UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСуб\"єктивна сторона складу злочину (реферат)
Авторdimich
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3707
Скачало500
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Суб"єктивна сторона складу злочину I. Поняття суб"єктивної сторони

складу злочину.

 

Суб"єктивна сторона злочину - це психічне відношення особи до скоєного

нею суспільно небезпечного діяння і його наслідків, тобто, так би

мовити, внутрішня сторона суспільно небезпечного діяння.

 

До суб"єктивної сторони злочину належать: вина у формі умислу чи

необережності, мотив, ціль злочину, а також емоційний стан суб"єкта в

момент скоєння злочину. Мотиви, ціль, емоційний стан особи впливають на

кваліфікацію скоєного лише тоді, коли законодавець вказує на них як на

ознаку злочину. Так, ст.95 КК встановлює відповідальність за навмисне

вбивство в стані сильного душевного хвилювання,викликаного насильством

чи тяжкою образою з боку потерпілого; ст. 86 - за напад з метою

заволодіння державним або колективним майном, поєднаний з насильством,

небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого або погрозою застосувати

таке насильство.

 

2. Основний зміст суб"єктивної сторони будь-якого злочину складає вина.

У кримінальному праві діє принцип : без вини немає відповідальності. У

ст.3 КК сказано, що кримінальній відповідальності і покаранню підлягає

лише особа, винна у вчиненні злочину.

 

Як же наука кримінального парва визначає поняття вини? Вина - це

псизічне відношення осудної особи до скоєного нею суспільно небезпечного

діяння і його наслідку, виражене у формах умислу чи необережності. Таке

відношення складається із усвідомлення винним суспільно-небезпечного

характеру своїх дій і передбачення можливих наслідків (інтелектуальний

момент вини), а також із відношення до своїх дій (бездій) і їхніх

наслідків : бажання, щоб ці наслідки настали, байдужого або легковажного

до них ставлення (вольовий момент вини).

 

3. Залежно від інтелектуального і вольового моментів розмежовують дві

форми вини : умисел і необережність. Умисел ділиться , у свою чергу, на

прямий і побічний, а необережність проявляється у видах злочинної

самовпевненості чи злочинної недбалості.

 

4. Форми вини в конкретних злочинах або вказуються в диспозиціях

статей Особливої частини КК, або ж випливають з інших ознак конкретного

складу злочину, чи встановлюються відповідно до ст. 8 і 9, у яких

визначаються основні ознаки вини у формах умислу і необережності. Так,

ст. 93, 94, 95, 101 КК містять безпосередні вказівки на форму вини. У

статтях, які встановлюють відповідальність за крадіжку, грабіж, розбій,

спекуляцію та ін., хоча й немає вказівки на форму вини, однак склад

злочину вказує на те, що у винної особи була ціль : заволодіти чужим

майном, мати матеріальну вигоду. А це означає, що злочин скоєно

навмисно.

 

II. Умисел як форма вини. Види умислу.

 

1. Злочин визнається вчиненим навмисно, сказано у ст. 8 КК України,

коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала суспільно небезпечний

характер своєї дії або бездіяльності, передбачала її суспільно

небезпечні наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих

наслідків.

 

Таким чином, законодавець вказує на три необхідні ознаки умислу :

 

а) усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своїх дій чи

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ