UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВасиль Барка (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5297
Скачало1999
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

Василь Барка (Справжнє ім’я — Василь Костянтинович Очерет) (Народився 16

липня 1908) АВТОБІОГРАФІЯ 16 липня 1908 — село Солониця: дата і місце

народження. Село невелике, примітне тільки старовинною церквою, валами —

рештками козацького табору Северина Наливайка — та широкими солончаками

поблизу: звідти в час біди люди, приходячи за десятки верст, брали

«ропу» замість соли; можливо, так було з вікопомної давнини. Батько

відбув звичайну службу в козачих частинах і російсько-японську війну.

Сім'я переїхала на відкритий степ, приблизно за п'ять верст від міста

(Лубні), розміщеного над річкою на горах, так що здалеку видно було

позолочені бані його церков. В степу, від великого шляху Лубні —

Ромодан, ночами звертали напасники до самотньої оселі — грабувати.

Батько відганяв; стрілянина часом тяглася до ранку. То перші враження

неспокійного побуту. На прохання свого молодшого брата, щойно

одруженого, батько помінявся з ним наділами: відступив йому вибудувану

садибу з великим садом, а перебрався на порожню ділянку за дванадцять

верст від міста і там знов почав будівництво. Нова оселя постала

недалеко від хуторця Миколаївки. Внизу, при згір'ях, світилось проточне

озеро. А по другу сторону — степ із козачими могилами і якимись

давнішніми; з кам'яними статуями на верхах. В хуторі була трикласна

початкова школа — я відвідував її. Перше мистецьке враження: мандрівний

диякон-живописець на замовлення батька намалював на великому аркуші

покрівельного заліза — ікону «Моління про чашу»: Христос біля скелі,

серед смутних дерев Гетсиманського саду. Образ займав усе покуття хати.

Батька взяли на російсько-німецьку війну. 1916 року він звільнився

покаліченим (його з вибуху присипало землею: мав пробиту ногу і

зрушений хребет). Лікування електрикою коштувало тоді дорого і забрало

гроші з проданого наділу. Переїхали в місто. Жили в сараї на дворищі

купця другої гільдії — в нього батько колись, ставивши хату, купував

будівельний матеріял. Батько взяв на виплату хатку на узліссі, за

містом. Нас в родині було три брати; всі вчилися в духовному училищі

(«бурсі»). Не було грошей платити за навчання в гімназії, а в духовному

училищі, згідно з давнім привілеєм, діти з «козачого сословія» могли

вчитися безкоштовно. В роки громадянської війни, при постійних змінах

влади, «бурса» діяла. Режим, з крайніми формальностями, був суворий.

Часті кари, методи навчання (з російської граматики, латині, початкової

математики) — традиційні, з перевагою муштри. Школярі надолужували своє

— відчайним босяцтвом; при ньому, звичайно, руйнувався настрій

справжньої побожности. Переформувалася бурса в трудову школу: спершу — в

старому будинку. Викладач математики давав читати клясичні українські

книжки. Школа перейшла в новий будинок; там нові вчителі навчили нас

безбожництва. Батько працював спершу як тесляр в артілі «Увечный воин»;

потім став брати на обробіток і догляд запущені сади — за третину

врожаю. Раз ми доглядали сад вдови; її чоловіка, старшину з армії УНР,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ