UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВасиль Земляк (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3154
Скачало579
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

Василь Земляк (1923 — 1977) Творчість Василя Земляка практично з

перших його серйозних кроків у літературі привернула до себе увагу, а

після появи «Лебединої зграї» (перша публікація: Дніпро. 1971. №№ 1—3)

письменник на тривалий час став об'єктом дискусій про українську прозу

70-х років, хоча спершу критика була не вельми одностайною в оцінці

цього роману. Та все ж разом із другою книгою («Зелені Млини», 1976) цей

твір був відзначений 1978p. Державною премією України ім. Т. Шевченка,

витримав упродовж небагатьох років кілька видань. Разом із поколінням

письменників-фронтовиків прийшов іще молодий Василь Земляк (Василь

Сидорович Вацик) в українську літературу 50-х років. За плечима, в

минулому — юнацькі враження довоєнної дійсності (його вабило небо, й

він, сільський хлопець із Вінниччини, став курсантом авіаучилища в

Харкові), жорстоко скорочена війною молодість, тяжкий ратний досвід

(був партизаном і звідав увесь драматизм боротьби з окупантами в

їхньому тилу). Як прозаїка непересічного В. Земляка помітили після появи

друком двох його повістей — «Рідна сторона» (1956) та «Кам'яний Брід»

(1957). Присвячені темі українського повоєнного села, ці твори

зображували цікаві, взяті з життя колізії, давали начерки колоритних

характерів, розширювали «географію» образно освоюваної дійсності. У

літературному контексті середини 50-х років вони поставали і як твори

художньо своєрідні, і як помітна данина часові з «типовими» рисами так

званої колгоспної прози. Творче змужніння Василя Земляка як письменника,

що вже мав власну тему й своєрідний стиль, засвідчили два наступні його

твори — повісті «Гнівний Стратіон» (1960) і «Підполковник Шиманський»

(1966), які явили читачеві вже досвідченішого й сформованішого автора.

Оперті в своїй основі на факти часів війни (а їх письменник часто брав

із особистого досвіду), ці повісті, порівняно з двома попередніми,

майстерніше побудовані сюжетно, значно читабельніші й, разом із тим,

виразніші як твори саме Василя Земляка: загальний їх тон здобуває ту

окресленість, гнучкість, що найперш асоціюються з творчою особистістю

цього письменника. Можливо, що на формування нових рис стилю Земляка

вплинули сценарні його інтереси. Працюючи на Київській кіностудії ім.

О. Довженка, він створює ряд сценаріїв, названих, утім, кіноповістями,

— «Олесь Чоботар», «Новели Красного дому», «Останній патрон» (1956 —

1963). Письменник відчуває смак до динамічного сюжету, до чітко

вираженого протиборства сил, яке межує з пригодництвом. Але при цьому

не втрачає набутого раніш, тобто загалом не міняє вже вироблених манери

мовлення й погляду на зображуваний світ. Та лише «Лебедина зграя»

найпереконливіше засвідчила висхідний напрям його творчості й стала

вінцем пошуків у галузі стилю та характерології, ввібравши в себе весь

попередній досвід Земляка-прозаїка. «Зелені Млини» доводили сюжет цього

роману до часів війни. Задумані були й виношувались «Веселі Боковеньки»,

третя частина твору, який мав би розгорнутися в епопею. Але цілком

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ