UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗагальні начала призначення покарання. Призначення покарання за сукупністю злочинів (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1727
Скачало641
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

Реферат на тему:

 

Загальні начала призначення покарання. Призначення покарання за

сукупністю злочинів.

 

Призначення покарання – це один із етапів застосування

кримінально-правових норм, який характеризується такими особливостями:

1) призначення покарання може здійснюватися лише судом в обвинувальному

вироку; 2) призначення покарання відбувається лише після визнання особи

винною у вчинені злочину; 3) призначення покарання за своєю юридичною

природою є різновидом так званого індивідуального піднормативного

регулювання кримінально-правових відносин. Суд визначає і вказує у

вироку: 1) яке основне покарання призначається особі, що вчинила злочин,

а у певних випадках – який його розмір та інші показники; 2) чи

призначається особі додаткове покарання, якщо ж призначається, то який

його вид, а у певних випадках - розмір; 3) яке покарання остаточне

призначається особі, якщо мають місце обставини, зазначені в ст.42,43

КК. Загальні начала призначення покарання – це передбачені кримінальним

законом вихідні положення, яких дотримується і які враховує суд для

оптимального поєднання нормативності та індивідуалізації при призначенні

покарання. Ст.39 загальні начала: 1) суд призначає покарання в межах,

встановлених статтею закону, яка передбачає відповідальність за вчинений

злочин; 2) суд призначає покарання у точній відповідності до положень ЗЧ

КК; 3) при призначенні покарання суд, керуючись правосвідомістю,

враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину,

особу винного і обставини справи, що пом‘якшують і обтяжують

відповідальність. За загальним правилом межі покарання, що може бути

призначене особі за вчинений нею злочин, передбачені в санкції тієї

статті (частині, пункті) ОЧ КК, за якою засуджується винний. У окремих

санкціях мінімальна межа основного чи додаткового покарання може бути не

вказана. У цих випадках вона визначається тією статтею ЗЧ КК, яка

передбачає даний вид покарання. Більшість санкцій КК є альтернативними,

в них передбачено кілька основних чи кілька додаткових покарань.

Додаткові покарання можуть бути як обов‘язковими так і факультативними,

одні з них “прив‘язані” до окремих основних покарань, інші до всіх. При

призначені покарання суд має з‘ясувати такі питання: 1) які види

покарань передбачені санкцією статті (частини, пункту) за якою

засуджується винний; 2) яка мінімальна і максимальна межа кожного з цих

покарань; 3) які з покарань є основними, а які додатковими; 4) до яких

основних покарань “прив‘язані” додаткові; 5) обов‘язковий чи

факультативний характер мають додаткові покарання. Кримінальне

законодавство України не передбачає випадків призначення більш суворого

виду основного покарання, ніж передбачено санкцією статті, за якою

засуджується винний, а також призначення основного чи додаткового

покарання вище тієї максимальної межі, що встановлена даною санкцією. В

окремих випадках, прямо передбачених ЗЧ КК, суд при призначенні

покарання може вийти за межі санкції статті, яка передбачає

відповідальність за вчинений злочин: 1) призначення більш м‘якого

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ