Реферат на тему:
Послідовне читання типізованих файлів
Для того, щоб читати вже створений типізований файл, треба відкрити
його для читання викликом процедури RESET(f). Після її виклику файлова
змінна установлюється в початковий стан для читання, а номером
доступного елемента стає 0 незалежно від того, чи є взагалі елементи в
файлі. Значення f можна подати як (F, 0, R), тобто
F f0 f1 …
Стан R
Якщо F є порожньою послідовністю, F=, то спроба читання з файла
завершується аварійно, оскільки доступного елемента просто немає!
Файл із диску можна читати тільки після установлення файлової змінної в
початковий стан для читання, тобто установлення обов’ язкове. Можливість
чи заборона установлення файлової змінної, зв’ язаної з клавіатурою,
залежить від системи програмування. У системі Турбо Паскаль таке
установлення можливе, хоча й не обов’ язкове.
Зазначимо, що в програмі може бути довільна кількість викликів процедури
reset, і що система Турбо Паскаль дозволяє після виконання її викликів
не тільки читати з файла, а й записувати в нього, тобто змінювати його
перший елемент. І взагалі, система дозволяє змінювати за допомогою write
доступний елемент файла, яким би не було його місце в послідовності і за
будь-якого стану файла.
Читання доступного елемента файла задається процедурою READ. Її виклик
має вигляд
read(f, v),
де v – ім’ я змінної того ж типу, що і в елементів файла. В результаті
значення доступного елемента присвоюється цій змінній, а вказівник
доступного елемента переміщується на наступний елемент.
Наприклад, при читанні read(f, x) файлової змінної f із значенням
(, 0, R)
змінна x набуває значення 11, а значення f подається як
(, 1, R),
тобто доступним стає елемент 12.
Узагалі, якщо файл містить n елементів, пронумерованих від 0 до n-1, і
номер доступного компонента i менше n, то виклик read(f, x) задає
присвоювання змінній x значення i-го елемента та перехід від значення
файлової змінної (F, i, R) до (F, i+1, R). Якщо ж i=n, то кажуть, що
файл f прочитано, або вичерпано (зокрема, коли він порожній, тобто F =
). За такого значення i виклик read призводить до аварійного
завершення програми.
У виклику процедури read можна вказувати довільну кількість аргументів,
що є іменами однотипних змінних:
read ( f, v1, v2, … , vN ).
Такий виклик виконується насправді як послідовність викликів
read(f, v1 ); read(f, v2 ); … read(f, vN ).
Зрозуміло, треба гарантувати при цьому, що в файлі залишилося достатньо
непрочитаних елементів.
Підкреслимо, що до типізованих файлів незастосовна процедура читання
readln – її можна вживати лише для читання текстів.
Визначення того, чи прочитано вже файл, задається функцією EOF. За
виклику eof(f) повертається бульове значення false, якщо доступний
який-небудь елемент файла, тобто значення виразу i
можливо після читання всіх елементів файла без установлення його в
початковий стан.
Виклик функції eof дозволяє визначити, чи є ще у файлі непрочитані
елементи, та запобігти читання з вичерпаного файла.
Практично завжди програму варто записувати так, щоб у процесі її
виконання перевірка невичерпаності файла передувала виклику процедури
read.
Приклад 1. Напишемо програму обчислення середнього арифметичного A цілих
чисел непорожнього файла nums.dat та запису в інший файл всіх його
чисел, менших A.
Розв’яжемо задачу в такий спосіб:
1) прочитати всі числа з файла, обчислити їх суму й кількість і
визначити A;
повторно прочитати всі числа, копіюючи з них лише менші від A.
Нехай числа записано в файлі цілих з ім’ям nums.dat, а числа, менші за
середнє, переписуються в файл littls.dat. Наведені дії задаються
програмою
program numbers;
var f , g : file of integer;
v : integer; a : real;
n : integer;
begin
assign ( f, ‘nums.dat’ );
{1}reset ( f );
read ( f, v ); {читання першого елемента без перевірки !}
a:=v; n := 1;
while not eof ( f ) do
begin {з виклику eof(f) повернулося false,}
{тому можна читати доступний елемент}
read ( f, v );
a := a + v; n := n + 1
end;
{з виклику eof(f) повернулося true}
a := a/n;
{2}reset ( f );
assign(g, ‘littls.dat’); rewrite(g);
while not eof ( f ) do
begin
read ( f, v ); if v 0 do { Rez=0 – ознака того, що введено} {правильне зовнішнє
ім’я файла}
begin
writeln(‘Задайте ім”я файла’); readln(FileName);
assign(Fi, FileName);
{$I-} {Вимкнення контролю правильності читання/запису}
reset(Fi);
{$I+} { Увімкнення контролю }
Rez:=IOResult;
if Rez 0 then
begin
writeln(‘Перевірте правільность імені файла !’);
writeln(‘Чи буде повторне задання імені? “Y”/”N”:’);
readln(Ch);
if (Ch = ‘n’) or (Ch = ‘N’) then halt(0);{Вихід із програми}
end;
end;
end;
procedure OutPutFile;
var St : Student; Ch : char;
begin
writeLn(‘Чи бажаєте дивитися дані про студентів ? “Y”/”N” ‘);
readln(Ch);
if (Ch = ‘Y’) or (Ch = ‘y’) then
begin
while not eof(Fi) do
begin
read(Fi, St); clrscr;
writeln(‘Прізвище : ‘, St.SName);
writeln(‘Ім”я: ‘, St.Name);
writeln(‘Середній бал: ‘, St.Ball);
readln;
end;
end;
close(Fi);
end;
begin
clrscr; writeln(‘Програма друкування даних про студентів’);
openfile; outPutfile;
end.
?
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
