UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛікар як громадянин й інтелігент (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2836
Скачало496
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Лікар як громадянин й інтелігент

 

Вивчення проблем професійної етики, її специфіки веде нас від

загального до особистого (індивідуального), що дозволяє пізнати мораль

ширше і пов'язати її з практичною діяльністю індивіда. У професійній

етиці можна простежити зв'язки між тими або тими видами діяльності,

психологічними й етичними чинниками та якостями, поєднання суспільних

інтересів з інтересами особистості.

 

У зв'язку з цим необхідно розрізняти і поглиблювати поняття лікарської

моралі, лікарської етики та деонтології.

 

Лікарська мораль — це система норм і вимог до поведінки і морального

обличчя лікаря і всього медичного персоналу, а також моральні почуття,

які реалізуються у безпосередній діяльності в процесі праці. Мораль

регулює ставлення лікаря до хворого, до здорової людини, до колег

лікаря, до суспільства і держави.

 

Є чимало повчальних прикладів пріоритетів лікарської моралі у лінії

поведінки фахівця як людини. Ми хочемо розповісти про останні дні життя

великого українського лікаря Феофіла Гавриловича Яновського. Символічно,

що меморіальну дошку на його честь встановлено у Києві, у глибині двору,

на розі Ярославового валу та вулиці Івана Франка. Перехожий, який не

знає зворушливої таємниці цих місць, навіть не здогадується, що тут

працював і пішов з життя сучасний український Гіппократ ...

 

"Тиждень склався неспокійним, — пише доктор медичних наук Г. Аронов (Г.

Аронов. Феофіл Гаврилович Яновський. — К., 1988.), — було багато важких

хворих, різних викликів, тривалих засідань. На п'ятницю, 29 червня, був

призначений захист докторської дисертації його учня. Хвилювався

дисертант і Феофіл Гаврилович також.

 

У ніч перед захистом його викликали до хворого. Йшов дощ. Професор

одягнувся надто легко, а в темряві, злізаючи з візка, промочив ноги.

Коли повернувся додому, відчув кволість. Заснути не вдалося. Випив кави,

не відчувши смаку напою. Голова була важкою.

 

Потім, уранці, з дев'ятої години, прийом пацієнтів. Коли оглядав

останнього відвідувача (це був його давній пацієнт — викладач

Немолодшияв), запаморочилося в очах. Немолодшияв пробував умовити лікаря

прилягти, та Яновський відмовився зі словами: "Чому бути, того не минути

...".

 

Під'їхавши до будівлі Академії, знову відчув, ніби ґрунт вислизає з-під

ніг. Та подолав напад й піднявся на другий поверх.

 

У залі Яновський підійшов до дисертанта, підбадьорив його, розшукав

очима колегу, з яким після засідання повинен був їхати на чергову

консультацію й пройшов на своє місце.

 

Усе було гаразд. Та раптом Яновського хитнуло. На кілька хвилин

знепритомнів. Отямившись, він побачив, що захист намагаються припинити

... "Це через мене", — зрозумів Феофіл Гаврилович. Як міг, дав знати —

зупинки робити не слід. Лише після оголошення про те, що вчена рада

присуджує дисертантові вчений ступінь, Феофіл Гаврилович попрохав

співробітників перенести його в іншу кімнату. Він засвідчив, що в нього

паралізовано праву половину тіла. Мова та свідомість зберігалися ... На

шосту добу розвинулося різке погіршення. Та свідомість залишалася ясною

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ