.

Система кримінального права України. Наука кримінального права, її зміст та завдання (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
664 2589
Скачать документ

Реферат на тему:

Система кримінального права України. Наука кримінального права, її
зміст та завдання.

Система Загальної частини чинного кримінального законодавства – це
певний порядок розміщення загальних (основних) його норм у КК України.
Загальна частина КК складається з 5 глав: І. Загальні положення; ІІ.
Межі чинності КК; ІІІ. Про злочин; ІУ. Про покарання; У. Про призначення
покарання і про звільнення від покарання. У першій главі містяться
статті про завдання КК і про підстави кримінальної відповідальності.
Глава друга включає статті, які стосуються чинності КК щодо діянь,
вчинених на території України і за її межами, чинності кримінального
закону в часі. Глава третя містить статті, в яких тлумачаться поняття
злочину, тяжкого злочину, поняття вчинення злочину умисно і з
необережності. У цій главі розкрито також питання про відповідальність
неповнолітніх, необхідну оборону і крайню необхідність,
відповідальність за готування до злочину і замах на злочин, добровільну
відмову від вчинення злочину, співучасть у злочині, переховування та
недонесення про деякі злочини. Крім цього, глава містить статті, що
передбачають можливість суду застосовувати до осіб, які вчинили злочини
у віці до 18 років, примусові заходи виховного характеру, а також
можливість суду застосовувати примусові заходи медичного характеру до
осіб, які винили суспільне небезпечне діяння у стані неосудності. У
главі четвертій міститься ряд статей: про мету, види і строки покарання,
про підстави та порядок призначення конкретного виду покарання. У главі
п‘ятій чимало статей про загальні начала призначення покарання,
обставин, що пом‘якшують або обтяжують відповідальність, призначення
покарання за кількома вироками, призначення більш м‘якого покарання, ніж
передбачено законом, про умовне засудження, відстрочку виконання вироку,
звільнення від кримінальної відповідальності та покарання,
умовно-дострокове звільнення від покарання і заміну покарання більш
м‘яким, про давність притягнення до відповідальності, давність виконання
вироку, погашення судимості тощо.

Система науки кримінального права (Загальна частина). В основу системи
науки кримінального права (її Загальної частини) покладена система
Загальної частини КК України. Однак у теоретичному плані система науки
кримінального права охоплює більш широке коло питань: поняття, предмет,
методи і завдання кримінального права; наука кримінального права;
кримінальна відповідальність і її підстави; склад злочину; об‘єкт
злочину; об‘єктивна сторона складу злочину; множинність злочинів;
основні питання Загальної частини кримінального права іноземних держав
тощо.

Наука кримінального права, її зміст та завдання.

Кримінально-правова наука – це певна система поглядів, ідей, концепцій і
теорій щодо самого кримінального закону, практики його застосування та
перспектив розвитку, історії національного кримінального права та права
зарубіжних країн. Отже, предметом науки кримінального права є
дослідження чинного кримінального права (de lege lata), я також положень
майбутнього кримінального закону (de lege ferenda). Наука кримінального
права вивчає діяльність правоохоронних органів та суду щодо застосування
ними кримінального закону. Вона вивчає та узагальнює практику судів по
застосуванню ними законодавства щодо окремих видів злочинів і дає
відповідні рекомендації для подальшого удосконалення такої практики.
Наука кримінального права досліджує правосвідомість громадян.
Узагальнення цих досліджень знаходять своє відображення у кримінальному
законі. Наприклад, тяжкість покарання повинна відповідати (в межах
закону) тій мірі, котру пануюча в суспільстві правосвідомість визнає
справедливою. Правосвідомість суспільства певним чином враховується
законодавцем, наприклад, при встановленні більш суворого покарання за
грабіж, ніж за крадіжку. Водночас правосвідомість судді є одним із
законодавчих критеріїв загальних начал призначення покарання (ст.39 КК).
Наука кримінального права вивчає кримінальне законодавство і результати
досліджень у цій сфері науковців зарубіжних країн, узагальнює найбільш
важливі і нові положення, робить відповідні висновки, які
використовуються у законотворчому процесі в Україні.

Загальні та спеціальні принципи кримінального права.

Принципи кримінального права – це вихідні основоположні ідеї, які
випливають зі змісту правових норм, закріплених у кримінальному
законодавстві. Прийнято розрізняти два види принципів: 1)
загальноправові, притаманні всім галузям права, 2) спеціальні
(галузеві), характерні лише для окремих галузей права. Загальноправові
(закріплені в Конституції): 1) принцип суверенітету і незалежності
України, цілісності та недоторканності її території (ст.1, 2); 2)
принцип поділу державної влади на законодавчу, виконавчу, судову (ст.6);
3) принцип верховенства права (ст.8); 4) принцип рівності громадян перед
законом (ст.24); 5) принцип законності (ст.29, 61, 62, 124). До
загальних принципів усіх галузей права також відносять принцип гуманізму
та принцип справедливості права. Деякі з цих принципів мають своє
спеціальне призначення і конкретний зміст у тій чи іншій галузі права,
зокрема принцип законності і справедливості.

До спеціальних принципів кримінального права треба віднести принципи 1)
законності (немає покарання без вказівки на те у законі – nullum crimene
nulla pona sine lege, ч.2 ст.58 КУ, ст.6 КК) та 2) гуманізму (піклування
держави про безпеку людини, людяність, повага до людської гідності) (в
їх конкретному кримінально-правовому змісті), а також принцип 3)
особистої відповідальності за наявності вини (“юридична відповідальність
особи має індивідуальний характер” ч.2 ст.61 КУ, ст.8, 9 КК), 4) принцип
невідворотності кримінальної відповідальності (1 – кожна особа, в
протиправних діяннях якої є склад злочину, повинна понести кримінальну
відповідальність, 2 – така особа не може бути покарана за один і той
самий злочин двічі), 5) принцип справедливості (індивідуалізації)
відповідальності (покарання, яке застосовується судом до особи злочинця,
повинно бути, у межах закону, конкретним та індивідуальним із
урахуванням тяжкості вчиненого злочину) та 6) принцип економії
кримінальної репресії (законодавець із загальної маси протиправних діянь
до сфери кримінально карних відносить лише ті з них, котрі мають високу
ступінь суспільної небезпеки, грубо порушують публічні або приватні
права та інтереси, спричиняють таким правам та інтересам істотну шкоду
або створюють реальну можливість заподіяння такої шкоди, напр. ст.7-1
тяжкі злочини, ст.24, 25 особливо тяжкі злочини, залежно від тяжкості
злочинів визначається міра покарання у санкції кримінально-правової
норми).

Водночас в основу застосування кримінального закону як такого покладена
однакова загальна міра відповідальності. Це означає, що єдиною підставою
відповідальності для всіх, хто вчинив злочин, є наявність у такому
діянні складу конкретного злочину, описаного в законі.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020