UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУмисне знищення або пошкодження майна судді. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист Посягання на життя судді (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1214
Скачало311
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Умисне знищення або пошкодження майна судді. Невжиття заходів безпеки

щодо осіб, взятих під захист Посягання на життя судді

 

1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить судді, народному

засідателю чи присяжному або їх близьким родичам, у зв’язку з їх

діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя,—

 

караються арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на

строк до п’яти років.

 

2. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим

загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи

інші тяжкі наслідки,—

 

караються позбавленням волі на строк від шести до п’ятнадцяти років.

 

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений законом

порядок здійснення правосуддя, який забезпечує незалежність суддів, а

також їх безпеку. Додатковим обов’язковим його об’єктом виступає право

власності, а додатковим факультативним — здоров’я, життя особи,

громадський порядок, громадська безпека.

 

2. Предметом злочину може бути майно (рухоме чи нерухоме), яке належить

за правом приватної власності судді, народному засідателю, присяжному

або їх близьким родичам.

 

3. Потерпілими від злочину можуть бути: 1) суддя; 2) народний

засідатель; 3) присяжний; 4) близькі родичі перелічених осіб. Про

поняття судді, народного засідателя і присяжного див. коментар до ст.

377, а про поняття близьких родичів — коментар до ст. 115.

 

4. З об’єктивної сторони злочин може виразитись у формі: 1) знищення або

2) пошкодження майна зазначених вище осіб. Про поняття знищення або

пошкодження майна див. коментар до ст. 194.

 

За ст. 378 умисне знищення чи пошкодження майна, що належить судді,

народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам, може бути

кваліфіковане лише за умови, що воно здійснюється у зв’язку з йс

діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя. Про поняття такого

зв’язку див. коментар до ст. 377. Відсутність зазначеного зв’язку

виключає кримінальну відповідальність за такі дії за ст. 378. За

наявності підстав вони можуть бути кваліфіковані за ст. 194.

 

На відміну від загального складу умисного знищення або пошкодження майна

(ст. 194), розглядуваний склад злочину не передбачає як обов’язкову

ознаку його об’єктивної сторони заподіяння умисним знищенням чи

пошкодженням майна судді, народного засідателя, присяжного або їх

близьких родичів великої шкоди. Однак це не означає, що будь-яке умисне

знищення чи пошкодження майна вказаних осіб має визнаватися злочином і

кваліфікуватися за ст. 37.8. Знищення малоцінного майна або незначне

пошкодження майна без кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 2 ст. 378,

через малозначність не становить суспільної небезпеки і відповідно до ч.

2 ст. 11 не повинно визнаватися злочином. Якщо умисне знищення чи

пошкодження майна судді, народного засідателя, присяжного або їх

близьких родичів поєднані із застосуванням до них погрози або насильства

чи посяганням на їх життя, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю

злочинів — за ч. ч. 1 або 2 ст. 378 та ч. ч. 1,2 або 3 ст. 377 або ст.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ