UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМісце Протестантизму В Національно-Культурному Русі XVI - першої половини XVII ст. (література і наука) (пошукова робота)
АвторPetya
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6499
Скачало492
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

Пошукова робота

 

Місце Протестантизму В Національно-Культурному Русі XVI - першої

половини XVII ст. (література і наука)

 

Суттєвий внесок у національно-культурні процеси в Україні зробили

протестанти науковою і літературною діяльністю. Вона, з одного боку,

була наслідком внутрішніх потреб протестантизму, який відчував зростаючу

опозицію з боку католицької і православної церков. В цій ситуації

піднесення теоретичного рівня нововірчої пропаґанди набувало особливого

значення. З іншого боку, протестантські вчені, учителі, літератори,

перекладачі, книговидавці відчували себе не лише представниками певної

конфесійної спільноти, а й культурними діячами. Оскільки у цей ранній

період своєї історії в Україні протестантизм був ще глибоко зв’язаний із

східноєвропейським реформаційно-гуманістичним рухом, то літературна і

наукова діяльність багатьох його представників мала прогресивне

значення.

 

Відомо чимало протестантських літераторів, полемістів, учених, які так

чи інакше пов’язані з Україною. Дехто залишив кілька творів, декого

знаємо завдяки згадкам у антипротестантських виданнях. Окремі автори

написали досить багато, хоча не всі їхні твори мають високий

літературно-науковий рівень. Однак були в протестантському середовищі

особи, котрі зробили чимало для духовного відродження східнослов’янських

народів.

 

Саме такою постаттю є Симон Будний (бл.1530-1593) — теолог, філософ,

історик, філолог, мислитель-гуманіст, знавець грецької, єврейської,

церковно-слов’янської та руської мов, один з найвідоміших діячів

кальвіністської, а потім антитринітарної церкви. Про місце його

народження і національність ще досі ведуть дебати дослідники. Однак

цілком доведені участь Будного у протестантських синодах на Волині,

Берестейщині, в Підляшші та тривале проживання у білорусько-українському

пограниччі. Тут він працював пастором на запрошення Миколи Радзивілла

Чорного і близько зійшовся з феодосіанами, Андрієм Колодинським, братами

Кришковськими (допомагаючи, зокрема, Лаврентію у польськомовному

перекладі праці Юстина “Розмова з Трифоном Жидом”1). Будний не тільки

добре володів і перекладав руською мовою, а й був обізнаний з багатьма

православними виданнями, творами Франциска Скорини. Доведено факт

безпосереднього знайомства Симона Будного з друкарями Іваном Федоровим і

Петром Мстиславцем. Так, пояснюючи текстуальні зміни, котрі він вніс у

Новий Заповіт після порівнянь з іншими перекладами, Будний зазначав, що

найкращими з них є переклади Федорова і Мстиславця. “Знаю, що свіжі й

менші помилки ті друкарі, як самі мені вони про те розповідали,

виправили на підставі старих книг.., — пише Будний, — ... і мало для

цього голів Івана Федорова і Петра Тимофійового Мстиславця. Зробили те,

що змогли, і за це їм інші мають бути вдячні, але це ще тільки малий

початок”2.

 

Будний залишив чи не найбільшу серед антитринітаріїв

літературно-публіцистичну спадщину. Це, насамперед, богословські твори

(“Про головні засади християнської віри”, 1576; “Коротке доведення того,

що Христос не є таким же Богом, як Отець”, 1574; “Спростування доказів

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ