UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМ.О.Скрипник – видатний діяч України (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1979
Скачало713
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

з дісципліни: “Історія України”

 

на тему:

 

М.О.Скрипник – видатний діяч України

 

Народився Микола Олексійович Скрипник 13 січня 1872 р. в с.Ясинуватому,

колишня Катеринославська губ. Виріс на залізничий лінії; спочатку вчився

в 2-класовій сільській школі з 5-ма відділами в Харківський губернії, а

далі в Ізюмській реальній школі, звідки його виключили за виявлену

пропаганду серед селян.

 

Микола Олексійович був людиною надзвичайної особистої мужності, про що,

зокрема свідчать понад п’ятнадцять арештів, сім засуджень на заслання

загальним строком 34 роки, один вирок до розстрілу, шість втеч з-під

арешту, з царських в’язниць та заслань.

 

М.О. Скрипник – активний учасник жовтневого перевороту. Він був членом

Військово-революційного комітету при Петроградській Раді.

 

Після Жовтневої революції був у комісії щодо організації “Высшего Совета

Народного Хозяйства” і в комісії вироблення першого походження про

нього. I Всеукраїнський з’їзд Рад викликав Скрипника на Україну і обрав

народним секретарем праці, а далі торгівлі й промисловості. Він провів I

Всеукраїнську конференцію селянських делегатів в січні 1918 р. в

Харкові. Після того, як Київ узяли німецькі війська, конференція

представників Рад у Полтаві обрала його на голову робітничо-селянського

уряду України та народним секретарем чужоземних справ, це затвердив і

 

II Всеукраїнський з’їзд Рад у Катеринославі в березні 1918 р. На

останньому засіданні ЦВК України в Таганрозі в квітні 1918 р. його

обрали до повстанського народного секретаріату, а на партійній нараді

там же обрано членом і секретарем Організаційного Бюро щодо скликання

 

I з’їзду КПУ, що обрав Миколу кандидатом ЦК КП(б)У, а з грудня 1918р.

він ввійшов до ЦК. Того ж таки 1918. ЦК направило його для роботи до

ВЧК, де він був членом колегії та завідувачем відділу боротьби з

контрреволюцією. В січні знову ввійшов до складу робітничо-селянського

уряду УССР народним комісаром державного контролю. Був делегатом від КПУ

на I конгресі Комінтерну. Далі був особоуповноваженим «Совета обороны» в

справі боротьби з повстанською задніпровською дивізією отамана

Зеленського. Після виходу з Києва спочатку був начальником політвідділу

Гомельського укріпрайону, а далі в порядку мобілізації його призначили

на Начальника «Особого отдела» південно-східного фронту. На Україну

повернувся в квітні1920 р., і тут його обрали народним секретарем

Роб.-сел. Інспекції”.

 

Йому і пізніше довірялися найвідповідніші посади: наркома внутрішніх

справ, юстиції, освіти, генерального прокурора, а в останній рік –

голови Держплану і заступника голови Раднаркому УССР. Він неоноразово

обирався до ЦК ВКП(б), ВУЦВК, ЦВК СРСР, виконкому Комінтерну. У

1925-1933 рр. Був членом політбюро ЦК КП(б)У.

 

Значним був внесок М.О.Скрипника у вирішення питань

національно-державного і культурного будівництва. Тут яскраво виявилися

його принциповість і сміливість у відстоюванні своєї позиції, яка

нерідко розходилася з поглядами Сталіна. Ще навесні 1918 р. Скрипник як

голова уряду УСРР висловив рішучий протест прити грубого випаду наркома

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ