UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖиттєвий шлях Олександра Петровича Довженко (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3076
Скачало1570
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

ДОВЖЕНКО Олександр Петрович

 

(11.09.1894 р. — 25.11.1956 р.),

 

режисер, сценарист, автор розповідей і повістей.

 

Народився в селі Сосниці Чернігівської губернії на Україні. Закінчив

Глухівський вчительський інститут (1914). Учився в Київському

університеті і Комерційному інституті в Києві. Викладав фізику,

природознавство і гімнастику в гімназії (1914-1917). У 1920-1921 брав

участь у створенні Київського відділу народного утворення, у 1921-1923 —

на дипломатичній службі в Польщі і Німеччині. Вчився живопису в Мюнхені

й у Берлінському художньому училищі. У 1923-1926 — художник-ілюстратор

газети «Вісти ВУЦВК» у Харкові. З 1926 — режисер-постановник на

кіностудіях Одеси, Києва, Москви. У 1949-1951 і 1955-1956 — викладач

ВГИКА. Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1940). Народний артист

РСФСР (1950). Лауреат Ленінської премії (1959 — посмертно за

літературний сценарій «Поема про море»). У 1957 Київській кіностудії

художніх фільмів привласнене ім'я А. П. Довженко. У 1972 затверджена

Золота медаль імені А. П. Довженко «За кращий військово-патріотичний

фільм».

 

Олександр Петрович Довженко — український режисер, сценарист,

письменник, народний артист РСФСР.

 

Наскрізний сюжет творчості Довженко каноничен для класики соцреалізма —

це боротьба старого і нового в житті народу. Унікальність же створінь

Довженко полягає в тім, що в суперечці цих двох почав у нього завжди

проглядається присутність третього — вічності. Виходець з багатодітної

селянської родини на Чернігівщині, у якій майже всі діти вмирали, не

досягши повноліття, Довженко одержимо ревною любов'ю до свого народу як

роду і — жахаючим баченням його історичної смерті як нації. Очевидно, це

і штовхнуло молодого шкільного вчителя, натхненного ідеями української

національної державності, спочатку в ряди прихильників петлюрівської

Центральної Ради, а після жорстокого розчарування в її політику — до

комуністів (згодом пережите знайшло відображення у фільмі «Арсенал»,

1929). Комуністичному ідеалу Довженко зберігав вірність усе життя, але

інтерпретував його надзвичайно своєрідно.

 

Драма взаємин людини з природою — от визначальний мотив його творчості.

Життя народу і життя природи зв'язані і взаємообумовлені. Ритми

соціального і природного життя незмінно співвіднесені — звідси і виникає

остання в кінематографі Довженко тенденція до подовження кадру, опора на

внутрікадрове (переважно природне) рухання, що дуже нетипово для

радянського кіноавангарда 20-х років. Звідси — і пафос його

кінематографа. Усе це повною мірою позначилося вже в першій авторській

роботі Довженко в кінематографі, куди він прийшов з живопису (якої

учився в Мюнхені), — кінопоемі «Звенигора» (1928). Однак повне

підпорядкування силам природи поставило людини на край загибелі, роблячи

його неспроможним перед обличчям будь-якої стихії — як природної, так і

історичної. Тому приорітет перед історичним минулим у художника, як

правило, відсутній. Історія представляється йому ланцюгом катастроф.

Порятунок же — у розгадці таємниць природи, її мови, у співтворчості з

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ