UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНеоклассицизм (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8061
Скачало596
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Неоклассицизм

 

Неокласицизм (від грец. neos - новий і classicus - зразковий) –

тенденція в розвитку літератури і мистецтва, яка проявлялася після

занепаду класицизму як літературного напрямку і знаходила вияв у

використанні античних тем і сюжетів, міфологічних образів і мотивів, у

проголошенні гасел “істиного мистецтва” й культу художньої форми,

позбавленої суспільного змісту, земних насолод тощо.

 

Неокласицистичні тенденції знаходять вияв у середені 19-го ст. в збірках

“Античні вірші” французького поета Леюнт де Ліля та “Емалі й Камеї” т.

Готівє, в творах російських поетів А. Майкова і М.Щербини, в

символістів.

 

Образ України в творчості неокласиків.

 

Образ України - це цілий іконостас ликів, асоціацій, паралелей. Образ

України лежить в основі творчості М.Драй-Хмари, М. Зерова, Рильського,

Филиповича. Неокласикм сприймали Україну по-своєму, відтворюючи на

найвищому рівні інтелектуальної та емоційної напруги її минули теперішнє

і майбутнє.

 

Зеров у примітках до збірки “Катепа” закликає літературну молодь

розглядати буття людини скірзь призму культурної традиції, творчо

осмислювати суб”єктивно-об”єктивні зв”язки світу: “поет-епік, беручись

за свої великі й малі полотнища, неминуче пише про минуле…, а хіба воно

не зв”язано тисячею ниток з теперішним і сучасним? Порівнюючи Вергілія й

Горація, Овівдя, уважний читач легко розпізнає контури “вічної казки”

перипетіїї “давньої і щораз нової історії”.

 

Обстоюючи ідею філософічності, європейськості української поезії

неокласики брали собі у спільники Лесю Українку і Франка. Особливість

Лесиного підходу до дійсності на думку Драй-Хмари, - це переважання

психологічного аналізу предмета.

 

Однією з провідних у поезії неокласиків є проблема буття України,

починаючи з князівських часів і до сучасності. Вони проводять мовби

генеральний огляд сил нації, її можливостей і резервів (поезії

“Володимир Мономах”, “Тарас Шевченко“ Филиповича “Сон Святослава”,

“Олесь” Зерова, “Круті” Драй-Хмари та інше).

 

Очевидно, такий спосіб осмислення національної історії був сприйнятий

культурним відродження 1920-х років неокласики були його активними

учасниками. Вони постійно цікавились тим, як проблеми культури, історії,

мистецтва розв”язували попередники.

 

Тому відчуття життя народу в цілому, загальнонаціональних перспектив у

неокласиків масштабніше, ніж у інших їхніх сучасників. Стрижнем

естетичної програми неокласиків стало гасло “Ad fortes!” (“До джерела!”)

Таку назву мала книжка літературно-критичнихстатей Зерова (1926р). Цей

заклик визначав одну з головних передумов творення нової культури –

творче засвоєння кращих здобутків минулого як в українській, так і в

світовій художній літературі.

 

У виступі на диспуті (1925р.) Зеров наголосив “підійме на вершину нашу

мистецьку техніку, утворить з нашої творчості могутній культурного слова

потік, що на поверхні примусить держатися тріски і сміття графоманії”.

 

Розуміння Зеровим масштабів, на які повинна спиратися новітня українська

література, мала ще один, досить істотний аспект. Річ у тім, що на

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ