UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВселенські збори (реферат)
Авторdimich
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2195
Скачало494
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Вселенські збори”

 

Вселенські Собори: минуле і сучасність

 

Загальний період Вселенських Соборів охоплює час від IV ст. до половини

ХІ ст., тобто час від Костянтина Великого до розділення Церкви 1054 р.,

час від християнства апостолів і мучеників до християнства патріархів та

імператорів. Це є період розвитку і формування основних догматів, які

складають Вселенське віросповідання.

 

У перших трьох століттях Християнська Церква свої загальні потреби

відносно догматичних питань і канонів вирішувала на Соборах єпископів, а

з IV ст. соборна форма з’ясування різних церковних питань досягає

повного свого розвитку.

 

Церковні Собори – це зібрання представників Церкви для обговорення і

вирішення питань віри, релігійно-морального життя, устрою, управління і

дисципліни християнських суспільств. Синоди або собори існували в Церкві

в усі часи у вигляді тимчасових зібрань, а в деяких самостійних церквах

– у формі постійних організацій. Вони існують і тепер у різних країнах і

віросповідних церквах. Саме слово “собор” означає шлях, яким разом

приходять до єдиної істини. У Християнській Церкві розрізняють дві

головні категорії соборів: вселенські та помісні. Таке розділення в наш

час приймається православною римо-католицькою, вірмено-григоріанською

церквами та іншими, але кожна з цих церков визнає не однакове число

соборів у значенні Вселенських.

 

Помісними Соборами є зібрання єпископів й інших ієрархів якої-небудь

одної місцевої, самостійної церкви, або якої-небудь визначеної області,

які зібралися разом, щоб вирішити питання і справи, які виникли в її

межах щодо устрою, управління чи дисципліни в Церкві. У Вселенській

Християнській Церкві, як і в кожній Помісній Церкві, собори мають свою

історію, початком яких є правила і канони Вселенської Церкви перших

дев’яти століть християнства. Постанови Помісних Соборів мали, як і

тепер мають, обов’язкове значення лише в тій області, представники якої

були членами їхніх зібрань.

 

Вселенський Собор – це зібрання єпископів і вчителів Церкви із всіх

помічних самостійних церков для вирішення свідчень їхньої віри і для

затвердження істини віровчення, яке було дане Церкві Одкровенням і тому

беззаперечно є правильним для встановлення правил, обов’язкових для

всієї Церкви.

 

Вселенський Собор є єдиним верховним авторитетом для будь-якої Церкви із

питань віровчення і єдиним органом її церковного законодавства. Дії

Вселенського Собору є найвищими правилами для Церкви, вони поширюються

на всі Помісні Собори і на всі часи. За встановленим правилом,

необхідною умовою для складу Вселенського Собору була присутність на

ньому всіх патріархів особисто, або уповноважених від них з грамотами.

 

Другим важливим фактором Вселенських Соборів служила канонічна

правильність його скликання, складу, ведення і оголошення його постанов

і дій. У Римській імперії собори перших дев’яти століть скликали

імператори, але із пропозицій ієрархів

 

церкви, з їхньої ініціативи і з їхньої згоди. Право брати участь у

діяннях Вселенських Соборів з правом голосу мали єпископи, а пресвітери

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ