UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВолодимр Самійленко (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4510
Скачало616
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

Володимр Самійленко

 

(1864 — 1925)

 

Поет-лірик, сатирик, драматург, перекладач — В. Самійленко в усіх жанрах

творчості виявив себе як митець з тонким відчуттям слова, своїми

темами, своєю неповторною манерою письма, зі своїм оригінальним

підходом до традиційних тем. Народився Володимир Іванович Самійленко 3

лютого 1864р. в с. Великі Сорочинці на Полтавщині. Батько його був

поміщик Іван Лисевич, а мати — колишня кріпачка Олександра Самійленко.

Початкову освіту майбутній письменник одержав у дяка, потім у

Миргородській початковій школі. В 1875р. В. Самійленко вступив до

Полтавської гімназії, яку закінчив у 1884р. У ці роки обдарований,

чутливий до художнього слова юнак багато читає, робить спроби

перекладати і писати. Потім з 1885р. вчиться на історико-філологічному

факультеті Київського університету. У студентські роки серйозно

займається літературною справою. У цей час обставини

суспільно-політичного життя були нелегкі. Українське слово було

заборонене, реакційні настрої запанували в університеті. Страх перед

репресіями уряду (першим заходом щодо студентів було виключення з

університету без права продовжувати освіту — з «вовчим квитком»)

обрубав крила багатьом молодим людям. Після закінчення навчання (1890)

В. Самійленко працював у Києві, Чернігові, Катеринославі, терплячи

постійні матеріальні нестатки. Врешті склав іспит на нотаря і відкрив

нотаріальну контору в м. Добрянці на Чернігівщині, де й працював до

1917p. Після революції виїхав за кордон, до Галичини. В еміграції В.

Самійленко прагне повернутися на Україну, і дістає на це дозвіл в 1924p.

Повернувшись до Києва, працював редактором. Та здоров'я поета було

підірване роками поневірянь, матеріальною скрутою. 12 серпня 1925p.

його не стало. Похований В. Самійленко в Боярці під Києвом. Поетична

спадщина В. Самійленка включає ліричні і сатиричні вірші, переклади

творів з російської та зарубіжної класики. Високі почуття любові до

батьківщини — розкішного, багатого краю, що перебуває в неволі й

злиднях, звучать у віршах циклу «Україні», «Веселка». В ряді віршів В.

Самійленко торкається традиційної теми ролі митця, мистецтва в

суспільному житті («Пісня», «Елегії», «Орел», «Не вмре поезія»),

закликає поета не замикатися в особистих стражданнях, а служити людині

і людству. Розкриваючи своє кредо поета, В. Самійленко звертається до

прикладу великого Кобзаря, це поезії «На роковини смерті Шевченка», «26

лютого», цикл «Вінок Тарасові Шевченку, 26 лютого» та ін. Роль Т.

Шевченка у розвитку української мови поет натхненно розкрив у

прекрасній поезії «Українська мова (Пам'яті Т. Г. Шевченка)», що стала

широко відомим хрестоматійним твором. Яскраву сторінку поетичної

творчості В. Самійленка становить його пейзажна та інтимна лірика (цикл

«Весна», «Сонети», «Її в дорогу виряджали» та ін.). «Вечірня пісня»

поета, покладена на музику К. Стеценком, стала улюбленою народною

піснею. Значне місце у творчості митця посідає його філософська лірика,

де звучать роздуми про сенс людського буття, про вічність, плин матерії

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ