UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЯтрогенні захворювання. Слово лікаря як зцілювальна сила (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4163
Скачало465
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Ятрогенні захворювання.

 

Слово лікаря як зцілювальна сила

 

У медико-деонтологічній літературі досить поширена думка про те, що в

основі ятрогенних захворювань лежать хибні в медичному сенсі слова або

дії лікаря, які шкодять хворому. Розуміння та психотерапевтична корекція

негативного ятрогенного впливу на психіку хворого можливі тільки після

встановлення зв'язку між причиною ятропсихогенії та індивідуальними

особливостями лікаря і хворого. З цієї позиції ятропатогенію можна

розглядати як негативний бік взаємостосунків лікаря і хворого, а не як

безпосередній результат лише дії лікаря.

 

Ятропатогенія (ятропсихогенія негативного знаку) — це не короткочасна

реакція хворого на неправильний, некоректний вислів або дію лікаря, а

зафіксований невротичний розлад, який мас зазвичай реальні причини в

особистості пацієнта і характері стосунків з лікарем. Негативні впливи

лікаря на хворого можуть мати широкий патогенетичний діапазон: від явних

ятрогеній (ефект, зумовлений в основному неправильною поведінкою лікаря)

до псевдоятрогеній (ефект, зумовлений головним чином неправильним

суб'єктивним сприйняттям хворим поведінки лікаря}. Лікарю потрібно

дотримуватись основних умов, що дають змогу уникати феномена ятрогенії у

спілкуванні з хворим. Відсутність порозуміння й взаємної довіри лікаря і

хворого — головні причини появи ятрогенії.

 

Похибка у мові лікаря, особливо під час першої зустрічі з хворим, досить

часто с її джерелом. У поясненні хворому його стану слід уникати

необгрунтованого вживання медичної термінології. Навіть найпоширеніші

терміни в уяві хворого можуть набувати індивідуального, незвичного,

хворобопровокувального змісту. Стенокардія, гіпертензія,

вегетативно-судинна дистонія, астенія, серцевий шум та інші подібні

вербальні визначення можуть мати сигнал, небезпечний для життя хворого,

і зазвичай уявлення лікаря та хворого про захворювання не тотожні,

особливо на початку лікування. І якщо на цьому етапі виникають сумніви у

хворого і лікар ігнорує всі його запитання, не дає простого і

дохідливого пояснення щодо діагнозу, схеми лікування й прогнозу — то

може розвинутися ятрогенія. Так, наприклад, лікар-терапевт сказав

пацієнту, що у нього вегетативно-судинна дистонія. Це повідомлення

спричинило тривалий тривожний стан, тому що хворий чув у поліклініці від

інших хворих про одну людину, яка померла за такого самого діагнозу.

Мовна необережність лікаря наклалася на тривожно-задумливий тип психіки

(нервової системи) хворого.

 

Проте в появі ятрогеній певне значення має й емоційний стан лікаря під

час спілкування з хворим. Він зобов'язаний особливо піклуватися про те,

щоб його особисті роздратування, фрустрація (власне моральне

травмування) і емоційні проблеми не передавалися пацієнтові, також

повинен пам'ятати, якщо він знизить самоконтроль, етичну самодисципліну,

то болючіше вразить хворого, ніж здорову людину.

 

Нам здасться доцільним у контексті цього розділу звернутися до роботи з

етики британського теолога Д. Принса "Чи потребує наша мова зцілення".

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ