UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВасиль Стус (1938 — 1985) (науковий реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9683
Скачало2119
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Науковий реферат

 

Василь Стус (1938 — 1985)

 

Василь Семенович Стус — український поет, літературознавець,

правозахисник. Народився 6 січня 1938р. в селі Рахнівка на Вінниччині.

Закінчив філологічний факультет Донецького педінституту, вчителював,

працював у газеті. 1963р. вступив до аспірантури Інституту літератури

ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР у Києві, звідки його було відраховано за

протести проти арештів у середовищі української інтелігенції. Належав

до т. зв. «шістдесятників» — опозиційно настроєних представників

творчої молоді, які активно боролися за відродження національної

культури, протестували проти реставрації сталінізму. 1972р. В. Стуса

арештовано разом з іншими українськими правозахисниками та засуджено до

п'яти років таборів і трьох років заслання. Перебуваючи в ув'язненні в

Мордовії, продовжував творити поетичні твори, писав заяви-протести

проти переслідувань інакодумців в СРСР. 1979р. повернувся до Києва, але

через 8 місяців його знову заарештовано і засуджено на 15 років

позбавлення волі. Помер під час голодування в карцері 3 вересня 1985р.

19 листопада 1989р. відбулось перепоховання праху Василя Стуса в Києві

на Байковому цвинтарі. Перша поетична збірка «Зимові дерева» ще

продовжувала поетичну традицію «шістдесятників»: тут переважала

громадянська лірика з її пристрасними роздумами про долю української

культури, протестом проти атмосфери гноблення, несвободи, яка панувала

в тогочасному суспільстві («Дума Сковороди», «Останній лист Довженка»,

«Звіром вити, горілку пити»). Позбавлений можливості друкуватися на

Батьківщині, видає ряд поетичних збірок за кордоном («Зимові дерева»

(Брюссель, 1970), «Свіча в свічаді» (Сучасність, 1977)). Найвизначнішим

досягненням Стуса-поета є збірка «Палімпсести» (1986). Глибинне

проникнення у внутрішній світ людини, досконалість мистецької форми

характеризують цю книгу віршів, яка стала однією з вершин української

поезії XX ст. Стус відомий також і як літературознавець: його перу

належать статті про творчість В. Свідзинського, Б. Брехта, Г. Белля,

грунтовно розвідка про поезію П. Тичини «Феномен доби».

Василь Стус (6 січня 1938 — 4 вересня 1985) ТРУНОК І ТРУТИЗНА Про

«Палімпсести» Василя Стуса Якби Василь Стус вибирав епіграф до своєї

збірки поезій, що її тепер дістає читач, можливо, він вибрав би

початкові рядки з поетичного циклу Лесі Українки: До тебе, Україно, наша

бездольная мати, Струна моя перша озветься. Це було б визнанням

переємности тем і мотивів і, в підтексті, деклярацією цілковитого

розриву з засобами народницької поезії, якій віддавала данину

дев'ятнадцятирічна тоді Леся Українка. Бо тема і ідея України проходить

крізь усі поезії збірки. Чи поет каже про свою дружину й сина, про себе

й свою самоту й німоту, про дроти Мордовії чи сопки Колими, про життя і

смерть, — завжди і скрізь, названа чи не названа, стоїть за цим постать

утраченої батьківщини — і в пляні особистому утраченої, і в пляні

національному. Україна — це трунок, що сп'яняє поета й робить його

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ