UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІван Нечуй-Левицький (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5799
Скачало2910
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

Іван Нечуй-Левицький

 

1838 — 1918)

 

Іван Семенович Левицький (літературні псевдоніми — І. Нечуй-Левицький,

І. Нечуй тощо) народився 25 листопада 1838р. в м. Стеблеві Київської

губ. Канівського повіту (нині — Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський

район). Змалку цікавився звичаями і побутом селян, пізнавав скарби

українського фольклору та поезії Шевченка, що згодом яскраво відбилося

в його творчості. Навчався Нечуй-Левицький в Богуславському училищі

(1848 — 1852), потім у Київській семінарії (1853 — 1859) та Київській

духовній академії (1861 — 1865). Перед ним відкривалася духовна

кар'єра, але юний магістр богослов'я рішуче від неї відмовився і,

пориваючи з сімейними традиціями, викладав російську мову, літературу,

історію, географію, логіку в Полтавській семінарії (1865 — 1866),

гімназіях Каліша, Седлеця (1866 — 1873), Кишинева (1873 — 1884). 1885р.

письменник вийшов у відставку, оселився в Києві і, ведучи досить

замкнене життя, повністю віддався літературній праці. Вступивши на

літературну ниву в 60-ті рр. XIX ст., Нечуй-Левицький одразу привернув

до себе увагу читачів і критики. Вже перші його твори — “Дві московки”

(1868) і “Рибалка Панас Круть” (1868), повість “Причепа” (1869) —

відзначалися новизною характерів, яскравістю барв. Після перших кроків

письменника, що свідчили про появу сильного, молодого таланту на терені

української прози, виходять з друку його нові, розгорнені полотна. В

70-ті рр. художник створює класичні твори з народного життя: “Не можна

бабі Парасці вдержатись на селі” (1874), “Благословіть бабі Палажці

скоропостижно вмерти” (1875), “Микола Джеря” (1878), “Кайдашева сім'я”

(1879), “Бурлачка” (1880). У наступні роки, хоч творчий пульс

письменника дещо слабне, він створює ряд цікавих, визначних творів

(“Старі гультяї”, 1897; “Чортяча спокуса”, 1885; “Не той став”, 1896;

“Сільська старшина бенкетує”, надруковано 1911р.). Окремо стоїть казка

“Скривджені та нескривджені” (1892), де письменник у фантастичних

образах показує суперечності між народом і самодержавством. Багаті

спостереження побуту, моралі і звичаїв духовенства знайшли повнокровне

втілення у великій повісті Нечуя-Левицького “Старосвітські батюшки та

матушки” (1884р. надрукована в “Киевской старине” в російському

перекладі, в 1888р. — у журналі “Зоря” мовою оригіналу). Якщо в

“Старосвітських батюшках...” гумор і сатира поєднані з легким сумом, то

в наступних повістях і оповіданнях — “Афонський пройдисвіт” (1890),

“Поміж ворогами” (1893), “Київські прохачі” (1901, надрукована 1905р.)

— на перший план в малюнках характерів виступає авторський сарказм.

Погляд письменника неодноразово звертається до освічених кіл, до

української інтелігенції. Різноманітні типи людей цієї суспільної

групи, їх ідейні прагнення, суперечки постають у романах “Хмари” (1874)

і “Над Чорним морем” (1890), а також у творах інших прозових жанрів

(“Навіжена”, “Неоднаковими стежками”, “Гастролі”, “На гастролях в

Микитянах”, “Дивовижний похорон”). Не лише сучасність, а й сторінки

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ