UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Конституційні засади співвідношення законодавчої та виконавчої гілок державної влади в Україні (реферат)
АвторPetya
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3197
Скачало575
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Конституційні засади співвідношення законодавчої та виконавчої гілок

державної влади в Україні.

 

Вирішення проблеми співвідношення й взаємодії законодавчої та

виконавчої гілок влади в Україні коректується конкретними реаліями в

економічній, суспільно-політичній, соціально-культурній,

державно-правовій та інших галузях. І цей процес е закономірним.

Багатоваріантність виникаючих таким шляхом рішень — добра основа для

подальшої оптимізації моделі співвідношення обох гілок влади.

 

За відправне та вирішальне для розгляду питання слід взяти головне

функціональне призначення Верховної Ради — здійснення законодавчої

діяльності. Виходячи з цього, в теоретичному, конституційному й

практичному аспектах важливо і виключно актуально провести аналіз

взаємовідносин парламента та Президента, насамперед, стосовно сфери

законодавчої діяльності.

 

Чинна Конституція України відводить спеціальну статтю, присвячену

суб'єктам законодавчої ініціативи у Верховній Раді (ст. 93). Коло

названих суб'єктів включає: Президента України, народних депутатів

України, Кабінет Міністрів та Національний банк. Розглядаючи даний

перелік в контексті досліджуваної проблеми, нема підстав визначити його

оптимальним. У ранг суб'єкта законодавчої ініціативи не підноситься

народ. В той же час виконавча влада має кількох суб'єктів. В умовах

організації державної влади на основі принципу розподілу влад таке

рішення не асоціюється з необхідністю забезпечення всебічних і жорстких

гарантій зосередження законодавчої влади в руках парламенту.

 

Зазначимо, що у парламентах багатьох розвинутих країн світу інститути

виконавчої влади або зовсім не наділені правом законодавчої ініціативи,

або представлені лише одним суб'єктом. Наприклад, у США і Великобританії

загаданими суб'єктами є лише депутати. Це зовсім не тотожне позбавленню

другої гілки можливостей брати участь у законодавчій діяльності. В США

Президент використовує свої щорічні послання Конгресу, де викладаються

положення, що торкаються програми законодавчої діяльності Конгресу, а

необхідні законопроекти адміністрація вносить через «своїх»

конгресменів. Де-юре, однак, ні Президент США, ні Кабінет Міністрів

правом законодавчої ініціативи в парламенті не наділені.

 

Конституція Французької Республіки 1958 р. відносить до суб'єктів права

законодавчої ініціативи в парламенті лише депутатів і прем'єр-міністра.

Президент Франції права законодавчої ініціативи також не має.

 

Стосовно ж країн СНД зазначимо, що Конституція Казахстану 1995 р.

передбачає право законодавчої ініціативи тільки за депутатами і урядом

(ст. 61-1).

 

Одним з важливих аспектів проблеми взаємовідносин законодавчої влади

України і Президента являється співвідношення законів і указів. В такому

ключі позитивним рішенням чинної Конституції виступає норма, що

закріплює підзаконність президентських актів. Конституція встановлює, що

президентські укази та розпорядження видаються «на основі і на виконання

Конституції та законів України» (ст.106). Дане положення має величезне

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ