.

Мітки та переходи (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2217
Скачать документ

Реферат на тему:

Мітки та переходи

У мові Паскаль будь-який оператор і кінець складеного оператора (слово
end) можна відмітити, тобто ідентифікувати, додати йому індивідуальне
ім’я. Це ім’я називається міткою. У авторській версії мови мітками могли
бути цілі сталі від 1 до 9999, у мові Турбо Паскаль до них додано
ідентифікатори. Мітка записується перед оператором або словом end через
двокрапку, наприклад,

1 : money := 21;

mmm : money:=0;

finita : end.

Мітки, використовувані в тілі програми або підпрограми, повинні бути
означені в її ж блоці. Означення міток має вигляд:

label список-міток-через-кому ;

наприклад, label 1, mmm, finita;.

Мітка, означена в блоці, повинна відмічати рівно один оператор у тілі
цього блоку.

Мітки використовуються в операторах переходу, що мають вигляд

goto мітка

наприклад,

goto 1; if x>1000 then goto mmm.

Результатом виконання оператора переходу є те, що слідом за ним
виконується оператор, відзначений цією міткою.

У випадку, коли відзначений кінець складеного оператора, можливі
варіанти.

Якщо це не кінець тіла циклу і не кінець програми, то буде виконуватися
наступний оператор.

Якщо відзначений кінець програми, то її виконання завершується.

Якщо відзначений кінець тіла циклу, то виконуються дії, які слідують за
виконанням тіла (перевірка умови продовження while-циклу або неявна
зміна параметра for-циклу).

Оператор переходу й відповідний відмічений оператор повинні бути
записаними в тілі блоку (програми або підпрограми), де цю мітку
означено. Іншими словами,

переходи з одного блоку в інший і використання неозначених у блоці міток
заборонено.

Ми не схильні популяризувати використання операторів переходу. Більше
того, у свій час було доведено, що без них узагалі можна обійтися
(достатньо умовних операторів і while-циклів). Проте є три випадки, коли
указання переходу доречно й зручно:

на кінець підпрограми;

зсередини циклу на його кінець;

зсередини циклу на наступний за циклом оператор.

У Турбо Паскаль для указання таких переходів є спеціальні оператори,
відповідно, exit, continue і break, тобто “вийти” (з підпрограми),
“продовжувати” і “перервати” (виконання циклу). Розумно використовуючи
ці оператори, можна обійтися без міток і goto. Насправді ці три
оператори – виклики процедур. Їх імена не є службовими словами, але ми
будемо виділяти їхнім жирним шрифтом. Приклади їх використання – у
наступному підрозділі.

Читання послідовностей

Існує чимало задач, у процесі розв’язання яких читаються та обробляються
послідовності значень невідомої заздалегідь довжини. До них віноситься
практично все, що пов’язано з обробкою файлів – від завантаження
машинної програми до друкування списків. У цьому параграфі ми розглянемо
задачі, у яких для обробки вхідної послідовності незалежно від її
довжини достатньо кількох змінних. На прикладі цих задач ми опишемо три
способи завдання кінця послідовності і, відповідно, три види циклів
читання й обробки даних.

1. Спочатку читається кількість значень n, n? maxint, потім самі
значення в кількості, яка визначається за n. Для опису читання зручно
скористатися for-оператором.

Приклад 1. Многочлен, він же поліном pnxn+pn-1xn-1+ … +p1x+p0 задається
послідовністю з n+1 коефіцієнтів pn,pn-1, … , p1, p0. Треба прочитати
значення x, степінь і коефіцієнти полінома та обчислити його значення в
точці x. Оскільки

pnxn+pn-1xn-1+ … +p1x+p0=(… (pnx+pn-1)x+ … +p1)x+p0,

то значення v полінома можна подати як значення останнього члена
послідовності: v0=0, v1=v0? x+pn, v2=v1? x+pn-1, … , vn+1=vn? x+p0.
Неважко переконатися, що вона задається рекурентним співвідношенням

vi=vi-1? x+pn+1-i, i=1, 2, … n+1,

причому перед його першим застосуванням треба знати лише перший
коефіцієнт, перед другим – другий тощо. Тому цикл має складатися з
читання чергового коефіцієнта й застосування співвідношення. У будь-який
момент виконання програми треба знати лише один, останній прочитаний
коефіцієнт, тому для збереження коефіцієнтів достатньо однієї змінної.

Отже, спочатку прочитаємо значення x, потім степінь полінома n, потім
n+1 коефіцієнт, застосовуючи “по дорозі” рекурентне співвідношення:

V:=0;

writeln(‘задайте точку дійсної прямої :’); readln(x);

writeln(‘задайте цілий невід’ємний степінь полінома :’); readln(n);

for i:=1 to n+1 do

begin

writeln( ‘задайте ‘, n+1-i, ‘-й коеф-т :’); readln(p);

V:=V*x+p

end;

{прочитано n+1 коефіцієнт; значення V – шукане}

Оформлення алгоритму у вигляді підпрограми залишаємо вправою. ?

2. Відомо особливе значення, поява якого в послідовності вхідних значень
позначає її кінець і як вхідне не розглядається. Для опису читання
зручно скористатися repeat-оператором, тому що треба прчитати не менше,
ніж одне значення перед тим, як з’явиться ознака кінця.

Приклад 2. На контрольно-пропускному пункті митниці працює одна бригада
інспекторів. Автомобілі прибувають, стають у чергу (якщо вона є) і
проходять контроль у порядку прибуття. Для кожного автомобіля відома
тривалість його контролю t: автомобіль покидає митницю через t одиниць
часу після початку його контролю. Прибуття першого автомобіля задано
відносно початкового моменту часу, а прибуття кожного наступного –
відносно моменту прибуття попереднього. Отже, вхідними даними є пари
цілих чисел x1, t1, x2, t2, … , причому xi? 0, ti>0, крім останнього:
t=0 позначає кінець послідовності вхідних даних. За вхідною
послідовністю треба визначити послідовність моментів виїздів автомобілів
із контрольно-пропускного пункту.

Перше наближення до розв’язання очевидно:

t0:=0; {особливе значення}

repeat

readln(x, t);

if t>t0 then обробити x, t і обчислити момент від’їзду y

until t=t0.

Припустимо, що в контролі автомобілів немає пауз: контроль наступного
автомобіля, якщо він уже прибув, починається відразу після від’їзду
попереднього. За x1 і t1 можна обчислити момент від’їзду y1: y1=x1+t1.
Введемо поняття “момент початку контролю автомобіля” і позначимо його
bi: bi=max{yi-1,xi}. Тоді yi=bi+ti. Звідси очевидним є уточнення фрази
“обробити x, t і обчислити момент від’їзду y”:

if yt0 then {обробити x, t і обчислити момент від’їзду y}

begin

if y4) or (signop0 then first:=first/second

else begin

writeln(‘—–Спроба ділення на 0: ігнорована—–‘);

writeln(‘Задайте знак операції (1, 2, 3, 4) : ‘);

continue

end;

Проте навіть із доповненнями програма “не захищена” від набирания
символів, що не утворюють числову сталу. Для такого захисту потрібні
засоби, які ми почнемо розглядати в розд. 14.?

Нарешті, розглянемо задачу, у якій умова продовження читання й обробки
чергового значення може виявитися порушеною ще до того, як буде задано
закінчення вхідних даних.

Приклад 4. Відрізок [a; b] прямої задається координатами його кінців,
тобто парою чисел a, b, де a? b. Перетином двох відрізків є або
відрізок, або порожня множина точок, наприклад, [1;3]? [2;4]=[2;3],
[1;2]? [3;4]=? , [1;2]? [2;3]=[2;2].

Треба прочитати послідовність пар чисел, що задають відрізки, і знайти
їх перетин.

Припустимо, кінець послідовності відрізків задається за допомогою
“Ctrl-Z”. Проте немає сенсу продовжувати читання відрізків після того,
як перетин уже прочитаних став порожнім. У цьому випадку треба відразу
видати відповідь і закінчити виконання програми. Припустимо, що можливо
“неправильне” задання відрізків у вигляді пари чисел a, b, де a>b. У
цьому випадку b і a міняються місцями.

Для збереження поточного перетину означимо змінні lb і hb (скорочення
від “low bound” і “high bound” – нижня й верхня межа). Cпочатку
відрізків немає, і перетин порожній – виразимо це ініціалізацією lb=1,
hb=0, тобто відрізком з неможливими межами. Перший відрізок має стати
значенням [lb;hb]. Потім у циклі вводяться інші відрізки та обчислюється
перетин:

lb=1; hb=0;

writeln(‘задайте дійсні кінці відрізка:’); readln(a, b);

if a>b then

begin lb := b; hb := a end

else begin lb:=a; hb:=b end

{прочитано перший відрізок}

{далі читаються інші та обчислюється їх перетин}

while not eof do

begin

writeln(‘задайте дійсні кінці відрізка:’); readln(a, b);

if a>b then

begin t:=a; a:=b; b:=t end;

if a>lb then lb:=a;

if bhb then break

end;

{введення закінчено або перетин порожній}

if lb>hb then

writeln(‘перетин порожній’)

else writeln(‘перетин: [‘, lb, ‘;’, hb, ‘]’)

Оформлення програми залишаємо вправою.?

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020