2.2

192

Белелуя 1560 RASM 2.3

240

Потічок 1213 RASM 2.4

192

Красноставці 1130 КС 3.2 Атлант 256 344хх-346хх

Запруття 218 КС 3.3 АТСК 50/200 50 347хх-347хх

Х.-Будилів 1239 КС 3.4 АТСК 50/200 200 351хх-353хх

Вовчківці 2394 КС 3.5 Квант 512 354хх-359хх

Устя 1264 ТС 4.1 АТСК 100/2000 300 361хх-364хх

Тулова 896 КС 4.2 АТСК 50/200 150 365хх-366хх

Д.-Залуччя 1754 ВС 5.1 SI-2000/224 280 231хх-237хх

Завалля 1128 RASM 5.2

176

Г.-Залуччя 1480 RASM 5.3

240

Княже 1498 ВС 6.1 SI-2000/224 240 241хх-248хх

Прутівка 1571 RASM 6.2

240

Видинів 1198 RASM 6.3

192

Тучапи 574 RASM 6.4

Продовження таблиці 2.3

1 2 3 4 5 6

Стецева 3399 ВС 7.1 SI-2000/224 544 251хх-262хх

Спецівка 187 RASM 7.2

Підвисока 2616 2RASM 7.3

416

Русів 1114 RASM 7.4

192

Задубрівці 1937 ВС 8.1 SI-2000/224 304 271хх-277хх

Ганьківці 1758 RASM 8.2

240

Шевченкове 436 RASM 8.3

144

Заболотів 4400 ВС 9.1 АТСК 100/2000 1100 411хх-422хх

Балинці 1419 ТС 9.2.1 Квант 512 423хх-427хх

Хомяківка 1051 КС 9.2.2 АТСК 50/200 150 428хх-429хх

Бучачи 751 ТС 9.3.1 АТСК 50/200 100 431хх-432хх

Трофанівка 761 КС 9.3.2 АТСК 50/200 100 433хх-434хх

Борщів 927 КС 9.4 АТСК 50/200 150 435хх-436хх

Т.-Борщівська 280 КС 9.5 АТСК 50/200 50 437хх-437хх

Трійця 1978 КС 9.6 АТСК 50/200 200 438хх-440хх

Тростянец 1496 КС 9.7 Квант 256 441хх-442хх

Еллінці 2455 КС 9.8 АТСК 100/2000 400 443хх-447хх

Рудники 1502 КС 9.9 АТСК 50/200 200 448хх-450хх

Тулуків 1053 КС 9.10 АТСК 50/200 150 451хх-452хх

Олешків 713 КС 9.11 АТСК 50/200 100 453хх-454хх

Любковці 827 КС 9.12 АТСК 50/200 100 455хх-456хх

Келихів 411 КС 9.13 АТСК 50/200 50 457хх-457хх

Хлібичин 576 КС 9.14 АТСК 50/200 100 458хх-459хх

Зібранівка 792 КС 9.15 АТСК 50/200 100 461хх-462хх

Джурів 2017 ТС 9.16.1 АТСК 100/2000 500 463хх-468хх

Попельники 1587 КС 9.16.2 АТСК 50/200 200 469хх-461хх

Вводиться 5 нових станцій системи SI-2000/224, крім цього в 13 селах
встановлюються виносні аналогові абонентські модулі. Існуюче в районі
обладнання станцій “Атлант”, “Квант” та АТСК-100/2000 зберігається, тому
що термін їх експлуатації не закінчився і залишаються під’єднанними до
РАТС-1.2 АТСК-100/2000. В м.Снятині з цієї ж причини не демонтуються
станції, а лиш паралельно, для забезпечення необхідної щільності,
встановлюється РАТС-1.1 SI-2000/224 на 344№№ з трьома виносними
аналоговими абонентськими модулями.

В цифровому районі організовуються чотири вузлових райони в селах
Д.-Залуччя, Княже, Cтецева та Задубрівці, в котрих встановлюються
вузлові станції ВС 5.1, ВС 6.1, ВС 7.1 та ВС 8.1 типу SI-2000/224. Від
них встановлюється по 2, 3, 3 та 2 виносні аналогові абонентські модулі
відповідно. В селах Запруття, Х.-Будилів і Тулова на даному етапі
залишаємо станції К 50/200, тому що їх ємність повністю задовольняє
попит населення, і навпаки, в с. Стецева ми демонтуємо АТСК-100/2000
з-за того, що в цьому вузловому районі за останні роки розширився
агропромисловий комплекс, який потребує якісного зв’язку.

Демонтовані АТСК 50/200 та одна станція К-100/2000 на 300№№ з
цифровізованого вузлового району повністю покривають брак номерної
щільності в Заболотівському вузловому районі. ВС 9.1 в смт. Заболотові
залишається під’єднаною до РАТС-1.2 АТСК-100/2000 в м.Снятині.

Всі існуючі ЗЛ та системи ущільнення ІКМ-30, ІКМ-15 залишаємо в
експлуатації, тому що вони відповідають вимогам розробників станції
системи SI-2000.

Рисунок 2.3 – Структурна схема проектованої мережі Снятинського району3
РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕНЬ НА ПРОЕКТУЄМІЙ

МЕРЕЖІ

3.1. Розрахунок навантажень на МТМ.

Початкові дані для розрахунку навантажень знаходяться в таблиці 3.1 та
таблиці 3.2.

Таблиця 3.1. – Початкові дані для розрахунку навантажень на МТМ.

Умовний номер Тип станції Ємність

N (1, % (2, % (3, % (4, % (5, %

РАТС-1.1 SI-2000 868 20 78,5 0.5 0.5 0,25

РАТС-1.2 АТСК 1700 15 84.5 0.5 – –

РАТС-1.3 КВАНТ 1024 15 85 – – –

РАТС-1.4 АТЛАНТ 256 15 85 – – –

Таблиця 3.2. – Початкові дані для розрахунку навантажень на МТМ.

Умовний номер N1 N2 N3 N4 N5

РАТС-1.1 173 684 5 4 2

РАТС-1.2 255 1437 8 – –

РАТС-1.3 154 870 – – –

РАТС-1.4 38 218 – – –

У таблиці 3.1, 3.2 значком (I позначений процент абонентів i-й
категорії, а NI – відповідне число абонентів;

(1- процент абонентів народногосподарського сектора;

(2- процент абонентів квартирного сектора;

(3- процент таксофонів;

(4- процент міжміських таксофонів;

(5- процент ліній переговорних пунктів.

3.1.1 Розрахунок виникаючих і вхідних навантажень

Для розрахунку навантажень на МТМ, в тому числі виникаючих і що входять,
скористаємося формулами рекомендованими в [ 2 ].

Інтенсивність навантаження, виникаючого на j-й РАТС, визначаємо з
виразу:

, (3.1)

де Ni – число телефонних апаратів (ТА) i-й категорії;

увих i – інтенсивність вихідного питомого навантаження абонентів i-й
категорії, Ерл.

Інтенсивність вхідного навантаження j-й РАТС визначаємо по формулі:

, (3.2)

де увх i- інтенсивність вхідного питомого навантаження абонентів i-й
категорії.

Зробимо розрахунок для проектуємої РАТС-1.1. N=868; N1=173; N 2=684;
N3=5. Оскільки на цій станції великий процент абонентів
народногосподарського сектора (20%), використовуємо інтенсивність
питомих навантажень, отриманих для ранкового ЧНН.

увих 1.1= 0,0055 Ерл, увих 2= 0,018 Ерл, увих 3= 0,15 Ерл;

увх 1.1= 0,044 Ерл, увх 2=0,017 Ерл

Yвин 1.1= 173 ( 0,0055 + 684 ( 0,018 +5 · 0,15 = 14,0135 Ерл

Yвх 1.1= 173 ( 0,044 + 684 ( 0,017 = 19,712 Ерл

Розрахунок інших РАТС зробимо аналогічно попередньому, однак при цьому
можна застосовувати і спрощену формулу, в якій використані усереднені по
категоріях значення інтенсивності питомих навантажень. Тоді вираз (3.1)
прийме вигляд:

YВИН =Nj · y ВИХ,

де y ВИХ – усереднене значення питомого вихідного абонентського
навантаження.

Вираз (3.2) прийме вигляд:

YВХ =Nj · y ВХ,

Результати розрахунків зводимо в таблицю 3.3.

Таблиця 3.3. – Значення виникаючих і вхідних навантажень

РАТС-1.1 РАТС-1.2 РАТС-1.3 РАТС-1.4

YВИН 14,0135 30.6 18.432 4.864

YВХ 19,712 28.9 15.36 3.584

Yвх 0.014 0.017 0.015 0.014

Yвин 0.018 0.018 0.018 0.019

3.1.2 Розрахунок інтенсивності внутрішнього навантаження

Перш ніж визначати величину інтенсивності внутрішнього навантаження для
кожної з станцій, необхідно визначити інтенсивність навантаження на
виході комутаційного поля:

(3.3)

(3.4)

де t1вих- проміжок часу між заняттям входу і виходу комутаційного поля,
с.

В (2( рекомендується брати qВИХ для всіх АТСК рівним 0,86. Для цифрових
станцій з п’ятизначною нумерацією t1ВИХ =6 с.

Величина навантаження, що замикається всередині станції, визначається з
вираз:

Yвн .( = kвн.( Yвих. (, (3.5)

де kвн j- частка внутрішнього навантаження.

kвн j може бути визначена по таблиці П.4 (2( в залежності від частки
увих j в загальному абонентському навантаженні мережі. kвн.( = f ((() .

, (3.6)

де увих j- навантаження на виході комутаційного поля РАТСj;

увих.к- загальна інтенсивність абонентського навантаження мережі.

Зробимо розрахунок для РАТС-1.1. Це цифрова станція, отже,

qвих = tВИХ – t1ВИХ / tВИХ

уВИХ 1.2= g ВИХ.1.1 ( y вин.1.1

уВИХ 1.2 = 0,86 ( 30.6 = 26,316 Ерл

уВИХ 1.3= g ВИХ.1.2 ( y вин.1.2

уВИХ 1.3 = 0,86 ( 18.432 = 15.851 Ерл

уВИХ 1.4= g ВИХ.1.3 ( y вин.1.3

уВИХ 1.4 = 0,86 ( 4.864 = 4.183 Ерл

gВИХ.1.1=(tВИХ – t1ВИХ)/ tВИХ = (65 – 6)/65 = 0,91

tВИХ визначаємо в залежності від числа квартирних абонентів по таблиці
5.3 (Чумака); t1ВИХ приймається рівним 6 с, як рекомендовано в (2(.

YВИХ 1.1= 0,91 ( 14,01 = 12,74 Ерл

По таблиці П.4 (2( знаходимо kвн 2, Оскільки даного значення р в таблиці
немає, знаходимо kвн методом інтерполяції.

, (3.7)

kвн1.1 = 0,325+((0,15 – 0102) / (0,15 – 0,10))*(0,333 – 0,325) = 0,322

yвн1.1 = 12,74*0,322 = 4,1 Ерл.

Проводимо розрахунок внутрішнього навантаження для РАТС-1.2 аналогічно.

kвн1.2 = 0,618+((0,55 – 0,51) / (0,55 – 0,5))*(0,666 – 0,618) = 0,622

yвн1.2 = 26,316*0,622 = 16,368 Ерл.

Подібно двом попереднім, проводимо розрахунок внутрішнього навантаження
РАТС-1.3

kвн1.3 = 0,48+((0,35 – 0,307) / (0,35 – 0,3))*(0,504 – 0,48) = 0,5

yвн1.3 = 15,851*0,5 = 7,925 Ерл.

Для станції РАТС –1.4

kвн1.4 = 0,280+((0,1 – 0,081) / (0,1 – 0,05))*(0,312 – 0,280) = 0,292

yвн1.4 = 4,183*0,292 = 1,221 Ерл.

3.1.3 Розрахунок інтенсивності міжміських навантажень і навантажень до
вузла спецслужб

Інтенсивність вихідного і вхідного міжміських навантажень визначаємо з
виразів:

, (3.8)

, (3.9)

Навантаження до вузла спецслужб:

, (3.1)

де kсп- коефіцієнт пропорціональності. kсп = 0,03 – 0,05. По
рекомендації (2( вибираємо kсп= 0,03.

Оскільки для розрахунку навантажень для всіх РАТС, ми використовуємо
питому інтенсивність навантажень, отриману для ранкового ЧНН, то

уамвих1= 0,006;

уамвих 2 = 0,0005;

уамвх 1= 0,003;

уамвх 2= 0,0005 Ерл.

Проводимо розрахунок для РАТС-1.1.

На РАТС-1.1 є 4 міжміських таксофонів, тому їх необхідно врахувати при
розрахунку yамвих и yамвх, причому yамвих4=0.4 Ерл.

Yамвих1.1 = 173 ( 0,006 + 684 ( 0,0005 +5 ( 0,4 = 3,38 Ерл;

Yамвих1.1 = 173(0,003+684(0,005 = 3,939 Ерл;

Yсп1.1 = 0,03 ( 12,74 = 0,382 Ерл.

Аналогічно проводиться розрахунок для РАТС-1.2, РАТС-1.3, РАТС-1.4.
Результат розрахунку зводимо в таблицю 3.4.

Таблиця 3.4. – Значення інтенсивності міжміських навантажень і
навантажень до вузла спецслужб

РАТС-1.1 РАТС-1.2 РАТС-1.3 РАТС-1.4

Yамвих 3,38 2,248 1,359 0,337

Yамвх 3,939 7,95 4,812 1,204

YСП 0,382 0.789 0,475 0,125

3.1.4 Розрахунок інтенсивності вихідного і вхідного навантажень

Вихідне і вхідне навантаження визначаються з виразів:

yиj = yвых.j – yсп – yвнj, (3.11)

yвj = yвхj – yвнj , (3.12)

Проводимо розрахунок:

Yвих1 = 12,74 – 0,382-4,1 = 11,173 Ерл;

Yвх1 = 19.712- 4,1 = 15,3 Ерл;

Аналогічно проводиться розрахунок для РАТС-1.2, РАТС-1.3, РАТС-1.4.
Результат розрахунку зводимо в таблицю 3.5.

Таблиця 3.5. – Значення інтенсивності вихідного і вхідного навантажень.

РАТС-1.1 РАТС-1.2 РАТС-1.3 РАТС-1.4

Yвих 11,173 9,159 7,451 2,837

Yвх 15,3 12,532 7,435 2,363

3.2 Розрахунок навантажень на СТМ

Початкові вихідні дані для розрахунку навантажень на СТМ приведені в
таблиці 3.6.

Таблиця 3.6. – Початкові дані для розрахунку навантажень на СТМ.

Найменування населеного пункту Умовний номер станції Тип станції
Ємність,

N (1,

% (2,

% (3,% N1 N2 N3

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Красноставці КС 3.2 Атлант 256 7 11 82 18 28 210

За пруття КС 3.3 АТСК 50/200 50 4 18 78 2 9 39

Х.-Будилів КС 3.4 АТСК 50/200 200 5 14 81 10 28 162

Вовчків ці КС 3.5 Квант 512 5 14 81 26 72 414

Устя ТС 4.1 АТСК 100/2000 300 4 14 82 12 42 246

Тулова КС 4.2 АТСК 50/200 150 3 37 60 5 55 90

Д.-Залуччя ВС 5.1 SI-2000/224 596 4 12 84 24 72 500

Завалля RASM 5.2

Г.-Залуччя RASM 5.3

Княже ВС 6.1 SI-2000/224 760 4 20 76 30 152 578

Прутівка RASM 6.2

Видинів RASM 6.3

Тучапи RASM 6.4

Стецева ВС 7.1 SI-2000/224 1182 7 11 82 83 130 969

Спецівка RASM 7.2

Під висока 2RASM 7.3

Русів RASM 7.4

Задубрівці ВС 8.1 SI-2000/224 688 5 13 82 35 90 564

Ганьківці RASM 8.2

Шевченкове RASM 8.3

Заболотів ВС 9.1 АТСК 100/2000 1100 6 11 83 66 121 913

Балинці ТС 9.2.1 Квант 512 * 60 40 0 307 205

Хомяківка КС 9.2.2 АТСК 50/200 150 4 15 81 6 22 122

Бучачи ТС 9.3.1 АТСК 50/200 100 5 11 84 5 11 84

Продовження таблиці 3.6

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Трофанівка КС 9.3.2 АТСК 50/200 100 4 10 86 4 10 86

Борщів КС 9.4 АТСК 50/200 150 5 11 84 7 16 127

Т.-Борщівська КС 9.5 АТСК 50/200 50 6 15 79 3 7 40

Трійця КС 9.6 АТСК 50/200 200 4 14 82 8 28 164

Тростянец КС 9.7 Квант 256 7 15 78 18 38 200

Еллінці КС 9.8 АТСК 100/2000 400 5 16 79 20 64 316

Рудники КС 9.9 АТСК 50/200 200 4 15 81 8 30 162

Тулуків КС 9.10 АТСК 50/200 150 6 14 80 9 21 120

Олешків КС 9.11 АТСК 50/200 100 5 15 80 5 15 80

Любкові КС 9.12 АТСК 50/200 100 3 14 83 3 14 83

Келихів КС 9.13 АТСК 50/200 50 4 16 80 2 8 40

Хліби чин КС 9.14 АТСК 50/200 100 5 17 78 5 17 78

Зібранівка КС 9.15 АТСК 50/200 100 6 14 80 6 14 80

Джурів ТС 9.16.1 АТСК 100/2000 500 6 14 80 30 70 40

Попельники КС 9.16.2 АТСК 50/200 200 5 13 82 10 26 161

В таблиці:

(1(N1 ) – процент (число) абонентів народно – господарського сектора;

(2 (N 2) – процент (число) абонентів адміністративного сектора;

(3 (N 3) – процент (число) квартирних абонентів.

3.2.1 Розрахунок інтенсивності вихідних і вхідних навантажень

Для розрахунку навантажень на СТС, в тому числі що обходять і що
входять, скористаємося методикою, викладеною в [6].

Вихідні і вхідні навантаження будемо визначати по формулах:

, (3.13)

(3.14)

де N i – число ТА i – ої категорії;

y вихi – інтенсивність вихідного питомого навантаження абонентів i – ой
категорії, Ерл;

yвхi – інтенсивність вхідного питомого навантаження абонентів i – ой
категорії, Ерл;

Зробимо розрахунок для ВС 5.1. Значення у вихi і yвхi вибираємо по
таблиці Д.1.1.[1] в залежності від ємності станції.

N = 596, y вих1 = 0,043, yвих2 = 0,013, увих3 = 0,0036

увх1= 0,034; увх2= 0,009, увх3= 0,0028 (Ерл).

Yвих 5.1 = 24 · 0,043 + 72 · 0,013+ 500 · 0,0036= 1,752 Ерл

Yвх 5.1 = 24 · 0,034 + 72 · 0,009 + 500 · 0,0028 = 1,332 Ерл

Аналогічно проводиться розрахунок навантажень для всіх інших станцій.
Результати розрахунків зводимо в таблицю 3.7.

3.2.2 Розрахунок інтенсивності міжміських навантажень і навантаження до
вузла спецслужб

Інтенсивність міжміського навантаження розраховуємо по формулах:

(3.15)

(3.16)

де уамвих i – питоме міжміське вихідне навантаження абонентів i-й
категорії;

уамвх i – питоме міжміське вхідне навантаження абонентів i-й категорії;

умт – питоме навантаження міжміських таксофонів;

урпп – питоме навантаження на лінії переговорних пунктів;

Nмт – число міжміських таксофонів;

Nрпп – число ліній переговорних пунктів;

В (6( рекомендовано брати

умт= 0,4 Ерл, а урпп= 0,45 Ерл.

Зробимо розрахунок для ВС 5.1. В літературі (2( рекомендовано брати

уамвих1 = 0,004 Ерл ; уамвх1 = 0,003 Ерл ; уамвих2 = 0,002 Ерл ;

уамвх2 = 0,001 Ерл; уамвих3 = 0,001 Ерл ; уамвх3 = 0,001 Ерл.

Yамвих = 24 · 0,004 + 72 · 0,002 + 500 · 0,001 + 0,4 = 0,746 Ерл.

Yамвх = 24 · 0,003 + 72 · 0,001 + 500 · 0,001 = 0,302 Ерл.

Таблиця 3.7. – Результати розрахунків навантажень

Умовний номер станції Тип станції Yвих Yвх Yамвих Yамвх

1 2 3 4 5 6

КС 3.2 Атлант 1.894 1.452 0,738 0,292

КС 3.3 АТСК 50/200 0.343 0.258 0.465 0.054

КС 3.4 АТСК 50/200 1.377 1.046 0.658 0,22

КС 3.5 Квант 3.544 2.691 1.062 0.564

ТС 4.1 АТСК 100/2000 1,948 1,475 0,778 0,324

КС 4.2 АТСК 50/200 1,254 0,917 0,62 0,16

ВС 5.1 SI-2000/224 1,752 1,332 0,746 0,302

RASM 5.2

RASM 5.3

ВС 6.1 SI-2000/224 1,7092 1,282 0,718 0,26

RASM 6.2

RASM 6.3

RASM 6.4

ВС 7.1 SI-2000/224 4,02 3,081 1,118 0,62

RASM 7.2

2 RASM 7.3

RASM 7.4

ВС 8.1 SI-2000/224 2,061 1,567 0,786 0,334

RASM 8.2

RASM 8.3

ВС 9.1 АТСК 100/2000 7,698 5,889 1,819 1,232

ТС 9.2.1 Квант 4,729 3,337 1,219 0,512

КС 9.2.2 АТСК 50/200 0,983 0,744 0,59 0,162

ТС 9.3.1 АТСК 50/200 0,66 0,5042 0,526 0,11

КС 9.3.2 АТСК 50/200 0,612 0,467 0,522 0,108

КС 9.4 АТСК 50/200 0,966 0,738 0,587 0,164

КС 9.5 АТСК 50/200 0,364 0,277 0,466 0,056

КС 9.6 АТСК 50/200 1,298 0,983 0,652 0,216

КС 9.7 Квант 1,988 1,514 0,748 0,292

КС 9.8 АТСК 100/2000 2,83 2,141 0,924 0,44

КС 9.9 АТСК 50/200 1,317 0,996 0,654 0,216

КС 9.10 АТСК 50/200 1,092 0,831 0,598 0,168

КС 9.11 АТСК 50/200 0,698 0,529 0,53 0,11

КС 9.12 АТСК 50/200 0,61 0,460 0,523 0,106

КС 9.13 АТСК 50/200 0,334 0,252 0,464 0,054

КС 9.14 АТСК 50/200 0,717 0,541 0,532 0,11

Продовження таблиці 3.7

1 2 3 4 5 6

КС 9.15 АТСК 50/200 0,728 0,554 0,532 0,112

ТС 9.16.1 АТСК 100/2000 3,64 2,77 1,06 0,56

КС 9.16.2 АТСК 50/200 1,347 1,025 0,653 0,217

Розраховуємо інтенсивність навантаження до вузла спецслужб по формулі
(6(:

(3.17)

де N kj – номерна ємність станції kj

успс – питоме навантаження до вузла спецслужб для сільських станцій, Ерл

По рекомендації (6( приймаємо успс = 0,0005 Ерл

успс= 0,0005 ( (192 + 240 + 192 + 256 + 50 + 200 + 512 + 300 + 150 + 280
+ 176 + 240 + 240 + 240 + 192 + 88 + 544 + 30 + 416 + 192 + 304 + 240
+144 + 1100 + 512 + 150 + 100 + 100 + 150 + 50 + 200 + 256 + 400 + 200 +
150 + 100 + 100 + 50 + 100 + 100 + 500 + 200) = 4968 Ерл.

3.3 Розрахунок навантажень на пучок з’єднувальних ліній

3.3.1 Розрахунок навантаження на пучок з’єднувальних ліній для СТМ

Навантаження на пучок з’єднувальних ліній між кінцевими станціями і ВСП,
і між КС і ВУС розраховується по формулі:

YЗЛ kj = Yвих kj + Yвх kj + Yамвих kj + Yамвх kj (3.26)

Навантаження від ВР до ВСП розраховується як:

(3.27)

Проводимо розрахунок для ВС 5.1:

YЗЛ = 1.275 + 1.965 + 1.628 + 1.989 = 8.969 Ерл.

Аналогічно зробимо розрахунок і для інших станцій, і результати зведемо
в таблицю 3.10.

Таблиця 3.10 – Розрахунок навантаження на пучок з’єднувальних ліній для
СТМ

Умовне позначення YЗЛ Умовне позначення YЗЛ

1 2 3 4

КС 3.2 (АТСКЕ) 4.376 КС 3.5 (Квант) 7.861

КС 3.3 (АТСК) 1.12 ТС 4.1 (АТСК) 4.525

КС 3.4 (АТСК) 3.301 КС 4.2 (АТСК) 5.951

Продовження таблиці 3.10

1 2 3 4

ВС 5.1(SI-2000/224) 8.132 ТС 9.3.1 (АТСК) 1.80

RASM 5.2

КС 9.3.2 (АТСК) 1.709

RASM 5.3

КС 9.4 (АТСК) 2.455

ВС 6.1 (SI-2000/224) 8.969 КС 9.5 (АТСК) 1.163

RASM 6.2

КС 9.6 (АТСК) 3.149

RASM 6.3

КС 9.7 (АТСКЕ) 4.542

RASM 6.4

КС 9.8 (АТСК) 6.335

ВС 7.1 (SI-2000/224) 16.839 КС 9.9 (АТСК) 3.183

RASM 7.2

КС 9.10 (АТСК) 2.689

2 RASM 7.3

КС 9.11 (АТСК) 1.867

RASM 7.4

КС 9.12 (АТСК) 1.699

ВС 8.1 (SI-2000/224) 8.748 КС 9.13 (АТСК) 1.104

RASM 8.2

КС 9.14 (АТСК) 1.9

RASM 8.3

КС 9.15 (АТСК) 1.926

ВС 9.1 (АТСК) 16.638 ТС 9.16.1 (АТСК) 8.03

ТС 9.2.1 (Квант) 9.797 КС 9.16.2 (АТСК) 3.242

КС 9.2.2 (АТСК) 2.479

3.3.2 Розрахунок і розподіл міжстанційних навантажень МТМ

Для розрахунку міжстанційних навантажень скористаємося формулами [2],
[5]. Навантаження від РАТС-j до РАТС-1.1 визначається з вираз:

(3.28)

де, сума в знаменнику включає вхідні навантаження для всіх РАТС мережі;

n j l – нормований коефіцієнт тяжіння РАТС j до РАТС l.

У таблиці 3.11 вказані коефіцієнти тяжіння РАТС один до одного.

Таблиця 3.11. – Розподіл коефіцієнтів тяжіння n j l

До

******* 1 0.9 0.8

РАТС-1.2 1.2 ******* 1 0.9

РАТС-1.3 1.1 1 ******* 0.8

РАТС-1.4 1.1 1 0.8 *******

Оскільки РАТС-1.2 є так само і сільсько-приміським вузлом, то при
розрахунку міжстанційних навантажень необхідно врахувати навантаження
від кожної РАТС до селу Yм-с і від сільських станцій до міським Yс-м,
розраховані в [2].

Навантаження від ВСП розподіляється між РАТС таким чином:

(3.29)

де, (вх( – вхідне в РАТС ( навантаження, Ерл;

n j – нормований коефіцієнт тяжіння сільських станцій до РАТС j.

Навантаження від РАТС ( до ВСП визначаємо з вираз:

(3.30)

де, (вихj – вихідне навантаження РАТС (,Ерл;

n (j – нормований коефіцієнт тяжіння станції РАТС j до села;

S – число міських станцій.

У таблицях 3.4, 3.5 знаходяться коефіцієнти n j і n j(.

Таблиця 3.12 – Розподіл коефіцієнтів тяжіння сільських станцій до
міських nj

До

Від РАТС-1.1 РАТС-1.2 РАТС –1.3 РАТС-1.4

ВСП 0.8 1.2 1 0.8

Таблиця 3.13 – Розподіл коефіцієнтів тяжіння міських станцій до
сільських nj(

До

Від РАТС-1.1 РАТС-1.2 АТС – 1.3 РАТС-1.4

ВСП 0.8 1.2 1 0.4

Коефіцієнти тяжіння n j и n j( вибираються в залежності від наявності
спільності господарських інтересів.

Загальне навантаження від станцій міста до ВСП і між ЗАТС буде
визначатися по формулах:

(3.31)

Y( j – 2 ( = Y г-с j + Yj , 2 (3.32)

Зробимо розрахунок міжстанційних навантажень від РАТС-1.1 до РАТС-1.2

Аналогічно зробимо розрахунок і для інших станцій, і результати зведемо
в таблицю 3.14

Таблиця 3.14. – Навантаження на пучок з’єднувальних ліній МТМ, Ерл.

До

Від РАТС-1.1 РАТС-1.2 РАТС-1.3 РАТС-1.4 АМТС ВСС

РАТС-1.1 ******* 2.722 1.288 0.367 14.027 2.132

РАТС-1.2 2.065 ******* 4.68 0.988 2.248 0.789

РАТС-1.3 1.68 5.97 ******* 0.804 1.359 0.475

РАТС-1.4 0.64 2.273 1.288 ******* 0.377 0.125

АМТС 5.205 1.483 0.885 0.223 ******* *******

4 ВИЗНАЧЕННЯ ЧИСЛА З’ЄДНУВАЛЬНИХ ЛІНІЙ

4.1 Визначення числа з’єднувальних ліній для МТМ

По рекомендації ЛОНИС для забезпечення нормованих втрат повідомлень
розрахунок числа з’єднувальних ліній і обладнання ведеться по
розрахунковому значенню навантаження. Тому всі отримані значення
навантажень на пучок ЗЛ необхідно привести в розрахункові по формулі:

YР = 1,06 Y + 0.27 (Y (4.1)

Приведемо приклад розрахунку для Y2, 3. = 2,517 Ерл.

YР = 1,06 ( 2,517+ 0.27 ( 2,517= 3,096 Ерл.

Аналогічно обчислюється YР для інших навантажень і отримані значення
зносимо в таблицю 4.1.

Таблиця 4.1. – Розрахункові значення навантажень, Ерл.

До

Від РАТС-1.1 РАТС-1.2 РАТС-1.3 РАТС-1.4 АМТС ВСС

РАТС-1.1 ***** 3,331 1,251 1,672 15,88 2,654

РАТС-1.2 2,577 ***** 5,545 1,316 2,788 1,076

РАТС-1.3 2,13 6,988 ***** 1,094 1,755 0,689

РАТС-1.4 0,894 2,816 1,672 ***** 0,565 0,228

АМТС 6,133 1,9 1,192 0,364 ***** *****

Розрахунок числа ЗЛ у всіх напрямах зовнішнього зв’язку від АТС SI –
2000/224 (РАТС-1.1) проводимо по першій формулі Ерланга, оскільки схема
комутаційного поля SI-2000 що не блокує і працює за системою з явними
втратами. Розрахунок для АТСКУ проводимо по формулі О’Делла:

V = (Yp + ( , (4.2)

де ( и ( – нормовані коефіцієнти, що залежать від ( ЕФ:

( ЕФ = ( 2,3 +9,33 (1,5 – а) ( ( , (4.3)

де (ЕФ – ефективна доступність;

а – усереднене значення розрахункової інтенсивності навантаження, що
поступає на один вхід ГИ;

( – структурний параметр напряму з поля ГИ.

Приймаємо наступні норми втрат:

1) від РАТС j до іншим РАТС – р = 0.005;

2) від РАТС j до ВСС – р = 0.001;

3) від РАТС j до АМТС – р = 0.005;

4) від АМТС до РАТС j – р = 0.001

У обласному центрі встановлена цифрова АМТС. Розрахунок числа ЗЛ від
неї проводиться по першій формулі Ерланга при р = 0.001 Ерл.

Приклад розрахунку числа ЗЛ від РАТС-1.1 до РАТС-1.3:

p = 0.005; Yp( 2-3( = 22.041 Ерл. По таблиці Д. 2.1.(4( знаходимо число
з’єднувальних ліній: V = 6

Аналогічно розраховуємо число ЗЛ від РАТС-1.1 до других станцій.
Результати розрахунку заносимо в таблицю 4.2.

Приклад розрахунку числа ЗЛ від РАТС-1.3 до РАТС – 1.4:

Yp =1,094; p = 0,005. По таблиці 7 (4( вибираємо значення q = 1.

( ЕФ = ( 2,3 +9,33 (1,5 – 0,47) ( ( 1 = 11,91

По таблиці 6 (4( знаходимо ( и (: ( = 1,56; ( = 3,87; отже,

V=1,56 ( 1,094 + 3,38 = 5,086 ( 6

Приклад розрахунку числа ЗЛ від РАТС-1.4 до ВСС:

Yp = 0,228; p = 0,001. По таблиці 7 (4( вибираємо значення q = 1.

( ЕФ = ( 2,3 +9,33 (1,5 – 0,47) ( ( 1 = 11,9

По таблиці 6 (4( знаходимо ( и (: ( = 1,56; ( = 3,87; отже,

V=1,56 ( 0,228 + 3,87 = 4,22 ( 5

Таблиця 4.2. – Ємність пучка ЗЛ на МТМ.

До

Від РАТС-1.1 РАТС-1.2 РАТС-1.3 РАТС-1.4 АМТС ВСС

РАТС-1.1 ****** 12 7 8 30 8

РАТС-1.2 9 ****** 13 6 9 6

РАТС-1.3 9 15 ****** 6 7 5

РАТС-1.4 7 9 7 ****** 5 5

АМТС 20 8 7 4 ****** ******

4.2 Визначення числа ЗЛ для CТМ

По рекомендації ЛОНИС сільські навантаження, так само як міські
приводяться до розрахункових значень по формулі:

YР = 1,03 YЗЛ + 0.29 (YЗЛ (4.4)

Приведемо приклад розрахунку для КС 3.2.

YР = 1,03 ( 12,7 + 0.29 (4,376 = 5,203 Ерл.

Аналогічно розраховується для інших станцій. Результат розрахунку
зводимо в таблицю 4.3.

Для цифрових станцій розрахунок проводиться по першій формулі Ерланга
(таблиці Д. 2.1 [1]);

Норми втрат на СТС частка координатних станцій:

1. Для ВР і великих КС ( N більше 1000 ) р = 0,01;

2. Для КС (N менше 1000) р = 0,03.

Аналогічно розраховується для інших станцій. Результати розрахунків
зводимо в таблицю 4.3.

Таблиця 4.3 – Розрахункові значення навантажень і ємність пучків
з’єднувальних ліній на СТМ

Умовний номер станції Тип станції YР, Ерл V

КС 3.2 Атлант 5,114 12

КС 3.3 АТСК 50/200 1,46 7

КС 3.4 АТСК 50/200 3,927 10

КС 3.5 Квант 8,91 18

ТС 4.1 АТСК 100/2000 5,277 12

КС 4.2 АТСК 50/200 6,837 15

ВС 5.1 SI-2000/224 11,845 20

RASM 5.2

RASM 5.3

ВС 6.1 SI-2000/224 11,666 19

RASM 6.2

RASM 6.3

RASM 6.4

ВС 7.1 SI-2000/224 19,966 28

RASM 7.2

2 RASM 7.3

RASM 7.4

ВС 8.1 SI-2000/224 11,522 18

RASM 8.2

RASM 8.3

ВС 9.1 АТСК 100/2000 28,32 40

ТС 9.2.1 Квант 10,998 17

КС 9.2.2 АТСК 50/200 3,01 9

ТС 9.3.1 АТСК 50/200 2,243 8

КС 9.3.2 АТСК 50/200 2,139 8

КС 9.4 АТСК 50/200 2,983 9

КС 9.5 АТСК 50/200 1,511 7

КС 9.6 АТСК 50/200 3,758 10

КС 9.7 Квант 5,296 10

КС 9.8 АТСК 100/2000 7,255 16

КС 9.9 АТСК 50/200 3,796 10

КС 9.10 АТСК 50/200 3,245 9

КС 9.11 АТСК 50/200 2,319 8

КС 9.12 АТСК 50/200 2,128 8

КС 9.13 АТСК 50/200 1,442 7

КС 9.14 АТСК 50/200 2,356 8

КС 9.15 АТСК 50/200 2,386 8

ТС 9.16.1 АТСК 100/2000 9,092 19

КС 9.16.2 АТСК 50/200 3,861 10

5 РОЗРОБКА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ

СХЕМИ СТАНЦІЇ

Побудова функціональної схеми АТС типу SI – 2000 залежить від ємності
станції, типів абонентських включаємих пристроїв, кількості напрямів
зовнішнього зв’язку, кількості і типів включаємих з’єднувальних ліній і
призначення станції, що проектується (кінцева, транзитна або
комбінована). Враховуючи що до модуля GSM цієї станції можна підключити
максимум 124 модуля різних типів, а до ASM – 240, то теоретично, при
умові підключення тільки абонентських модулів максимальна абонентська
ємність становить 240(124=29760 АЛ, якщо включати тільки ЗЛ, максимальна
ємність рівна 30(124=3720 ЗЛ . Максимальна пропускна спроможність
станції становить 100 000 викликів в ГНН , а максимальне навантаження 2
500 Ерл. Максимальна кількість напрямів зовнішнього зв’язку становить
128 при ємності одного напряму від 30 до 500 ЗЛ . Один модуль ASM (RASM)
має пропускну спроможність до 20 Ерл.

5.1 Розрахунок пропускної спроможності системи управління.

Цей розрахунок є перевірочним і необхідним для того, щоб провірити
співвідношення необхідної пропускної спроможності АТС типу SI –
2000/224, що складає 100 000 викликів в ГНН, а максимальне навантаження
– 2500 Ерл. З урахуванням вищесказаного визначимо необхідну пропускну
спроможність проектованої станції.

Сумарне навантаження керуючої системи визначаться з вираз:

Y( = YВИН + YВХ + YВН + Y амвих + Y амвх + ( YТР (5.1)

Якщо отримане значення менше максимальне можливого, значить пропускній
спроможності керуючої системи досить для обслуговування всіх включених в
неї станцій, якщо немає, необхідно застосовувати інші проектні рішення,
але раніше потрібно оцінити і кількість викликів в ГНН , які повинна
обслуговувати система.

(5.2)

де YВИН – виникаюче навантаження станції, Ерл;

YВХ – вхідне навантаження, Ерл;

YВН – внутрішньостанційне навантаження, Ерл;

Yамвих ( Yамвх ) – вихідне (вхідне) міжміське навантаження, Ерл;

( YТР – сумарне транзитне навантаження, Ерл;

t вих , t вх , tВМ , t амвих , t амвх , tЗЛ – тривалість заняття
абонентської лінії при відповідному з’єднанні.

Y( = 5,762 + 7,514 + 5,8 + 26,974+ 10,106+ 105,15 = 161,306 Ерл.

Тепер розрахуємо С(:

t вих = 75 с ; t вх = 85 с ; tВН = 80 с ; t амвих = 185 с ; t амвх = 210
с ;

З розрахунку видно, що Y( значно менше 2500 Ерл, а С( – 100000 викликів,
отже, прийняте проектне рішення вірно і керуючої системи станції досить
для обслуговування всіх включених в неї станцій.

5.2 Визначення необхідного числа багаточастотних приймачів.

Багаточастотні приймачі приймають інформацію багаточастотним кодом “2 з
6”. Інтенсивність навантаження на всі багаточастотні приймачі станції
визначається з виразу:

(5.3)

де nвих , nвх , nамвих , nамвх – число цифр, що використовуються при
відповідному з’єднанні.

tБЧП – тривалість набору однієї цифри номера при використанні
багаточастотного коду; tБЧП =1,5 c.

По першій формулі Ерланга (таблиця Д.2.1.[1] ) для р = 0,005 визначаємо
число приймачів:

V БЧП = 7

Тепер визначимо навантаження приймачів тонального набору номера по
формулі:

(5.4)

де NT – ((- число абонентів ( – ої категорії, що мають апарат з
тональним набором номера;

tГС – час прослуховування сигналу готовності станції; tГС = 3с.

На проектуємій АТС є 868 абонентів, що мають апарат з тональним набором,
з них: 173 – абонентів народногосподарського сектора і 684 –
квартирного. Інтенсивність навантаження приймачів тонального набору
дорівнює:

По першій формулі Ерланга знаходимо число приймачів тонального набору (р
= 0,005).

VПТН = 5

5.3 Визначення необхідної кількості модулів різних типів

1. Кількість модулів ASM залежить від питомого навантаження що
включаються АЛ. Пропускна спроможність модуля ASM становить 20 Ерл., при
втратах р = 0,01. Ємність конкретної АТС залежить від рівня концентрації
що використовується в абонентському модулі, яка в свою чергу
визначається питомим навантаженням АЛ (yал). Загальне навантаження на
модуль при включенні 240 АЛ складе:

YASM = 240 уал , (5.5)

Якщо отримане значення менше 20 Ерл, можна використати ASM-240, якщо
більше, необхідно зменшити число АЛ що включаються. У цьому випадку
кількість абонентів, що включаються в один модуль ASM дорівнює:

, (5.6)

1. Необхідна кількість модулів ASM і RASM:

, (5.7)

де NM – кількість абонентів, включених безпосередньо в модулі ASM.

2. Для включення цифрових ЗЛ необхідно по одному модулю DNM на кожний 30
– канальний тракт ІКМ, от е:

(5.8)

3. Крім цього на станції встановлюється по одному модулю ADM і CHM.

Загальна кількість модулів, що підключаються до модуля GSM дорівнює:

VВСЬОГО = VASM + VRASM + V DNM + V ADM + V CHM (5.9)

Таблиця 5.1 – Розрахунок необхідної кількості модулів.

Станція

V РАТС 1.1 ВС-5.1 ВС-6.1 ВС-7.1 ВС-8.1

RASM 3 2 3 4 2

ASM 2 1 1 3 2

DNM 5 1 1 1 1

ADM 1 1 1 1 1

CHM 1 – – – –

Всього 11 5 6 9 6

Функціональна схема станції зображена на рис. 5.1

Рисунок 5.1 – Функціональна схема станції

6 КОМПЛЕКТАЦІЯ І РОЗРОБКА ПЛАНУ РОЗМІЩЕННЯ ОБЛАДНАННЯ

6.1 Призначення і комплектація основного обладнання станції SI –
2000/224

6.1.1 Основні групи шаф

Обладнання станції SI – 2000/224 розташовується в стандартних шафах
висотою 1902 мм, шириною 712 мм і глибиною 460 мм. Обладнання SI –
2000/224 на станції РАТС-1.1, ємністю 344 номерів, містить наступні види
стативів:

А – містить 3 модуля DNM, дубльований модуль GSM, адміністративний (ADM)
і тарифний (CHM);

Е – містить два модулі ASM;

Р – статив електроживлення.

6.1.2 Розташування блоків в секціях станційних модулів

Як видно з рис. 6.1., ASM на 240 точок підключення складається з трьох
секцій:

центральної CES, в якій є 6 знімних блоків (VE) з вісьма АК (NV) на
кожному

двох периферійних секцій PES 1 і PES 2 з дванадцятьма знімними блоками
по 8 NV на кожному. Кожна з секцій містить по 6 блоків комутаційного
поля MXC.

Секція CES так само містить три блоки MXC, тональний генератор RTG,
перетворювач струму DC/DC, інтерфейс підключення до поля GSM UPI,
мікропроцесор SCC.

Модуль DNM зображено на рис. 6.2. Модуль містить мікропроцесор SCC,
керуючий інтерфейс PNI, інтерфейс підключення до поля GSM UPI. На одній
секції встановлюється 6 модулів DNM.

Модулі ADM і CHM находяться в одній секції (рис. 6.3 і 6.4), яка містить
блоки UPI і CGSC, куди підключені аварійні сигнали від всіх модулів
станції, системи живлення і зовнішніх джерел. Тарифний модуль не має
свого перетворювача DC/DC і харчується від DC/DC, вбудованого в модуль
ADM.

Модуль GSM (рис. 6.5) розташовується в двох секціях

GSC – основна або процесорна

GSE – додаткова або розширювальна.

Процесорна частина модуля завжди знаходиться у верхній секції.

Якщо загальна місткість становить максимально 48 модулів, то в
процесорній частині встановлюються все 6 знімних блоків MLI. При більшій
кількості MLI5 встановлюється GSE.

Рисунок 6.1 Розташування знімних блоків в секціях модуля ASM/240

Рисунок 6.2 Розташування блоків в секції модуля DNM

Рисунок 6.3 Розташування блоків в секції модуля ADM

Рисунок 6.4 Розташування блоків в секції модуля CHM

МАЛ. 6.5. Розташування знімних блоків в секціях модуля DNM.

7 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ

7.1 Маркетингові дослідження

В даному дипломному проекті розглянута модернізація Cнятинського САР на
базі ЦСК SI-2000, яка виконуватиме функції ЦС, ємністю 868 аналогових
абонентських ліній, від якої організовано 4 ВКМ загальною ємністю 3426
абонентських номерів. ВКМ виконують функції кінцевих станцій, частково
їх ємність іде на заміну існуючої ємності АТСК 50/200, а частково – на
розвиток. Згідно статистичних даних постійне населення м.Снятина складає
11100 чоловік, на його території розташовано 3000 дворів, 1500 квартир,
400 дачних будинків. Рід занять населення міста широкий. Це керівники,
службовці, підприємці, працівники різноманітних сфер послуг, фермери,
механіки, робітники широкого профілю, пенсіонери, домашні господарі,
безробітні, учні, студенти.

З історичних умов майже кожна родина м.Cнятина і сільських населених
пунктів району має родичів в обласному центрі, в сусідній Польщі, в
країнах СНД і дальнього зарубіжжя. Ринкові умови сприяють інтенсивній
міграції населення з виїздом на постійне місце проживання, вахтовому
працевлаштуванню в країнах СНД і дальнього зарубіжжя. На сьогоднішній
день в районі швидко розвиваються агрофірми. Всі ці умови викликають
потребу в оперативному спілкуванні на великих відстанях, що і забезпечує
мережі електрозв’язку.

На сучасному етапі послуги телефонного зв’язку стають життєво
необхідними і попит на них постійно зростає.

Аналіз дебіторської заборгованості по району показує, що в ньому одні з
кращих показників по області по оплаті послуг електрозв’язку і їх
своєчасності.

Найбільш привабливим і перспективним сегментом ринку послуг
електрозв’язку є населення віком від 20 до 50 років, кількість якого в
районі складає 52%. Це ті особи, які орієнтуються в фінансових справах
родини і в компетенцію яких входить питання телефонізації помешкання.

7.2 Математичне рішення задачі вибору системи

Для вибору на ринку обладнання зв’язку комутаційної системи найбільш
відповідної для реалізації даного проекту зробимо порівняння трьох
можливих варіантів цифрових комутаційних систем, які можуть бути
використані для проектування даного об’єкта.

Можливі варіанти:

1 варіант – ЕвроКВАНТ;

2 варіант – SI-2000;

3 варіант – С-32.

Порівняння цих систем будемо здійснювати по наступних показниках:

– вартість;

– пропускна спроможність;

– узгодження з іншими системами;

– трудомісткість обслуговування (з ЦТЕ);

– зайнята площа.

Метод ієрархій – це математичний апарат, який розроблений для рішення
задач, багатокритерійної оптимізації, який на відміну від традиційних
методів дозволяє ухвалити компромісне рішення.

Рішення поставленої задачі (вибору системи) з допомогою МАІ здійснюється
в декілька етапів:

Представлення задачі в ієрархічній формі (рис. 7.1).

Рисунок 7.1 – Схема задачі в ієрархічній формі.

Встановлення пріоритетів критеріїв.

Для встановлення пріоритетів критеріїв проводиться попарне порівняння
критеріїв по відношенню до загальної мети, результати попарного
порівняння заносяться в матрицю.

В таблиці 7.1 приведена шкала оцінок інтенсивності відносної важливості.

Таблиця 7.1 – Шкала оцінок інтенсивності відносної важливості

Інтенсивність відносної важливості Визначення

2,4,6,8

Зворотні величини приведених чисел Значить рівну важливість елементів

Помірна перевага одного над іншим

Істотна або сильна перевага

Значна перевага

Дуже сильна перевага

Проміжні рішення між сусідніми думками

Якщо при порівнянні одного виду діяльності з іншим отримане одне з
вищезгаданих чисел, то при порівнянні другого виду діяльності з першим
отримаємо зворотну величину

Таблиця 1 – Матриця Порівняння критеріїв по відношенню до загальної
мети.

1 2 3 4 5 ai xi Ранги

1 1 3 1/2 2 4 1,64 0,27 2

2 1/3 1 1/4 1/2 2 0,61 0,1 4

3 2 4 1 3 4 2,49 0,41 1

4 1/2 2 1/3 1 3 1 0,16 3

5 1/4 1/2 1/4 1/3 1 0,4 0,07 5

?ai?

6,14

Такі ж матриці складаються для попарного порівняння альтернатив по
відношенню до кожного з критеріїв.

В таблицях 2…6 – матриці оцінки переваги КС по різних критеріях.

Таблиця 2 – Матриця вартості

А Б В ai xi ранг

А 1 1/3 1/3 0,48 0,14 3

Б 3 1 2 1,82 0,53 1

В 3 1/2 1 1,14 0,38 2

Таблиця 3 – Матриця пропускної спроможності

А Б В ai xi ранг

А 1 1/3 3 1 0,26 2

Б 3 1 5 2,47 0,64 1

В 1/3 1/5 1 0,41 0,11 3

Таблиця 4 – Матриця узгодження з іншими системами

А Б В ai xi ранг

А 1 1/4 1/4 0,4 0,112 3

Б 4 1 1 1,59 0,444 1,5

В 4 1 1 1,59 0,444 1,5

Таблиця 5 – Матриця трудомісткості обслуговування

А Б В ai xi ранг

А 1 1 3 1,44 0,43 1,5

Б 1 1 3 1,44 0,43 1,5

В 1/3 1/3 1 0,48 0,14 3

Таблиця 6 – Матриця займаної площі

А Б В ai xi ранг

А 1 1/3 1/2 0,55 0,16 3

Б 3 1 2 1,82 0,54 1

В 2 1/2 1 1 0,3 2

Визначення локальних пріоритетів.

У результаті встановлюється важливість кожного з елементів по відношенню
до вищестоящого рівня.

для кожного з елементів, що оцінюються в матриці по рядку, знаходиться
середня оцінка інтенсивності відносної важливості: середня геометрична
величина

ai = ai1 . ai2 . … . ain (7.1)

проводиться нормалізація результату до одиниці: знаходиться сума всіх
середніх оцінок важливості і кожна з них ділиться на цю суму:

xi = n (7.2)

??ai

i=1

Оцінка альтернатив по критеріях.

Таблиця 7.2 – Оцінка альтернатив по критеріях

Критерій

аль-

тернатива 1

0,24 2

0,1 3

0,42 4

0,15 5

0,09 пріоритети Ранги

А 0,12 0,25 0,112 0,43 0,16 0,18 3

Б 0,32 0,66 0,444 0,43 0,54 0,44 1

В 0,56 0,09 0,444 0,14 0,3 0,38 2

Визначення глобальних пріоритетів.

Для кожної альтернативи знаходиться сума творів локального пріоритету
даної альтернативи по кожному з критеріїв на пріоритет відповідного
критерію по відношенню до вищестоящого рівня:

YА = ? XАк . Xк (7.3)

к=1

де n – кількість критеріїв;

XАк – локальний пріоритет альтернативи А по к-ому критерію;

Xк – локальний пріоритет к-ого критерію.

Проведені розрахунки показують, що найбільш переважним варіантом є
варіант Б, тобто проектування об’єкта на базі цифрової комутаційної
системи SI-2000.

Для цього кращого варіанту зробимо розрахунок основних економічних
показників:

капітальних витрат;

експлуатаційних витрат;

разових доходів;

річних доходів;

економічної ефективності;

терміну окупності.

7.3 Розрахунок техніко-економічних показників

7.3.1 Визначення капітальних витрат

Для розрахунку капітальних витрат складемо кошторис на придбання
обладнання на основі зведеної розціночної приймально-здавальної
відомості на обладнання SI-2000. Зведення цін на придбання обладнання
приведене в таблиці 8.2.

Таблиця 7.3 – Ціни на придбання обладнання

Найменування Вартість, грв. Кількість, шт. Загальна вартість, грв.

RASM 207 810 14 2 909 340

ASM 207 810 9 1 870 290

DNM 7 578 9 68 202

ADM 20 215 5 101 075

CHM 20 000 1 20 000

GSM 100 250 5 501 250

Шафи

250 000

Обладнання живлення

150 000

Програмне забезпечення

100 000

Обладнання технічного обслуговування

50 400

Документація

100

Загальна вартість станцій 6 020 657

Капітальні витрати складаються з наступних складових:

вартість обладнання і його монтажу (10% від вартості обладнання);

транспортні і заготовлювально-складські витрати (2,5% від вартості
обладнання);

витрати на тару і упаковку (0,5% від вартості обладнання).

Вартість монтажу – 6 020 657*0,1 = 602 065 грв.

Транспортні і заготовлювально-складські витрати – 6 020 657*0,025 =
150516 грв.

Витрати на тару і упаковку – 6 020 657*0,005 = 30 103 грв.

Загальні капітальні витрати:

К = 6 020 657 + 602 065 + 150 516 + 30 103 = 6 803 341 грв.

7.3.2 Визначення річних експлуатаційних витрат

Експлуатаційні витрати складаються з наступних статей:

витрати на працю (Т);

амортизаційні відрахування (А);

оплата електроенергії (Ен);

витрати на матеріали і запасні частини (М);

витрати на інші виробничі і адміністративний – господарські витрати
(Пр).

Витрати на працю.

При розрахунку витрат на працю буде враховуватися заробітна плата тільки
тих працівників, які необхідні для обслуговування цифрових станцій.
Введення даної мережі передбачає збільшення штату на 6
інженерів-операторів з окладом 150 грв.

Т = ? (ai . mi) .12 .1,2 .1,41, (7.4)

де ai – величина окладу працівника i-ой категорії;

mi – число працівників i-ой категорії;

12 – місяці;

1,2 – коефіцієнт, що враховує премії;

1,41 – коефіцієнт, що враховує відрахування на соціальні потреби.

Т = 180. 6 . 12 . 1,2 . 1,41 = 21 928 грв.

Амортизаційні відрахування.

А = К*0,033 = 6 803 341 * 0,033 = 224 510 грв.

Витрати по оплаті електроенергії.

Витрати по оплаті електроенергії розраховуються на основі потужності в
кВт.г, споживаної обладнанням (W), і тарифу на електричну енергію (0,154
грв/кВт.г).

Ен = 0,154. W (7.5)

W = Pоб . 365 / ?. k . 1000 (7.6)

де?? – ККД випрямувача – 0,65;

k- коефіцієнт концентрації навантаження – 0,12;

Роб – потужність.

Роб = 1000 + 0,9. Nст + 40. Vзл = 1000 + 0,9*4294 + 40*222 = 13 744

W = 13 744*365 / 0,65*0,12*1000 = 64 317 кВт-г

Ен =64 317*0,154 = 9 905 грв

Витрати на матеріали і запасні частини.

Витрати на матеріали і запасні частини становлять 0,2% від вартості
обладнання (за даними експлуатації АТСЭ).

М = 6 803 341 * 0,005 = 34 017 грв.

Інші витрати включають в себе:

а) витрати на страхування – 0,07% від вартості обладнання.

Естр = 6 803 341 * 0,0007 = 4 762 грв.

б) витрати на ремонт обладнання в розмірі 0,2% від вартості обладнання.

Ерем = 6 803 341 * 0,002 = 13 606 грв.

в) інші адміністративний – господарські витрати в розмірі 25% від витрат
на працю.

І = 21 928 * 0,25 = 5 428 грв.

Пр = Естр + Ерем + І (7.7)

Пр = 4 762 + 13 606 + 5 428 = 23 796 грв.

Загальні експлуатаційні витрати:

Е = Т + А + Ен + М + Пр (7.8)

Е = 21 928 + 224 510 + 9 905 + 34 017 + 23 796 = 314 156 грв.

7.3.3 Визначення доходів та терміну окупності

Доходи від основної діяльності АТС бувають з:

разових доходів (підключення нових абонентів);

поточних доходів (абонентська плата).

Таблиця 7.4 – Доходи від основної діяльності

Доходи Кількість Тариф ??доходів, грв.

Разові доходи:

установча плата

квартирний сектор місто

квартирний сектор село

народногосподарський сектор

Разом:

266

1 760

508

200

160

800

53 200

281 600

406 400

741 200

Поточні доходи

абонентська плата

квартирний сектор

народногосподарський сектор

міжміські розмови

безмонетні таксофони

Разом:

4 294

644

4 294

12 . 7

12 . 12

12*12,2

190

360 696

92 736

628 642

3 420

1 086 294

Dразові = 741 200 грв.

Dпот = 1 086 294 грв.

Загальна (абсолютна) економічна ефективність капіталовкладень
визначається по формулі:

ДПОТ – Е 1 086 294 – 314 156

ЕЕФ = = = 0.12737

К – ДРАЗ 6 803 341 – 741 200

Термін окупності капіталовкладень визначимо по формулі:

1 1

Т = = = 7.731 років

ЕЕФ 0.12737

7.3.4 Аналіз отриманих результатів

Розраховані техніко-економічні показники модернізації району зведемо в
таблицю 7.5.

Таблиця 7.5 – Техніко-економічні показники модернізації району

Найменування показника Одиниці вимірювання Величина показника

1. Капітальні витрати грв. 6 803 341

2. Експлуатаційні витрати грв. 314 156

3. Разові доходи грв. 741 200

4. Річні доходи грв. 1 086 294

5. Економічна ефективність

0.12737

5. Термін окупності років 7.7

Аналіз отриманих результатів показує, що при збереженні позитивних умов,
які склалися на цей час, або їх покращення, модернізацію мережі
Снятинського САР на базі ЦСК SI-2000 можна вважати доцільною.

8 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Питання, які розглядалися в даному дипломному проекті торкалися цифрова
АТС типу SI-2000. У режимі експлуатації дана АТС не вимагає постійної
присутності обслуговуючого персоналу в автозалі. Інженери, обслуговуючі
дану АТС, знаходяться в диспетчерській і за допомогою комп’ютерів
здійснюють всі необхідні дії по управлінню системою.

Оскільки інженери в автозал не входять, то в розділі екологічної безпеки
потрібно розглядати питання, пов’язані з охороною праці працівників
диспетчерської.

Умови праці – це сукупність чинників виробничої середи, що впливають на
здоров’я і працездатність людини в процесі праці. Умови праці повинні
бути комфортними і виключати передумови для виникнення травм і
професійних захворювань.

Чинники, що складають умови праці, звичайно діляться на чотири основні
групи.

Перша група чинників – санітарно-гігієнічні – включає показники, що
характеризують виробничу середу робочої зони. Вони залежать від
обладнання, що використовується і технологічних процесів, можуть бути
оцінені кількісно і нормовані.

Другу групу складають психофізіологічні елементи, зумовлені самим
процесом праці. З цієї групи тільки частина чинників може бути оцінена
кількісно.

До третьої групи відносяться естетичні чинники, що характеризують
сприйняття працюючим навколишнього оточення і її елементів, кількісно
вони оцінені бути не можуть.

Четверта група включає соціально-психологічні чинники, що характеризують
психологічний клімат в даному трудовому колективі, кількісно також не
оцінюються.

Шум є причиною більш швидкого, ніж в нормальних умовах, стомлення і
зниження працездатності людини. Приміщення диспетчерською не відноситься
до числа приміщень з підвищеним рівнем шуму, нормується тільки сумарна
потужність шуму, яка не повинна перевищувати 60 дБ.

Електричні установки, до яких відноситься практично все обладнання ЕОМ,
представляють для людини велику потенційну небезпеку, оскільки в процесі
експлуатації або проведення профілактичних робіт людина може торкнутися
частин, що знаходяться під напруженням.

Електроживлення ПЕОМ здійснюється від стандартної трифазної
чотирьохпровідної мережі із заземленої нейтраллі напруженням Uжив=220 В.
У таких мережах для захисту від пробою на корпус застосовується захисне
занулення.

При роботі з ПЕОМ для захисту від шкідливих випромінювань монітора
користуються захисними екранами. Крім того для захисту від бічного
випромінювання відстань між двома комп’ютерами повинна бути не менше за
2м.

Робоче місце потрібно обладнати таким чином, щоб рухи працівника були б
найбільш раціональні, найменше втомливі.

ВИСНОВКИ

У даному проекті була поставлена задача проектування і впровадження на
мережі Снятинського САР цифрової комутаційної системи типу SI-2000
виробництва сумісного українсько-словенського підприємства “МонІс”,
створеного на базі Харківського ВО “МОНОЛІТ” і фірми “ISKRATEL”, яка
володіє хорошими техніко-економічними показниками, і в сучасному світі
складає конкуренцію ведучим виробникам телекомунікацій.

Вибір даного типу АТС був зумовлений рядом міркувань і підтверджений
відповідними розрахунками. При цьому були враховані наступні позитивні
якості, властиві ЦСК типу SI-2000:

високий рівень узгоджуваності з різними типами існуючих станцій

висока надійність і ремонтопридатність

апаратні средства легко нарощуються при необхідності збільшення числа
абонентів

наявність добре відпрацьованого програмного забезпечення, що легко
адаптується до будь-якої конфігурації апаратних коштів, і що
поставляється в комплекті зі станцією.

для абонентів є можливість введення цілого комплексу додаткових послуг

прийнятна вартість, порівнянна з вартістю станцій інших типів.

позитивний досвід експлуатації АТС даного типу в реальній мережі САР,
підтверджуючий заявлені виробником високі технічні характеристики
обладнання.

У ході рішення задачі було зроблене наступне:

Розглянута структура організації зв’язку у Снятинському вузловому
районі, де здійснюється проектування.

Показаний спосіб зв’язку об’єкта, що вводиться з іншою діючою АТС
району.

Розглянуті технічні характеристики обладнання SI-2000, структура
апаратних коштів і програмного забезпечення, описані основні блоки і
структурні одиниці.

Зроблений розрахунок абонентського навантаження і розподіл навантажень у
всіх напрямах.

За результатами розрахунків визначений необхідний об’єм станційного
обладнання і з’єднувальних ліній у всіх напрямах.

Зроблене розміщення обладнання на стативах і в шафах.

Розглянуті питання, пов’язані з експлуатацією і технічним
обслуговуванням даного об’єкта.

Крім того, використовуючи аналіз по методу ієрархій (МАІ), було отримане
техніко-економічне обґрунтування вибору системи SI-2000 для реалізації
даного проекту.

Потім був зроблений розрахунок основних економічних показників,
результати якого підтвердили доцільність введення даної телефонної
станції.

Вибір малорозповсюдженої в цей час станції типу SI-2000, дозволить в
якійсь мірі захистити СТМ від монополізму постачальників.

У ході роботи над проектом були розглянуті питання, пов’язані з охороною
праці на прикладі диспетчерської.

Таким чином, проект виконаний повністю, відповідно до завдання. Задача
по модернізації мережі Снятинського САР на базі цифрової АТС типу
SI-2000 вирішена. При цьому були отримані результати, що мають практичну
цінність.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

Чумак М.О. Цифрова система комутації SI-2000: Навчальний посібник –
Одеса: УДАЗ, 1999. – 92с.

Г.С. Гайворонская ( Проектирование аналого-цифровых городских телефонных
сетей на базе ЦАТС МТ 20/25 (. Одесса, 1994.

М.О. Чумак ( Реконструкция местных сетей связи с использованием цифровой
системы коммутации ( ТЕСТ ( (. Одесса, 1996.

SI-2000 – цифровая коммутационная система для грядущого тысячелетия. –
ISKRATEL, 1999.

SI-2000. Описание системы. ISKRATEL, 1996.

Дворжецкая Л.И., Комарова Е.В. и др. (Проектирование цифровых АТС
SI-2000/224 (. Санкт-Питербург 1995.

Концепція розвитку мереж електрозв‘язку сільських адміністративних
районів України на 1997 – 2005 рр. – Одеса: ОНДІЗ, 1998.

№ п/п Найменування населеного пункту Число мешканців Умовний номер
станції Тип станції Ємність станції Нумерація

2969

35 Манява 3655

36 Горохолино 2439

К100/2000 400

37 Х.Горохолино 670

К50/200 100

38 Дзвиняч 2575

К100/2000 400

39 Грабовець 1371

К50/200 200

ANM

ЦАЛ

2B+D

ААЛ

АЗЛ

GSM

128(128

трактів

Е1

МСА

Опорне обладнання SI2000/224

RASM

ASM

RMLB

ЦЗЛ – тракт Е1

ЦЗЛ – тракти Е1/2

DNM

LСM

ЦЗЛ з СКС;

доступ

30B+D

DLX

RBM-2V

RBM-VD

RDU

DNM

D/D

RBM-8V

RBM-4V

GSM

48(48

трактів Е1

ANM

DNM

АЗЛ

ЦЗЛ

ASM

ВКМ (SI2000/224)

ОMС

До інших

ВКМ

До винесених

терміналів та

інших ОМС

RDLX

ASM

LСM

DLX

RBM

СPU

CPU

тракт Е1/2 (1024 кбіт/с)

тракт E1 (2048 кбіт/с)

аналогова АЛ чи ЗЛ

цифрова АЛ

ЦТЕ

А1

С11 або С22

А або V5

X.25

ANM

АЗЛ

RANM

MLB

ADM

LСM

DLX

DNM

СНM

ADM

CPU

(каскад ЧП)

16 ( 16

трактів

16 384 кбіт/с

Тракти ML

(8 ( 16

двобічних

дуплексних

трактiв Е1

з КІ 16 для

міжпроцес.

обміну)

MLI

(

8 кГц

HDLC

…

MLI

(

MLI І

ІR

ASS

(256Кх8)

(

SSL

GSB

SFM

TSI

GS І

РB

SYNL

CPU І

PLC

MXC

(16×15)x32

ADC

DSW

8×8

GEN

HDLC

PLC

SIN

LTU

DTMF

RTG

UPI

MODOD

SCC (CPU)

AB, DB, CB

IPC

MDF

Функції H, C

Функції BORST

Тракт

До GSM

Канал ПД

(300 Бод)

2 канали ПД

(

ААЛ

239

DSW

8×8

GEN

HDLC

ЗЛ – канали

тракту E1

UPI

PNI

SCC(CPU)

IPC та K1 16

тракту E1

MDF

Тракт

До GSM

2 канали ПД

AB, DB, CB

DSP

DSW

8×8

HDLC

UPI

SCC (CPU)

Тракт

До GSM

IPC

Модем

CGC

Модем

До ОМС

RS 232

Канал ПД (300 Бод)

Телетайп, чи відеотермінал

4 x 8 TP

Касетний накопичувач

DSW

8×8

HDLC

UPI

SCC (CPU)

Тракт

До GSM

IPC

CGC

RS 232

Термінал технічної експлуатації

Касетний накопичувач

GSM

128(128

трактів

Е1

Опорне обладнання SI2000/224

DNM

GSM

48(48

трактів Е1

ВКМ (SI2000/224)

ВС 5.1

ОMС

СPU

CPU

ЦТЕ

DNM

СНM

ADM

DNM

239

…

RASM 2.3

239

…

ASM

RASM 2.3

192

…

ASM

RASM 2.2

192

…

ASM

РАТС-1.2

РАТС-1.3

РАТС-1.4

АМТС (EWSD)

239

…

ASM

…

ASM

RASM 5.2

176

…

ASM

RASM 5.3

239

…

ASM

ADM

RASM 6.4

…

ASM

GSM

48(48

трактів Е1

ВКМ (SI2000/224)

ВС 7.1

CPU

DNM

239

…

ASM

…

ASM

RASM 7.2

…

ASM

RASM 7.4

192

…

ASM

2 RASM 7.3

416

…

ASM

GSM

48(48

трактів Е1

ВКМ (SI2000/224)

ВС 8.1

CPU

239

…

ASM

…

ASM

RASM 8.2

239

…

ASM

RASM 8.3

144

…

ASM

GSM

48(48

трактів Е1

ВКМ (SI2000/224)

ВС 6.1

CPU

DNM

239

…

ASM

RASM 6.2

239

…

ASM

RASM 6.3

192

…

ASM

ADM

DNM

…

ASM

239

тракт E1 (2048 кбіт/с)

аналогова АЛ

SCC

UPI

ADC

SIN

MXC

mXC

MXC

LTU

RTG

DC/DC

SCC

MXC

SCC

MXC

0???????????????????????????????????????????????????????????????????????
????????????

Секція CES

Секція PES1

Секція PES2

Модуль ASM

Монтажна позиція VE в секції

Тип VE (позначений на стрічці секції з надписом)

ASM/144

ASM/240

SCC

PNI

UPI

SCC

PNI

UPI

SCC

PNI

UPI

SCC

PNI

UPI

SCC

PNI

UPI

POU

(DC/DC)

Секція з модулями DNM

SCC

PNI

UPI

DNM0

DNM1

DNM2

DNM3

DNM4

DNM5

ГРУППА “А”

ГРУППА “В”

Тип VE

(позначений на стрічці секції з надписом)

Монтажна позиція VE в секції

C T U

(DC/DC)

Модуль ADM

SCC

UPI

Тип VE

(позначений на стрічці секції з надписом)

Монтажна позиція VE в секції

CGC

Монтажна позиція VE в секції

C T U

Модуль CHM

SCC

UPI

Тип VE

(позначений на стрічці секції з надписом)

CGC

DC/DC

SCC

SSI

MLI5

MLI4

MLI3

MLI2

MLI1

MLI0

DC/DC

SCC

SSI

MLI15

MLI14

MLI13

MLI12

MLI11

MLI10

MLI9

MLI8

MLI7

MLI6

Секція GSC

Секція GSE

Модуль GSM

Тип VE

(позначений на стрічці секції з надписом)

Монтажна позиція VE в секції

Тип VE

(позначений на стрічці секції з надписом)

Монтажна позиція VE в секції

MLI5

MLI4

MLI3

MLI2

MLI1

MLI0

MLI15

MLI14

MLI13

MLI12

MLI11

MLI10

MLI9

MLI8

MLI7

MLI6

GSEA

GSEB

GSCA

GSCB

II рівень (критерій)

III рівень (альтернатива)

I рівень (загальна ціль)

Вибір ЦКС

SI-2000

ЄвроКВАНТ

C-32

Займана площа

Трудоемність обслуговування з ЦТЕ

Узгодження з іншими системами

Пропускна здатність

Вартість

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter