UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІван Кочерга (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3582
Скачало1973
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

Іван Кочерга

 

(1881 — 1952)

 

Народився Іван Антонович Кочерга 6 жовтня 1881р. в містечку Носівка на

Чернігівщині в сім'ї залізничного службовця, що зумовляло часті

переїзди. Лише 1891p. їхня родина оселяється на постійне проживання в

Чернігові, де 1899р. він закінчує гімназію. Відтак їде до Києва і

вивчає право на юридичному факультеті. По закінченні університетських

студій в 1903р. повертається до Чернігова і стає на службу чиновником у

контрольній палаті. З 1904р виступає з театральними рецензіями на

сторінках чернігівських газет. 1910р. пише першу п'єсу (російською

мовою) «Пісня в келиху» (вперше поставлена в Харківському Народному

театрі лише 1926р. в перекладі П. Тичини під назвою «Легенда про

пісню», п'єса успіху не мала). Нова п'єса — «Дівчина з мишкою» (рос.

мовою, 1913) мала помітний, хоч і скандальний успіх. 1914р. І. Кочерга

переїхав в Житомир. П'єси російською мовою «Зубний біль сатани» (1922)

та «Викуп (Весільна поїздка Марусі)» (1924) завершують певний етап

драматургічного розвитку, в цей період творчого життя письменник

починає писати українською мовою. 1925p. він завершує роботу над п'єсою

«Фея гіркого мигдалю». 1927р. — пише нову п'єсу «Алмазне жорно».

1928р. — кілька п'єс, безпосередньо пов'язаних тематикою і проблематикою

з тогочасною дійсністю. В цей період І. Кочерга з посади ревізора

житомирської робсельінспекції переходить працювати літредактором у

міську газету «Робітник», а згодом — у «Радянську Волинь». Він пише

комедію «Натура і культура» (1928), драму-феєрію «Марко в пеклі» (1928)

і низку так званих «кооперативних» п'єс, типових для 20-х років агіток.

Вистава «Марко в пеклі» у харківському Червонозаводському театрі

(режисер В. Василько) мала успіх, але до самої п'єси рецензенти

поставилися стримано. В 1929p. в Житомирі відбулися гастролі Другої

державної української опери Правобережжя (липень-серпень), театру

української Музкомедії і драми під керівництвом Д. Гайдамаки

(жовтень-листопад) та інших колективів і окремих виконавців. І.

Кочерга, який в попередні роки лише зрідка виступав у пресі, активізує

свою критичну діяльність. З 14 липня по 9 серпня 1929p. він друкує в

газеті «Робітник» 11 лаконічних, але глибокозмістовних рецензій на

вистави театру української опери — це чи не більше, ніж за всі 1922 —

1928 pp. Він пише чимало п'єс: драматична поема «Свіччине весілля»

(1930; інша назва «Пісня про Свічку»), водевіль «Ліза чекає погоди...»

(виданий 1931р.), п'єса «Майстри часу» (інша назва «Годинникар і

курка», 1933). Драматична поема «Свіччине весілля» була поставлена лише

1935р. в Запоріжжі й тільки після цього почала тріумфальний хід по

сценах десятків театрів. П'єса «Майстри часу», незважаючи на те, що

спочатку була відхилена українським реперткомом, на Всесоюзному

конкурсі драматургічних творів у 1934p. дістала (під назвою «Годинникар

і курка») третю премію. 1934р. І. Кочерга переїздить до Києва, де

поринає в активну громадську, критико-публіцистичну та творчу роботу.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ