Реферат на тему:
М’ясні консерви, м’ясні напівфабрикати
Формування споживних властивостей і асортименту м’ясних консервів
здійснюється за рахунок підбирання відповідної сировини і дотримання
технологічних операцій. Не допускається для переробки м’ясо повторно
заморожене, з погано проведеним зачищенням, м’ясо бугаїв і кнурів, а
також з салом, пожовтілим або жовтіючим при варці.
Якість м’ясних консервів залежить від дотримання технологічних операцій
виробництва: підготовки і обробки сировини, порціювання і фасування
сировини, закачування банок, перевірки герметичності їх, стерилізації,
сортування і відбракування негерметичних банок, укладення банок в ящики
і маркування тари.
Найбільш відповідальною операцією є стерилізація консервів, яка повинна
гарантувати стійкість і доброякісність їх. Ці дві вимоги не завжди
поєднуються між собою, оскільки стійкість консервів забезпечується
тривалою стерилізацією їх при високій температурі. Для кожного виду
консервів існує своє оптимальне співвідношення між температурою і
тривалістю нагрівання, коли поєднуються повнота стерилізації і
мінімальні зміни продукту. Наприклад, для яловичини і баранини
тушкованих у банці № 9 режим стерилізації складає:
20-90-20 20-40-25
113° С 120° С
Після стерилізації, розвантажуючи автоклави, переглядають кожну банку,
відсортовуючи при цьому негерметичні, тобто банки з активним
підтіканням, розривами і тріщинами, глибокими пом’ятинами.
Класифікація і формування асортименту м’ясних консервів
В основу класифікації м’ясних консервів покладено декілька ознак.
Залежно від виду сировини виділяють консерви м’ясні, із м’ясних
продуктів, субпродуктів, із м’яса птиці і кроликів, м’ясорослинні і
салобобові. За характером обробки сировини враховують: соління (без
попереднього просолювання, з витримкою посоленої сировини), подрібнення
сировини (неподрібнена, подрібнена, гомогенізована), термічна обробка
сировини (без і з попередньою тепловою обробкою: бланшування, варіння,
смаження). Залежно від складу виділяють консерви: в натуральному соці, з
соусами (томатний, білий, перечний тощо), в желе; від температури
теплової обробки: стерилізовані і пастеризовані; за призначенням:
закусочні, 1-і і 2-і страви, комбінованого використання, для дитячого і
дієтичного харчування; за способом підготовки до споживання: без
попередньої теплової обробки, в нагрітому або охолодженому стані; від
виду тари: металева, скляна.
Консерви з м’яса представлені кількома різновидами. Консерви типу М’ясо
тушковане одержують із жилованого м’яса і жиру-сирцю (топленого), які
вміщують у банки із внесенням спочатку солі, перцю, лаврового листа,
герметично закачують і стерилізують. З яловичини і баранини виробляють
консерви двох сортів: вищого (з м’яса 1-ї категорії) і 1-го сорту (з
м’яса ІІ-Ї категорії вгодованості). Свинину тушковану на сорти не
ділять, а Конину тушковану і Конину з свининою тушкованою випускають 1
-м сортом.
М’ясо відварне у власному соці (яловичина і свинина) одержують відварю
ванням шматків масою 50—70 г із сіллю і перцем з наступним фасуванням у
банки м’яса, бульйону, лаврового листа і жиру (для консервів з
яловичини).
М’ясо смажене (яловичину, свинину, баранину) одержують смаженням на
топленому жиру шматків масою 50—60 г. При цьому їх посипають сіллю і
чорним перцем. У банки, крім м’яса, додають соус від обсмажування і
смажену цибулю.
Гуляш (яловичий, свинний, баранячий) готується із смажених шматків м’яса
масою 25—30 г, залитих томатним соусом.
Консерви з подрібненого м’яса з додававанням жилок готуються без
попереднього соління м’яса (Яловичина подрібнена і Свинина подрібнена) і
з витримуванням м’яса при солінні з прянощами. (Сніданок туриста — із
свинини, яловичини або баранини і Свинина пряна).
Консерви в білому соусі готують із сирої яловичини, баранини або
свинини, з додаванням пасерованого борошна, солі, перцю, цукру, жиру,
смаженої цибулі, оцту.
З м’яса птиці виробляють консерви у власному соці (із сирого м’яса
курей, качок, індиків 2-ї категорії на кістках по типу М’ясо тушковане),
в желе (Філе, Рагу куряче, М’ясо курчат у желе тощо), в сметанному соусі
(М’ясо курчат, приготовлене із м’яса смажених курчат).
Із м’яса кроликів випускають М’ясо кроляче тушковане, Кроляче рагу та
ін.
Пастеризація шинкових консервів ведеться за таким режимом: спочатку їх
прогрівають при 100° С протягом 15 хв, потім за 5 хв знижують
температуру до 80° С і проводять пастеризацію для Шинки особливої — 80
хв, Шинки любительської і Шийки шинкованої — 100 хв і Шинки січеної —
110 хв. Після цього консерви охолоджують до 20° С протягом 65 (Шинка
особлива) — 80 хв (Шинка любительська і січена). Потім їх сортують,
миють, сушать, пакують і відправляють на зберігання при температурі
0—5°С.
Для Шинки особливої використовують м’ясо із окороків, вирізки і філею
без помітних жирової і сполучної тканин. З інших частин туші з вмістом
до 15% жирової тканини використовують м’ясо для консервів Шинка
любительська, а при вмісті жирової тканини від 15 до 30% —для Шинки
січеної.
Консерви із м’ясопродуктів виробляють кількох видів: ковбасні фарші
багатьох ковбас (типу закусочних консервів), консерви із сосисок (в
бульйоні, у свиному жирі, в томатному соусі); із м’ясних копченостей
(свиняча грудинка в солодкому або томатному соусі, бекон тощо).
Консерви із субпродуктів. Високо ціняться консерви із субпродуктів 1-ї
категорії, в тому числі у власному соці (печінка, серце), які готують із
сирої сировини, панірованої пасерованим борошном, з додаванням жиру,
смаженої цибулі і моркви; консервовані язики готують із солених і
несолоних сирих, відварних або копчених язиків; смажені (Мозок
смажений), смажені в томатному соусі (печінка, нирки).
Із субпродуктів, а також м’яса виробляють різноманітні паштети:
печінковий, Любительський, Львівський, Арктика, м’ясний тощо.
Із субпродуктів ІІ-Ї категорії розроблені консерви Субпродуктові,
Асорті, Рагу, паштет Любительський, Субпродукти тушені та ін.
Консерви для дитячого і дієтичного харчування залежно від ступеня
подрібнення випускають гомогенізованими і тонкоподрібненими (Малюк,
Малютка, Язичок, Крихітка), пюреподібними і грубоподрібненими (Малюк,
Язичок, Пташка), а також як суп-пюре курячий, паштет Шкільний та ін.
Консерви м’ясорослинні готують з використанням певних видів м’яса і
рослинних продуктів. Із перших страв можуть виробляти різні види супів з
м’ясом (круп’яних, овочевих, макаронних, овочево-круп’яних), а також
борщі і розсільники із вмістом м’яса від 10 до 29%. Консерви других
страв включають 35—45% м’яса і 55—65% гарніру: жарке із свинини,
яловичини, гуляш з картоплею, макаронними виробами або крупою, каша з
м’ясом (33% м’яса), солянка з м’ясом, овочі з м’ясом, сосиски з
капустою.
Салобобові консерви готують з бобових (горох, квасоля, соя) з тваринним
жиром, в які додають бульйон або томатну заливку.
Вимоги до якості і дефекти консервів. Поверхня металевих банок повинна
бути чистою, без іржі, бомбажу, пом’ятин і зазубрин. М’ясо, яке
міститься в банках, має бути соковитим, неперевареним, нетвердим,
шматочки м’яса при акуратному вийманні не повинні розпадатись. Смак і
запах нормуються приємними, без сторонніх присмаків і запахів; бульйон у
нагрітому стані має бути прозорим.
Вміст кухонної солі нормується в межах 1—2,2%, олова — не більше 200 мг
на 1 кг продукту; вміст свинцю не допускається.
Не допускаються в реалізацію консерви бомбажні, пробиті, сильно
деформовані, з іржею 3-го ступеня, з неприємним смаком і запахом та
іншими недоліками, що передбачені стандартами.
Фасування, маркування і зберігання консервів. М’ясні консерви фасують у
металеві банки циліндричні і фігурні збірні і цільноштамповані різної
місткості (від 96 до 3020 см3), з яких банка № 8 місткістю 353,4 см3
прийнята за умовну. Часом використовують і скляні банки, місткістю до 1
дм3.
На кришці нелітографованих банок наносять позначення в три ряди: перший
ряд шість цифр: число, місяць, рік (по дві цифри), у другому:
асортиментний номер (01В — Яловичина тушкована вищого сорту) і номер
зміни, у третьому: індекс промисловості і номер
підприємства—виготовлювача. На етикетках, крім загальноприйнятих даних,
зазначають основний склад консервів, спосіб підготовки до використання,
для частини консервів—умови зберігання і строки придатності.
Пастеризовані консерви слід зберігати при температурі від 0 до 5° С і
відносній вологості повітря 75±2% не більше 6 місяців.
Консерви типу М’ясо тушковане можуть зберігатись тривалий період: в
неопалювальних складах — переважно 4 роки, в опалювальних складах при
відносній вологості повітря не вище 75%: у банках із жерсті гарячого
лудження II класу — 6 років, у банках з алюмінію — 4 роки, а в більшості
інших — 5 років. Строки зберігання основних видів м’ясних консервів без
кислотних заливок у скляних і збірних банках складають 3 роки, у
цільноштампованих — 2 роки; м’ясорослинних (квасоля, горох або чечевиця
з м’ясом) у скляній тарі — 3, а в металевій — 2 роки з дня виготовлення;
консервів для дитячого і дієтичного харчування — в межах 1 року.
При тривалому зберіганні консервів м’ясо стає сухим, волокнистим і
розсипається. При цьому погіршується смак і запах продукту, особливо за
рахунок змін жиру, а в деяких видів — і білків, набуття металевого
присмаку.
М’ясні напівфабрикати
М’ясні напівфабрикати — це вироби, попередньо підготовлені до теплової
обробки. Залежно від способу приготування їх ділять на натуральні,
паніровані, січені, пельмені. Натуральні з врахуванням способу випуску
бувають: крупношматкові, порційні і дрібношматкові.
Натуральні напівфабрикати
Крупношматкові напівфабрикати з яловичини ділять на три групи. До 1-ї
групи відносять вирізку (попереково-повздовжній м’яз), довгий м’яз спини
і тазостегнову частину (верхній, внутрішній, боковий, зовнішній шматки).
До 2-ї групи включають лопатку і підлопаткову частини, грудинку і крайку
з яловичини 1-ї категорії вгодованості. Крайка — це пласт м’якоті,
знятий з реберної частини (з 4-го до 13-го ребра), який залишився після
відділення довгого м’яза спини, підлопаткової частини і грудинки. До 3-ї
групи відносять котлетне м’ясо і крайку з яловичини 2-ї категорії. У
котлетному м’ясі допускається вміст жирової і сполучної тканин до 20%.
Крупношматкові напівфабрикати із свинини ділять на такі групи: 1-а
—корейка, вирізка, 2-а — тазостегнова, лопаткова, шийно-підлопаткова;
3-я—грудинка; 4-а котлетне м’ясо, в якому допускається до 30% жирової
тканини і до 5% сполучної тканини.
Порційні напівфабрикати — це один або два шматки приблизно рівних за
масою шматки м’яса. Готують їх з найбільш ніжних частин туші.
З яловичини виробляють кілька видів напівфабрикатів.
Біфштекс натуральний нарізають з вирізки, він має неправильну круглу
форму товщиною 2—3 см.
Лангет—це два шматки м’якоті продовгуватої як язички форми товщиною
1—1,2 см.
Антрекот— шматок м’якоті з довгого мускула спини товщиною 1,5—2 см з
жиром до 1 см. Форма у нього передбачена овально-продовгувата.
Ромштекс без паніровки — шматок м’якоті верхньої і внутрішньої частин
тазостегнового відрубу товщиною до 1 см.
Зрази натуральні — це один або два шматки м’якоті неправильної круглої
форми товщиною 1—1,5 см, нарізані із тазостегнової частини.
Із свинини і баранини готують котлети натуральні, ескалоп, шніцель,
свинину і баранину духову.
Котлета натуральна — це шматок м’якоті овально-плескатої форми з
реберною кісточкою довжиною до 8 см, зачищеною і підрізаною від м’якоті
на 2—3 см.
Ескалоп — це два приблизно рівних за масою овально-плескатих шматки
товщиною 1—1,5 см, нарізаних із спинної або поперекової частини.
Шніцель без паніровки — один або два шматки м’якоті однакової маси,
овально-продовгуватої форми, товщиною 2—3 см, нарізані з м’якоті
задньотазової частини.
Маса всіх видів порційних напівфабрикатів повинна бути 125 г.
Дрібношматкові напівфабрикати. З яловичини виготовляють бефстроганов,
азу, м’ясо для шашлика, гуляш, піджарку.
Бефстроганов — це брусочки м’яса масою 5—7 г, довжиною 3—4 см, нарізані
з різних частин.
. Азу — це брусочки масою 10—15 г, довжиною 3—4 см, нарізають із задньо
тазової частини.
М’ясо для шашлика — нарізають поперек волокон з вирізки шматочками масою
ЗО—40 г.
Гуляш — нарізають з м’якоті лопаткової і підлопаткової частин і крайки,
яка містить не більше 10% жиру, шматочками масою 20—ЗО г.
Піджарка — це шматочки м’якоті по 10—15 г із тазостегнової частини і
довгого мускула спини.
З баранини випускають м’ясо для плову, яке має масу 10—15 г, воно
нарізається з лопаткової частини, що містить не більше 15% жиру.
М’ясо для шашлика готують із задньотазової, спинної і поперекової частин
свиної і баранячої туш. Маса шматків відповідно 15—20 і ЗО—40 г, а вміст
жиру в них не більше 20 і 15%.
З м’яса птиці виробляють напівфабрикати: курчата “Табака”, набір для
бульйону, набір суповий, набір для холодцю, набір для рагу.
Паніроваш напівфабрикати
Паніровані напівфабрикати—це вироби із відбитих шматків м’яса, які
змазують збитою яєчною масою і обвалюють у панірувальних сухарях. При
відбиванні розпушується сполучна тканина, вирівнюється товщина шматка,
згладжується поверхня, що сприяє рівномірній тепловій обробці.
Панірування утворює на поверхні шматка м’яса кірочку, яка при смаженні
сприяє збереженню м’ясного соку. Тому після смаження ці напівфабрикати
мають ніжну консистенцію, соковитість, високі смакові властивості.
В порції напівфабрикату масою 125 г м’ясо складає 110 г. Ромштекс із
яловичини в сухарях має колір від світло-жовтого до золотистого.
Котлету відбивну і шніцель готують із свинини і баранини з м’якоті тих
же частин, що і відповідні натуральні порційні напівфабрикати.
Котлети курячі відбивні випускають з білого м’яса (філею без шкіри), яке
нарізають шматками по 90 г (маса порції 100 г).
Січені напівфабрикати
Із січеного (подрібненого) м’яса готують напівфабрикати натуральні (без
додавання хліба) і з хлібом (котлетна маса). Для приготування
натуральних січених напівфабрикатів м’ясо лопатки і крайки туш яловичини
1-ї категорії і лопатки туш дрібної худоби, зачищають, ріжуть на дрібні
шматки, поєднують із жиром-сирцем (10—12%) і подрібнюють на вовчку. В
одержаний фарш додають воду або молоко (6,5%), сіль, спеції і все
ретельно перемішують. З одержаної маси формують різні січені натуральні
вироби.
Біфштекс січений — має приплюснуту-круглу форму товщиною 1,5—2 см, масу
100 г.
Ромштекс січений — має овальну форму, панірований в сухарях.
Філе січене — відрізняється циліндричною формою.
Купати — це вироби із січеного м’яса свинини в оболонці. Окремі ковбаски
перев’язують нитками і передають для теплової обробки.
При виробництві січених напівфабрикатів з хлібом котлетне м’ясо
зачищають від сухожиль і подрібнюють на вовчку. Подрібнене м’ясо
з’єднують із шматками черствого пшеничного хліба, замоченого в молоці
або воді, додають перець та інші спеції і ретельно вимішують. Потім
котлетну масу збивають до утворення однорідної пишної консистенції і з
неї формують вироби.
Котлети Київські готують із свинини (53%), пшеничного хліба (14%),
жирусирцю (4%), цибулі, панірувальних сухарів.
Котлети Подільські виробляють із м’яса котлетного яловичого (22%) і
свиного (19%), білкового стабілізатора з яловичих рубців (23%),
пшеничного хліба (13%), цибулі, меланжу, сухарів.
Котлети Домашні готують з м’яса котлетного яловичого (28%), свинини
жирної (29,7%), пшеничного хліба (13%), цибулі, меланжу, сухарів.
Котлети Селянські виробляють із свинини з шкуркою односортної (53,7%),
пшеничного хліба (11,2%), цибулі (11,3%), меланжу, сухарів.
Випускають також котлети м’ясорослинні, м’ясокапустяні, м’ясокартопляні.
В замороженому вигляді випускають фрикадельки Київські і Дитячі,
фрикадельки Київські готують з яловичини жилованої 1-ого сорту (38%),
свинини напівжирної і свиної щоковини або обрізків (42%), цибулі (6%),
сухого молока і яєць. фрикадельки Дитячі виробляють з м’яса котлетного
яловичого (54%), свиного (30%), крупи манної (10%), молока сухого і
цибулі.
ПЕЛЬМЕНІ
Пельмені — вироби з пшеничного тіста, начиненого м’ясним фаршем (не
менше 53%) з додаванням яєць, цибулі, солі, чорного перцю. В залежності
від особливостей складу виробляють такі види пельменів: Сибірські, із
свинини, із яловичини. Російські, Субпродуктові. У фарші пельменів
Сибірських поєднують яловичину 1-го сорту (26%), свинину напівжирну
(20%) і жирну (10%).
Вимоги до якості і зберігання м’ясних напівфабрикатів
Напівфабрикати повинні мати відповідну форму, товщину, незавітрену
поверхню, нелипкудля натуральних, рівномірно вкриту панірувальними
сухарями для панірованих і січених напівфабрикатів. Шматки м’яса
натуральних порційних напівфабрикатів мають бути нарізані поперек
м’язових волокон, мати колір і запах, які характерні для доброякісного
м’яса. М’язова тканина передбачена пружною, без сухожиль і
грубосполученої тканини.
Січені напівфабрикати повинні мати чітко виражений аромат спецій, запах
інших напівфабрикатів, характерний для доброякісного м’яса. У смаженому
вигляді для них передбачені приємний смак і аромат, соковита некрихка
консистенція.
У січених напівфабрикатах нормують масову частку вологи (65—68%), хліба
(18—21%) і солі (0,9—1,5%).
Пельмені і фрикадельки повинні видавати чіткий звук при струшуванні.
Не допускаються в реалізацію напівфабрикати надто зволожені, забруднені,
деформовані, з відстаючою сухарною кіркою, сторонніми запахами, а також
такі, що містять сухожилля, плівки, хрящі, подрібнені кістки.
Світове виробництво м’яса
В 1999 p. виробництво м’яса досягло 223639 тис. т і порівняно з 1996 p.
збільшилося на 8,8%. Найбільшу частку серед виробників м’яса займають
такі країни: Китай — 25,7%, США — 16,1%, Бразилія — 5,45%, країни ЄС —
15,7%.
Виробництво червоного м’яса в світі за останні роки зросло з 125,0 (1996
p.) до 133,8 млн т (1999 р.). Понад 98% виробленого м’яса йде для
споживання. Експорт червоного м’яса коливається на рівні 8,2 (1995 p.)
—9,0 млн т (1997 p.).
Із загального виробництва м’яса частка свинини складає 38,3%. Найбільше
свинини виробляють, млн т: Китай — 36,9, США — 8,56, країни ЄС — 17,4.
Вагоме місце також займають Бразилія, Канада, Японія, Філіпіни, Мексика,
Тайвань.
Питома вага яловичини і телятини у 1999 p. досягла 26,0%. Серед
країнлідерів цього виду м’яса виділяються США — 19,6%, Китай — 9,9%,
Бразилія — 9,3%, а також Індія, Аргентина, Мексика, Австралія.
Світове виробництво баранини і ягнятини поступово зростає і в 1999 p.
воно склало 11,6 млн т, у т.ч. в Китаї — 2,85, кражах ЄС — 1,14,
Пакистані —0,84, Індії — 0,7 і Австралії — 0,64 млн т.
М’ясо птиці в кількісному виразі на другому місці після свинини і частка
його у 1999 p. перевищувала 28,7%. Найбільше м’яса птиці виробляють, млн
т: США — 15,95, Китай —11,7, країни ЄС — 8,8, Бразилія — 4,8, Мексика —
1,65, Японія — 1,2 і Таїланд— 1,1. З вироблених у 1999 p. 55,2 млн т
м’яса птиці спожито 53,0 млн т. Експорт м’яса птиці коливається від 4,6
(1995 р.) до 5,7 млн т (1997— 1998 pp.). Найбільше його експортують США—
2,5 млн т, Гонконг — 0,66 і Китай — 0,55 млн т. Найбільше споживає м’яса
птиці населення таких країн, млн т: США— 12,5, Китай — 12,95, Бразилія —
3,77, Росія — 1,9, Мексика — 1,89, Японія — 1,79, Велика Британія —
1,56, Франція — 1,43, Німеччина — 1,23, Італія — 1,11.
PAGE \# “‘Стр: ‘#’
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
