Реферат на тему:
Застосування зброї масового знищення. Екоцид Розроблення, виробництво,
придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення
1. Застосування зброї масового знищення, забороненої міжнародними
договорами, згода на обов’язковість яких . надана Верховною Радою
України,—
карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі
наслідки,—карається позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти
років або довічним позбавленням волі.
І. Особливість суспільної небезпеки цього злочину полягає у тому, що
його вчинення завдає шкоди не тільки природному середовищу, життю і
здоров’ю людей, а й негативно впливає на генетичну програму людини,
інших живих істот. Об’єктом злочину є безпека людства (про її поняття
див. коментар до ст. 1).
2. Предметом злочину є ті види зброї масового знищення, які заборонені
До застосування міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких
надана ВР (див. коментар до ст. 3).
До зброї масового знищення належать хімічна, біологічна, ядерна,
лазерна, інфразвукова, радіологічна, променева та деякі інші види зброї.
Проте, відповідними міжнародними договорами заборонено застосування лише
перших трьох її видів.
Про поняття хімічна зброя, ядерна зброя див. коментар до ст. 333.
Хімічні засоби боротьби із заворушеннями за змістом Конвенції про
заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної
зброї та про її знищення не є хімічною зброєю, і відповідальність за їх
застосування за ст. 439 настати не може.
Бактеріологічна (біологічна) зброя — це зброя, дія якої побудована на
використанні хвороботворних властивостей бойових біологічних засобів,
зокрема: а) збудники захворювань (патогени), небезпечні для людини, —
віруси (збудники різних видів гарячки, єнцефаліту, віспи, тифу,
бруцельозу, холери, дизентерії, сапу, чуми, туляремії, орнітозу,
ботулізму, газової гангрени, правцю тощо) і токсини (газової гангрени,
стафілококу, дизентерійний, холерний і правцевий токсин тощо); б)
патогени, небезпечні для тварин, — віруси (збудники чуми свиней,- грипу
птахів, ящуру, віспи кіз та овець, сказу, хвороби Ньюкасла, чуми дрібних
жуйних та чуми великої рогатої худоби тощо) і бактерії (збудник
плевропневмонії рогатої худоби); в) патогени, небезпечні для рослин, —
віруси (збудник кущистості верхівки бананів), бактерії (збудники опіку
цукрової тростини, опіку рису, раку цитрусових, збудник хвороби Пірса
винограду), мікроскопічні гриби (збудники антракнозу кави,
гельмінтоспоріозу рису, стеблової та жовтої іржі пшениці, пірікуляріозу
рису, інфекційного всихання цитрусових, моніліозу какао) тощо.
3. Об’єктивна сторона злочину полягає у застосуванні зброї масового
знищення, під яким розуміється використання її специфічних властивостей
саме у воєнних цілях, тобто як зброї. За змістом міжнародних договорів,
не повинно визнаватися застосуванням хімічної зброї використання
токсичних хімікатів: а) у промислових, сільськогосподарських, дослідних,
медичних, фармацевтичних або інших мирних цілях; б) у цілях,
безпосередньо пов’язаних із захистом від хімічної зброї; в) у воєнних
цілях, які не пов’язані з використанням токсичних властивостей хімікатів
як засобів ведення війни; г) у правоохоронних цілях, включаючи боротьбу
з заворушеннями у країні; застосуванням бактеріологічної (біологічної)
зброї — застосування відповідних агентів і токсинів для запобігання
захворюванням та в інших мирних цілях; так само немає заборон і на
здійснення ядерних Вибухів у мирних цілях.
Випробування зброї масового знищення кваліфікується за ст. 440 як її
виробництво.
4. Суб’єкт злочину загальний.
5. Його суб’єктивна сторона характеризується умислом.
6. Кваліфікованим видом злочину (ч. 2 ст. 439) є застосування зброї
масового знищення, забороненої відповідними міжнародними договорами, яке
спричинило загибель людей. Таке діяння є проявом біоциду — застосування
атомної, водневої, нейтронної, хімічної та іншої зброї масового знищення
з метою незворотного зруйнування оточуючого природного середовища. Про
поняття загибель людей див. коментар до ст. 110.
Протокол про заборону застосування на війні задушливих, отруйнихта інших
газів і рідин та бактеріологічних засобів від 17 червня 1925 р.
Договір про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 р. Україна
приєдналась до Договору 16 листопада 1994 р.
Конвенція про заборону розроблення, виробництва та накопичування
бактеріологічної {біологічної) і токсичної зброї та про її знищення від
10 квітня 1972 р.
Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування
хімічної ябрп! та про її знищення від 13 січня 1993 р. Ратифікована
Україною 16 жовтня 1998р.
Віденська конвенція про правонаступництво держав стосовно договорів від
23 серпня 1978р. Ратифікована Україною 17 вересня 1992р.
Закон України “Про правонаступництво України” від 12 вересня 1991 р.
(ст. ст. 6, 7).
Закон України “Про міжнародні договори України” від 22 грудня 1993 р.
(ст. ст. 7, 10, 12,17).
Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування
зброї масового знищення
Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування
зброї масового знищення, забороненої міжнародними договорами, згода на
обов’язковість яких надана Верховною Радою України,—
караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
1. Об’єктом злочину є порядок поводження зі зброєю масового знищення,
який забезпечує безпеку людства і міжнародний правопорядок.
2. Предмет його — зброя масового знищеная, заборонена міжнародними
договорами, згода на обов’язковість яких надана ВР. Про поняття і види
такої зброї див. коментар до ст. 439.
Фактично, якщо виходити із змісту відповідних міжнародних договорів,
цією статтею передбачено відповідальність тільки за: 1) розроблення та
виробництво ядерної, хімічної і біологічної (бактеріологічної) зброї; 2)
придбання, збут і транспортування ядерної зброї; 3) зберігання, але
тільки на дні морів і океанів та в його надрах, будь-яких видів зброї
масового знищення.
3. З об’єктивної сторони злочин може мати лрояв у суспільне небезпечних
діях або бездіяльності. Формами його можуть бути такі стосовно
відповідних видів зброї: 1) розроблення — всі стадії робіт до початку
серійного виробництва (прикладні дослідження, науково-дослідні та
дослідно-конструкторські роботи, проектування тощо); 2) виробництво —
всі стадії створення (будівництво, виготовлення, випробування тощо); 3)
придбання; 4) зберігання — розміщення предметів у певному місці; 5)
збут; 6) транспортування — перевезення предметів із одного місця в інше
транспортними засобами. Про поняття придбання, збут див. коментар до ст.
198.
4. Суб’єкт злочину — загальний.
5. Суб’єктивна сторона характеризується умислом.
Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, в космічному
просторі та під водою від 5 серпня 1963 р. Ратифікований СРСР 25 вересня
1963 р.
Договір про нерозповсюдження ядерної зброї від /липня 1968р. Україна
приєдналась до Договору 16 листопада 1994 р.
Договір про заборону розміщення на дні морів і океанів та в його надрах
ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення від 11 лютого 1971
р. Ратифікований СРСР 28 червня 1971 р.
Конвенція про заборону розроблення, виробництва та накопичування
бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про її знищення від
10 квітня 1972 р.
Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування
хімічної зброї та про її знищення від 13 січня 1993 р. Ратифікована
Україною16 жовтня 1998р
Конвенція про ядерну безпеку від 20 вересня 1994 р. Ратифікована
Україною17 грудня 1997р.
Угода між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії про
застосування гарантій у зв’язку з Договором про нерозповсюдження ядерної
зброї від 21 вересня 1995р. Ратифікована Україною 17 грудня 1997р.
Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань від 27 вересня 1996
р. Ратифікований Україною 16 листопада 2000р.
Екоцид
Масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або
водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити
екологічну катастрофу –
караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
1. У міжнародному праві під екоцидом звичайно розуміється використання
геофізичних, метеорологічних та інших засобів з метою зміни динаміки,
складу чи структури Землі, включаючи її біосферу, літосферу, гідросферу
та атмосферу, а також космічного простору, що може потягнути або потягло
масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери,
водних ресурсів або інші тяжкі наслідки.
Відповідно до взятих на себе міжнародних зобов’язань. Україна не повинна
застосовувати військові чи інші ворожі засоби впливу на природне
середовище, які мають широкі, довгострокові чи серйозні наслідки як
засоби зруйнування, заподіяння шкоди будь-якій іншій державі (за
принципом взаємності). ,:
2. Об’єкт цього міжнародного злочину — безпека природи як середовища
проживання людини.
3. Його предметом є рослинний світ, тваринний світ, атмосфера, водні
ресурси (зміст відповідних понять див. у коментарі до ст. ст. 238, 241,
242, 248, 250), а також можуть виступати земля, надра, інші компоненти
екосистеми і космічний простір.
4. З об’єктив-ної сторони злочин може проявитися у таких формах: 1)
масове знищення рослинного або тваринного світу; 2) отруєння атмосфери
або водних ресурсів; 3) вчинення інших дій,, що можуть спричинити
екологічну катастрофу.
Склад цього злочину у перших двох його формах сформульований як
матеріальний, і злочин є закінченим з моменту настання суспільно
небезпечних наслідків у вигляді спричинення екологічної катастрофи,
конкретними різновидами якої є масове знищення рослинного або тваринного
світу і отруєння атмосфери або водних ресурсів. Склад злочину у третій
формі сформульований як формальний: злочин є закінченим з моменту
вчинення будь-яких дій, якими створюється загроза спричинення
екологічної катастрофи.
Під масовим знищенням рослинного або тваринного світу у ст. 441 слід
розуміти повне знищення флори та/або фауни певного регіону Землі або
часткове, але таке, що поширюється на велику кількість (множину) рослин
та/або тварин, а під отруєнням атмосфери або водних ресурсів — поширення
отрути різних видів у повітряному просторі, у водах Світового океану,
морів, озер, рік, інших водоймищ. Про поняття масове знищення, отруєння
див. також коментар до ст. ст. 113, 249.
Екологічна катастрофа означає надзвичайні, трагічні, тобто такі, що
створюють гостру аномалію, наслідки для природного середовища
(наприклад, надзвичайно великі за площами поширення лісові пожежі,
катастрофічне затоплення місцевості, виснаження чи знищення окремих
природних комплексів та ресурсів внаслідок надмірного забруднення
довкілля, що обмежує або виключає можливість життєдіяльності людини та
провадження господарської діяльності в цих умовах тощо).
Спричинити такі наслідки може застосування: а) зброї масового знищення.
У разі забороненого міжнародними договорами, згода на обов’язковість
яких надана ВР, застосування певних видів вказаної зброї діяння треба
кваліфікувати за сукупністю ч. 2 ст. 439 і ст. 441, а у разі, якщо
вказані наслідки стали результатом застосування зброї об’ємного вибуху,
нейтронної, інфразвукової, радіологічної, лазерної, променевої та інших
видів зброї масового знищення — тільки за ст. 441; б) небезпечної зброї
невибіркової дії, наприклад запалювальної; в) геофізичних методів —
стимулювання землетрусів та вулканічної,діяльності, вплив на вічну
мерзлоту та льодовий шар полюсів, знищення озонового шару та інші штучні
зміни динаміки,. складу або структури Землі; г) метеорологічних методів
— викликання цунамі, смерчів, ураганів, лавин, селів, зсувів, інших
кліматичних явищ.
Найбільш яскравим прикладом екоциду є застосування армією США під час
війни у В’єтнамі в сімдесятих роках XX століття “тактики випаленої
землі” — сукупності заходів по спаленню лісів напалмом, забрудненню
водоймищ і культурного шару ґрунту хімічними речовинами).
5. Суб’єкт екоциду загальний.
6. Від таких екологічних злочинів, як порушення правил екологічної
безпеки (ст. 236), забруднення або псування земель (ст. 239), порушення
правил охорони надр (ст. 240), забруднення атмосферного повітря (ст.
241), порушення правил охорони вод (ст. 242), забруднення моря (ст.
243), знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245), проектування
чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (ст. 253) екоцид
відрізняється, зокрема, тим, що з суб’єктивної сторони він є злочином, у
якому психічне ставлення винного і до діяння, і до його наслідків
характеризується прямим умислом.
Договір про Антарктиду від 1 грудня 1959р. Ратифікований Україною 17
вересня 1992 р.(ст. V).
Договір про принципи діяльності держав по дослідженню та використанню
космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, від 27 січня
1961 р. (ст. ст. 2-4). Ратифікований СРСР 18 травня 1967р.
Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини від 16
листопада 1972 р. Ратифікована УРСР 4 жовтня 1988 р.
Конвенція про заборону військового чи будь-якого іншого ворожого
застосування засобів впливу на природне середовище від 10 грудня 1976р.
Ратифікована СРСР 16 травня 1978р.
Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що
стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І і
від Ючервня 1977р. Ратифікований УРСР 18 березня 1939р. (ч.Зст. 35,
ст.ст. 54-05).
Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ
існування в Європі від 19 вересня 1979р. Ратифікована Україною 29 жовтня
1996р.
Конвенція про заборону й обмеження застосування конкретних видів
звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що спричиняють надзвичайні
пошкодження або діють невибірково, від 10 жовтня 1980р.
Конвенція про охорону біологічного різноманіття від 5 червня 1992 р.
Ратифікована Україною 29 листопада 1994 р.
Рамкова конвенція ООН про зміну клімату від 11 червня 1992 р.
Ратифікована Україною 29 жовтня 1996 р.
Віденська конвенція про охорону озонового шару від 22 березня 1985 р.
Прийнята постановою Ради Міністрів УРСР від 20 травня 1986 р.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
