реферат на тему:
Загальна характеристика програм архіваторів
При експлуатації комп’ютера з різних причин можливе пошкодження або
втрата інформації на магнітних дисках.
Це може відбутися внаслідок як фізичного пошкодження дисків, так і
пошкодження інформації вірусом. І тому для зменшення втрат в таких
випадках, потрібно мати архівні копії файлів.
Для отримання копій файлів, використовують команди копіювання MS DOS.
Але в цьому випадку копії будуть займати багато місця, що змушує мати
велику кількість дискет. Більш доцільно використовувати для створення
архівних копій спеціально розроблені програми. В чому ж полягає ефект
таких програм:
Заархівовані архіватором програми займають в середньому від 20 до 90%
свого початкового обсягу,що дозволяє на тій же кількості носіїв
зберігати більшу кількість інформації.
Архіватор об’єднує групу програм під одним іменем, що дозволяє
запобігати втраті деяких файлів.
Можливе поновлення в архіві тільки нових версій файлів.
Архіватор зберігає в архіві імена каталогів та файлів.
Надає можливість написання коментарів до архіву.
Користувач створює архівні файли.
Одна з перших програм, яка була розроблена в 1985р фірмою SYSTEM
ENHANCEMENT ASSOCIATOS (SEA), отримала назву – ARG. Вона створювала
файли з розширенням ARG. Літом 1986р фірма PKWARE створила пакет з
архіватора PKARC та розархіватора PKXARS.m програми працювали швидше. В
1988р з’явилась нова програма LZHARC.COM, створена Аруасі Йошизакі, і
яка забезпечувала високу щільність стиску, але працювала повільніше. В
1990р була розроблена програма ARJ Роберта Янга, яка пропонувала 5
методів архівації,! великий’ допоміжний сервіс. Ви познайомитесь з
роботою програм PKZIP.PKUNZIP та ARJ.
Програми PKZIP ТА PKUNZIP
З дозволу фірми (PKWARE Inc) дані програми можуть вільно
використовуватись, копіюватись та розповсюджуватись всіма бажаючими.
Економія пам’яті для збереження копії при використанні цих програм
складає приблизно 60-70% для текстових файлів та 20-30% для файлів, що
виконуються. Програма PKZIP дозволяє створити архівний файл, добавляти
туди нові файли, знищувати файли з архіву, переглянути файли, що
містяться в архіві. Програма PKUNZIP дозволяє витягувати файли з архіву
та перглядати файли, що містяться в архіві. Програми PKZIP та PKUNZIP
використовують розширення імені *.zlp. При виконанні програми без
параметрів видаються відомості про параметри відповідної програми. Разом
з вказаними програмами використовуються програма ZIP2EXE, яка дозволяє з
архівного файлу створити файл з розширенням *.ехе, який при виконанні
проводить автоматичну розархівацію.
ДЕЯКІ МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМ – АРХІВАТОРІВ
1. Архівація всіх файлів поточного каталогу: PKZIP ім’я архівного файлу.
2. Архівація вказаних файлів: PKZIP ім’я архівного файлу, Імена файлів.
Імена файлів розділяються пропуском. В іменах дозволяється
використовувати символи ”*” та “Р”.
3. Повна розархівація файлів в поточному каталозі: PKUNZIP – ім’я
архівного файлу.
4. Повна розархівація у вказаний каталог: • PKUNZIP ім’я архівного
файлу, Ім’я каталогу.
5. Перегляд вмістимого архівного файлу: PKUNZIP-VN Ім’я архівного файлу.
Часткова розархівація архівного файлу: PKUNZIP ім’я архівного файлу,
Імена файлів.
ПРОГРАМА PKZIP
Повний формат команди архівації має вигляд:
PKZIP режим , ім’я архівного файлу [імена файлів]
ім’я архівного файлу – задає ім’я файлу, що обробляється. Цей файл може
не існувати, в цьому випадку він автоматично створюється. Якщо
розширення не вказано.то автоматично задається *.zip.
Імена файлів – задаються імена, що заносяться в архів, знищуються в
архіві і т.д. Якщо імена не задані.то для режиму -v визначаються всі
файли, а для всіх інших режимів.крім режиму -d, означає всі файли із
поточного каталогу.
ПРИКЛАД:
pkzip prof -s parol *. – помістити в архівний файл prof всі файли. без
розширення з поточного каталогу та задати пароль parol.
Якщо програма не знаходить файлів, які потрібно помістити в архів, то
на екран видається повідомлення: PRZIP:
nothing to do (PKZIP: немає роботи)
Якщо програма не знаходить імені архівного файлу то видається
повідомлення:
PKZIP:can’t flnd:
Якщо не вистачає місця на диску, то на екран видається повідомлення:
PKZIP:disk full
(PKZIP:He вистачає місця на диску)
ПРОГРАМА PKUNZIP
Програма призначена для витягнення файлів з архіву. Формат команди
слідуючий:
PKZIP режим ім’я архівного файлу Імена файлів
Правила написання параметру “режим”, “Імені архівного файлу” такі ж, як
і для програми PKZIP;
імена файлів – вказуються імена, які потрібно витягнути з архіву і
помістити на диску. В імені файлу дозволяється використовувати символи
“*” та “і”.
Режими роботи програми PKUNZIP слідуючі:
х – витягнення файлів з архіву (повна розархівація), цей режим
виконується, якщо не задано ніякого режиму;
о – заміна Існуючого файлу на диску:
v – перегляд списку файлів в архіві;
t – перевірка цілосності архіву;
n – файли з архіву витягаються з більш новою версією, або якщо на диску
їх немає;
d – відновлення каталогів при розархівації із архіву;
с – вивід вмістимого файлу із архіву на екран;
р – вивід вмістимого файлу Із архіву на принтер;
s – задання паролю при витягненні файлу із архіву.
Режим -v відповідає режиму -v програми PKZIP. Отже перегляд списку
файлів можливо виконувати з допомогою програми PKZIP та PKUNZIP.
При виводі на екран вмістимого файлу із архіву надаються слідуючі
можливості:
призупинення виводу Інформації натиском комбінації клавіш [Ctrl-S],
повторний натиск продовжує вивід Інформації;
завершити вивід на екран можливо, якщо натиснути комбінацію клавіш
[Ctrl-C];
в режимі -с може задаватись допоміжний параметр М, який робить паузу
після заповнення екрану. В цьому випадку в останній стрічці екрану
виводиться слово “More” і яка частинна файлу у відсотках) вже виведена
на екран. Тоді дoзвoляєтьcя використовувати слідуючі клавіші:
[Space Bar]- вивести наступний екран;
[Enter] – вивести наступний рядок файлу:
[Esc] – завершити вивід даного файлу;
[Ctrl-C] – завершити вивід всіх файлів на екран.
Режим -d використовується в тому випадку, якщо в програмі PKZIP
використовувались режими -s та -р.
ПРОГРАМА ARJ
Загальний формат команди:
ARJ [-(КЛЮЧ),-(КЛЮЧ)…] ім’я архівного файлу, імена файлів.
На відміну від програм PKZIP та PKUNZIP, режими вказуються без знаку
”-”.
Ключ – параметр, що задає допоміжні дії. Їх може бути декілька. Перед
ключем повинен бути символ “-” або”/”. Для ARJ існують слідуючі режими;
а – добавити файли в архів;
с – добавити коментар в архівному файлі;
о – упорядкувати файли в архіві;
р – надрукувати вмістимо файлу ^із архіву на принтер;
г – забрати шлях в імені файлу:
s – вивести вмістимо файлу Із архіву на екран;
j – об’єднати два архівні файли;
w – знайти текстову стрічку в архіві;
n – перейменувати файли в архіві:
m – перенести файли в архів:
d – знищити файли в архіві;
t – перевірка цілосності архіву;
e – витягнути файли з архіву;
u – добавити змінені файли;
f – оновити файли в архіві;
v – вивести список повних імен файлів в архіві;
i – вивести список .файлів в архіві;
x –розархівувати файли з каталогами.
Значення ключів слідуючі:
c – не перевіряти тимчасову мітку;
n – тільки нові файли:
d – із знищенням (переміщенням);
z – включити підкаталоги;
e – виключити шлях в імені файлу;
u – добавити файли (нові 1 більш нові);
f – поновити існуючі файли.
Режими v та 1 – вивід списку файлів, в режимі v виводиться повна
інформація про файли, а в режимі l -імена файлів виводяться без шляху
доступу до них.
Ключ d працює одночасно з режимом d аналогічно режиму т, але перед
знищенням файлів буде запит на підтвердження про знищення файлу.
Ключі u та f використовуються з режимами розархівації і виконують
функції аналогічні режимам u та f.
Ключ v дозволяє створювати відразу декілька архівних файлів, щоб
записати потім на дискету. Біля ключа можливо ставити розмір архівного
файлу, наприклад: vSOOOO (Що означає -архівний файл буде мати розміри не
більше 50000 байт). Якщо архів має більший розмір, то він створюється
під розширенням А01 і т.д. Якщо біля v задати 360-це означає дискета
розміром 360’Кбт,1200-1.2 Мбт.
Ключ m дозволяє встановити вид стиску при архіваціі.КомбінаціІ ключа
слідуючі: МО – стиск не проходить; МІ – максимальний стиск (швидкість
мала); М2 – менший стиск (більша швидкість); МЗ – висока швидкість.але
менший стиск; М4 – сама висока швидкість, але самий малий стиск.
Клю.чі je, jel використовуються разом з командами архівації. Ключ je
використовується, якщо потрібно підтвердження відповіді на запит про
саморозархівацію, ключ jel застосовується, якщо не потрібно
підтвердження на саморозархівацію.
ЛІТЕРАТУРА
1. Фигурнов В,3. IBM PC для пользователя.- М.: Финансьі й статистика,
ЮНИТИ. 1992.- 365 с.
2. Персональньій компьютер для всех в 4-х книгах, кн. .1, Хранение й
обработка информации (А.Я.Савельев, Б.А.Сазонов, С.З.Лукьянов), Вьісшая
школа, 199ЇГ. – 191 с.
3. Персональньій компьютер для всех в 4-х книгах, кн.2,ПодгОтовка й
редактироваеие документов (А.Я.Савельев, Б.А.Сазонов, С.З.Лукьянов),
Вьісшая школа 199ЇГ. – 207 с.
4. Персональньій компьютер для всех в 4-х книгах, кн.З.Создание й
использование баз даньіх (А.Я.Савельев, Б.А.Сазонов, С.З.Лукьянов),
Вьісшая школа 1991г. – 160.
5. Персональньій компьютер для всех в 4-х книгах, кн.4, Вьічислительньіе
й графические возможности (А.Я.Савельев, Б.А.Сазонов, С.З.Лукьянов),
Вьісшая школа 1991г. – 207 с.
6. Злектронньіе вьічислительньіе машиньі: В 8 кн. Кн. 1 Введение в ЗВМ:
Практ. пособие для вузов ( А.Я. Савельев, Б.А. Сазонов й др. Под
редакцией А.Я.Савельева). – М .: Вьісшая школа, 1991. -160 с.
7. Злектронньіе вьічислительньіе машиньі: в 8 кн. Кн. 2. Основьі
информатики: Практ. пособие для вузов (А.Я. Савельев,Б.А. Сазонов,
З.К.Скуратович, Н.М.Когдов; ПоДред. А.Я. Савельева).-М.: Вьісшая школа,
1991.-159 с.
8. Г.Франкен. MS DOS 5.0… для пользователя. -К: Торгогово-издательское
бюро BHV, 1992. – 513 с.
9. Калабин С.И., Голик Л.В.,Пустовит А.В., Козакова Е.В. Справочник
пользователя IBM PC. -К: КП “Техинком” МИП “Арфа”, ‘ 1991.-112 с.
10. Поґорельій С.Д., Новиков Б.В. Утилитьі для персональньіх ЗВМ. -К:
.Научно-производственное предприятие ИНТЕРЗВМСИСТЕ МА, 1991. – 224 с.
11. Зкслер А. Б. Архиваторьі (Проґраммьі для хранения й обработки
информации в сжатом виде). – М: Малое предприятие “Алекс”, 1992. – 150
с. 12. Компьютер Пресе. -М: 1994; N 1-5
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter