UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІван Багряний (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5891
Скачало1491
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

Іван Багряний

 

Я ПОВЕРНУСЯ ДО СВОЄЇ ВІТЧИЗНИ …

 

Що ми знаємо про Івана Багряного, а точніше — що ми про нього знали до

останнього часу? Знали, що це запеклий антикомуніст, переконаний ворог

Радянського Союзу, спритний емігрантський діяч, бездарний графоман, який

у своїх незчисленних опусах люттю безсилою сходить до українського

народу, закликає до братовбивчої різанини, до війни, до повалення

соціалізму. Що вже говорити про спеціальну, специфічну,

пропагандистську літературу, — не будемо витрачати часу на цитування

викривальних «праць»! Ось приклад свіжіший, а від того ще більш

промовистий: датована 1988 роком Українська літературна енциклопедія

(том 1, стор. 108) всі твори, що їх Іван Багряний видав за кордоном,

характеризує як «позначені антирадянським спрямуванням». Коротко і

ясно. Цю характеристику написав, у всякому разі підписав, не хто інший,

як відомий прозаїк Павло Загребельний. Колега його Юрій Смолич, спогади

якого ще донедавна були чи не єдиним джерелом відомостей про 20 — 30-ті

роки в українській літературі, досить прихильно схарактеризувавши

багатьох тогочасних українських письменників, заявляв теж категорично:

«І вже справді зовсім інша річ — Багряний. Зовсім інша тому, що по

війні, на еміграції, Багряний посів одне з найвизначніших місць поміж

найбільш запеклих ворогів: утворив націоналістичну партію УРДП, став її

лідером та очолив УНРаду — так званий «уряд УНР у екзилі, останній

петлюрівський послід на емігрантському контрреволюційному загумінку».

Цікаво, чи не правда? Є рація навести розлогіший уривок цієї колоритної

«Розповіді...» Юрія Смолича, навести без змін і скорочень: так

переконливіше. «Я пам’ятаю, як Багряний починав. Він подавав безперечні

надії, якщо судити з поетичного роману «Скелька», який звернув на себе

увагу тогочасних літературних керівників і вивів його автора в

літературу. Багряний (справжнє прізвище Лозов’ягін) появився з Охтирки

чи Богодухова на хвилі другого покоління пожовтневої літератури. Був

він з літературної богеми, до того ж у Харкові бездомний і якийсь час

проживав у Вражливого — двома поверхами нижче піді мною у будинку

«Слово». Я часто заходив до Вражливого — ми з Вражливим водночас

захоплювались вивченням французької мови, грою на більярді та

полюванням. Якийсь час в квартирі Вражливого, — коли від нього пішла

дружина, — взагалі утворилося пристановище богеми: на столі в їдальні

постійно ночував Плужник, на другому — Багряний, переночувати міг

взагалі кожний бездомний. Щовечора заходили Підмогильний, Ковтун,

Сухомлин, ще хтось. Багряний рідко бував «вдома» — був непосидючий, мав

якісь побічні знайомства й приятелювання. З’являвся він несподівано —

бушував, лаяв весь світ і облягався спати на письмовому столі. Звідтам,

з того стола, його і забрано» ("Розповідь про неспокій триває», Київ,

«Радянський письменник», 1969). Тепер надамо слово самому Іванові

Багряному, який в документі, що зветься «Моя коротка біографія»,

посвідчив про себе таке: «Народився 1907 року 19 вересня (2 жовтня за

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ