UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАзотисті сполуки (реферат)
Авторdimich
РозділМаркетинг, товарознавство, логістика, перевезення
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3121
Скачало556
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Азотисті сполуки

 

У складі азотистих сполук, крім вуглецю, водню і кисню, є азот. До цих

сполук відносять: білки, амінокислоти, аміди кислот, аміни, аміак,

нітрати, нітрити. Білки є основною азотистою сполукою харчових

продуктів.

 

Білок або протеїн (від грец. протос — головний) є головним фактором

живої природи. Він входить до елементів клітини: ядра, цитоплазми і є

обов'язковою складовою їжі людини, бо білок в організмі синтезується

тільки з білків, що надходять ззовні. Без обміну білків неможливе життя,

ріст і розвиток будь-якого організму. Білки — основний будівельний

матеріал клітин, ферментів, гормонів, імунних тіл. Вони беруть участь у

транспорті кисню, в обміні вітамінів, мінеральних речовин, жирів,

вуглеводів, є енергетичним матеріалом (забезпечують до 15%

енергоцінності добового раціону). Добова потреба людини в білках —

80—100 г, половину з яких повинні складати тваринні білки.

 

Біологічна цінність білків залежить від амінокислотного складу (відомо

22 амінокислоти). Амінокислоти поділяють на замінні (можуть бути

синтезовані організмом людини) і незамінні (не синтезуються і повинні

надходити з їжею). До незамінних амінокислот відносяться: триптофан,

лізин, фенілаланін, лейцин, ізолейцин, метіонін, треонін, валін. Аргінін

і гістидин є незамінними для дитячого організму. Встановлена добова

потреба організму в кожній з цих кислот.

 

Ступінь повноцінності білків продукту залежить від оптимального

співвідношення амінокислот. Білки, що містять всі незамінні

амінокислоти, є повноцінними, а білки, в яких відсутня одна або декілька

кислот—неповноцінними. Так, повноцінними вважаються казеїн молока і

альбумін яєць, неповноцінними — колаген, еластин хрящів, сухожилля.

 

У м'ясі міститься 14—20% білків, рибі—13—18, сирі кисломолочному—15—16,

твердому— 22—29, яйцях— 12—14, сої—33—44, хлібі пшеничному—6—10, крупах

— 7,6—4,9, молоці — 3—4, картоплі — 2, овочах — 0,5—6,5, фруктах —

0,2—1,5%.

 

Жири

 

Жири за хімічною природою є сполуками трьохатомного спирту гліцерину

(10—16%) і жирних кислот (84—90%). За хімічною класифікацією їх

називають гліцеридами або ефірами. Харчова цінність, фізико-хімічні,

органолептичні властивості жирів залежать від кількісного співвідношення

і властивостей жирних кислот. За певних умов жир розкладається

(гідролізується) на гліцерин і жирні кислоти.

 

Жирні кислоти поділяються на насичені і ненасичені. До насичених жирних

кислот належать низькомолекулярні — масляна, капронова, каприлова,

капринова — і високомолекулярні — пальмітинова, стеринова, арахінова та

ін.

 

Низькомолекулярні насичені жирні кислоти мають рідку або мазку

консистенцію, специфічний запах (леткі), високомолекулярні насичені

кислоти мають тверду консистенцію, нелеткі, без запаху.

Низькомолекулярні жирні кислоти містяться тільки в вершковому маслі,

кокосовій, пальмоядровій оліях і надають їм пластичності і запаху.

Високомолекулярні насичені жирні кислоти входять до складу усіх харчових

жирів, але в різних кількостях.

 

Ненасичені жирні кислоти мають вільні валентності або подвійні зв'язки

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ