UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВолосне управління і волосний суд по буржуазним реформам 60-х років 19-го століття (реферат)
Авторdimich
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1642
Скачало296
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

Реферат на тему

 

Волосне управління і волосний суд по

 

буржуазним реформам

 

60-х років 19-го століття

 

Статті 69-110 «Загального положення про селян» визначають склад,

обов’язки і функціонування другої ланки селянського громадського

управління - волосного управління. Указом Сенату від 19 лютого 1861 р.

наказувалося «открыть действия» волосних управлінь «не позднее, как

через три месяца по утверждении расписания волостей».

 

Утворення волосних управлінь було завершено одночасно із

сільськими до грудня 1861 року. Усього в 45 губерніях, на які

расповсюджувалась дія Положень 19 лютого 1861 р., було утворено 8751

волость.

 

Стаття 69 фіксує склад волосного управління. У волосному

управлінні з’єднувалися розпорядча, виконавча і судова влада у волості.

Розпорядчу владу здійснював волосний сход, виконавчу - волосний

старшина, судову - волосний селянський суд. Волосне правління виконувало

роль дорадчого органа при волосному старшині.

 

Статті 70-80 регламентують склад волосного сходу, порядок його

скликання, коло його компетенції й умови, при яких рішення сходу

одержують законну силу. Відповідно до ст. 73, коло питань, що мав право

обговорювати волосний сход і по яким міг виносити рішення, був строго

обмежений сугубо господарсько-адміністративними справами даної волості.

Серед них - розкладка рекрутської повинності, мирських і інших зборів по

сільських товариствах ( надалі подвірну розкладку робили вже сільські

сходи ), заснування волосних училищ і право приношення скарг і прохань

по справах волості у вищі інстанції. Волосному сходу ( як і сільському )

строго забронялося виходити за рамки своєї компетенції. За порушення

наступала санкція - аж до притягнення до судової відповідальності. В

обов’язок мирового судді входило, відповідно до ст. 27 Положення про

губернські і повітові по селянських справах установах, контролювати дії

селянського громадського управління.

 

Статті 81-86 визначають права й обов’язки волосного старшини,

головною задачею якого була охорона загального порядку, спокою і

благочиния у волості тобто виконання поліцейських функцій ( ст. 81 і 85

).

 

Волосний старшина виконував також і адміністративні функції:

йому були підпорядковані сільські старости, соцькі і десятські, що

зобов’язані були беззаперечно виконувати його розпорядження. Волосний

старшина мав і контрольні функції ( ст. 82 ). Він був підзвітний як

волосному сходу ( ст. 78 ), так і місцевій адміністрації - мировому

посереднику, поліцейському ісправнику і судовому слідчому, чиї

розпорядження він беззаперечно зобов’язаний був виконувати ( ст. 85 ).

 

Склад і функції волостого управління визначені в ст. 87-92.

Коло питань, що підлягали вирішенню волосного правління, було обмежене

розглядом грошових витрат, затверджених волосним сходом на потреби

волості, продажем майна селян за недоїмки або борги, прийняттям або

звільненням посадових осіб у волості, що служать по найму. Втім, і

рішення цих справ волосним правлінням виливалося в найчистішу

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ