UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗбереження лікарської таємниці (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6220
Скачало647
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Збереження лікарської таємниці

 

Делікатність, такт і увага, з якими лікар ставиться до кожного хворого,

повинні бути істотно доповнені, а точніше, посилені суворого

конфіденційністю, повним нерозголошенням відомостей, котрі отримав або

дізнався лікар від хворих і про хворих. Це стосується всієї інформації

особистого, інтимного та будь-якого іншого порядку. В кожному

лікарському кабінеті, в кожній ординаторській неприпустима "передача"

або "обмін" такими відомостями про хворих. На консиліумі або

консультації обговорюється тільки суто медична програма та інформація

стосовно конкретного хворого, а якщо неможливо обійтися без особистих,

сімейних відомостей чи таємниць, то учасники консультації або консиліуму

використовують їх тільки безпосередньо із професійною метою і надалі ні

в якому разі не розголошують.

 

Як у поліклініці, так і в стаціонарі анамнез доцільно збирати в окремій

кімнаті. На обходах, оглядах, консиліумах у загальних палатах не

рекомендується проводити будь-яке обговорення клінічних даних. Обмін

думками між лікарями проводиться в ординаторській, кабінеті завідувача

відділення тощо.

 

Дуже важливо, щоб медичні відомості про хворих: анамнез або дані про

перебіг і прогноз захворювання у конкретних хворих, про результати

патологоанатомічних або будь-яких інших лабораторних та інструментальних

діагностичних досліджень, операцій, маніпуляцій, реанімаційних заходів

тощо не виходили за межі медичного закладу, не "просочувались" (часто в

перекрученому вигляді) до сторонніх людей, до широкого загалу. Це є

законодавчою нормою.

 

Неприпустимо й поширення таких відомостей медичними працівниками у колі

своєї сім'ї, друзів, знайомих, сусідів та ін.

 

Відомі випадки, коли медичні працівники розповідають вдома своїм

близьким, знайомим про події у лікарні, про ускладнення або трагічні

наслідки захворювання. У розповідях інколи аналізуються помилки, які

були допущені лікарями в процесі ведення хворих і догляду за ними.

Деколи лікарі, не ознайомившись докладно з первинною документацією

хворого, вдаються до негативних коментарів у зв'язку з висновком

патологоанатома, довідками про смерть І т. ін. Отже, практика свідчить,

що джерелом великої кількості нарікань і скарг на роботу медичних

закладів буває саме таке "просочування" й перекручення службових

професійних даних і відомостей.

 

У процесі спілкування з хворим перед лікарем відкривається його

внутрішній світ. Довірившись лікареві, хворий має не лише юридичне, а й

моральне право на увагу до своєї особистості, на збереження його

таємниці.

 

Однак питання про лікарську таємницю не може мати однозначного,

категоричного вирішення. Зарубіжні лікарі до цього питання вже давно

підходять з інших, надто прагматичних позицій. Там вважається, що

безнадійному хворому необхідно говорити тільки правду про його стан.

 

Підставами для такого підходу с нібито інтереси самого хворого, який

знатиме про дійсний свій стан і таким чином протягом відведеного йому

долею часу для життя скоріше вирішить свої особисті справи, владнає

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ