UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗагальне вчення про зобов’язання (реферат)
Авторdimich
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6053
Скачало680
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Загальне вчення

 

про зобов’язання”

 

 

ПЛАН

 

1. Поняття зобов'язання та його роль у цивільному обороті

 

2. Підстави виникнення зобов'язань

 

3. Сторони в зобов'язанні

 

4. Виконання зобов'язань

 

5. Наслідки невиконання зобов'язань

 

6. Забезпечення зобов’язань

 

7. Припинення зобов'язання, крім виконання

 

Поняття зобов'язання та його роль у цивільному обороті

 

Зобов'язальне право є основним розділом римського (і будь-якого іншого)

приватного права. Воно регулює майнові відносини в сфері виробництва і

цивільного обороту. Предмет зобов'язального права — це певна поведінка

зобов'язальної особи, її позитивні чи негативні дії.

 

У джерелах римського права зобов'язання — obligatio — визначається так.

 

1. Зобов'язання є правовими ланцюгами, що примушують нас щось виконати

відповідно до законів нашої держави — obligatio est juris vinculum quo

necessitate abstringimur alicujus solvendae rei secundum nostrae

civitatis jura (Д. 1.3.13).

 

2. Значення зобов'язання полягає не в тому, щоб зробити нашим

який-небудь тілесний предмет або який-небудь сервітут, а щоб зв'язати

перед нами іншого в тому відношенні, аби він нам що-небудь дав, зробив

або надав — oblifationum substantia non in eo consistit, ut aliquid corp

s nostrum aut servitutem nostram faciat, sed ut alium nobis obstringat

ad dandum aliquid vel faciendum vel praestandum (Д.44.7.3).

 

До виникнення зобов'язання боржник абсолютно вільний: не обтяжений

ніякими обіцянками, не обмежений у своїй поведінці. Вступивши в

зобов'язання, він певним чином обмежує себе, обтяжує обіцянками, обмежує

свою свободу, покладаючи на себе правові обов'язки, правові пута. Саме

тому у визначеннях зобов'язань римські юристи наголошують на ланцюгах,

кайданах, путах тощо. За Законами XII таблиць в найдавніші часи до

несправного боржника дійсно застосовувались кайдани і пута. Таблиця III

Законів містить норму, відповідно до якої кредитор у разі невиконання

зобов'язання боржником має право забрати його в свій дім і накласти на

нього колодки або ланцюги вагою не менше, а якщо забажає, то й більше 15

фунтів.

 

Отже, зобов'язання — це правове відношення, через яке одна сторона

(кредитор) має право вимагати, щоб друга сторона (боржник) що-небудь

зробила (facere), дала (dare) або надала (praestare). Боржник

зобов’язаний виконати вимогу кредитова.

 

Зобов'язання — це складне юридичне поняття, правовідношення, в якому

сторонами є кредитор і боржник, а змістом — права і обов'язки сторін.

Сторона, що має право вимагати, називається кредитором, а сторона,

зобов'язана виконати вимогу кредитора, — боржником. Зміст вимоги

кредитора є його правом на певну поведінку боржника, яка може

проявлятися в якій-небудь позитивній чи негативній дії. Тому предметом

зобов'язання завжди є дія, що має юридичне значення і має правові

наслідки. Якщо дія не має правового характеру, то вона не може мати

юридично значимого зобов'язання. Різноманітність

господарсько-економічних дій римляни поділяли на три групи: dare — дати,

praestare — надати, facere — зробити. Цією тріадою і визначається зміст

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ