UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМатвій Шестопал (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1792
Скачало241
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

Матвій Шестопал

 

Праця Матвiя Михайловича Шестопала, яка пропонується увазi читачiв, має

сумну iсторiю, як i життя її автора. Коли в 1968 роцi я став працювати

викладачем факультету журналiстики Київського унiверситету, Матвiя

Шестопала там уже не було, його викинули з роботи, заплямували iм’я

рiзними -iзмами, залишили без шматка хлiба i можливостi його заробляти.

Мав єдину зустрiч iз ним десь на початку сiмдесятих рокiв, зустрiч на

вулицi, бiля унiверситетської бiблiотеки, пiд час якої iнший викладач

факультету журналiстики В.В.Полковенко i познайомив мене. Кiлька хвилин

розмови - i яскрава пам’ять про нього на все життя: енергiйний,

ерудований, комунiкабельний. Пiзнiше, коли натрапив у книзi мемуарiв

Iллi Еренбурга згадку про зустрiч iз Матвiєм Шестопалом, офiцером,

учасником вiйни 1941-1945 рокiв, я глибше зрозумiв цю людину, а враження

доповнювали його колишнi студенти, якi говорили про нього лише iз

високим пiєтетом, а 17 грудня 1997 р. влаштували прекрасний вечiр

пам’ятi свого вчителя у Спiлцi письменникiв, хоча членом Спiлки

письменникiв України Матвiй Шестопал не був. Це було пошанування

недожитого вiсiмдесятирiччя видатної людини. Уже в 60-х роках на

факультетi групою викладачiв була розпалена безпрецедентна iдеологiчна

боротьба, оскiльки факультет журналiстики вважався iдеологiчним i був

зорiєнтований на виховання “iдейно загартованих, вiдданих i вiрних

справi Ленiна i Комунiстичної партiї iдеологiчних бiйцiв”. Десятки

студентiв були виключенi iз комсомолу i з унiверситету тiльки за те, що

22 травня з’являлися в парку Шевченка. Партбюро факультету зобов’язувало

нас, викладачiв, роз’яснювати студентам перед 22 травня, що цей день

буржуазно-нацiоналiстична емiграцiя вiдзначає як свято, пов’язане iз

перенесенням праху Т.Шевченка iз Московщини в рiдну землю, i що ми не

можемо солiдаризуватися з ними. I ми роз’яснювали, а студенти йшли в

парк Шевченка, щоб уже через кiлька днiв пiти з унiверситету. На 1968 р.

уже “пiшли” з унiверситету i викладачi Шестопал, Клинченко, добивали

Романа Iванченка. Мене, як нового викладача, виховував професор Суярко:

“От стоять барикади: з одного боку барикад я, а з другого - Р.Iванченко.

В кого ви стрiлятимете?” Кожен мусив у когось стрiляти. Ядро стрiльцiв

по класовому ворогу складали секретар партбюро професор Володимир

Андрiйович Рубан (колишнiй помiчник Л.М.Кагановича), Василь Елiазарович

Прожогiн (один iз тих, хто започаткував цькування В.Сосюри за вiрш

“Любiть Україну”), Леонiд Олексiйович Суярко, меткий, iз бiгаючими в

рiзнi боки очицями, “пляшущий человечек”, що брак зросту компенсовував

пiдгуцикуванням за кафедрою навшпиньки, щоб здаватися вищим. Хижим

поглядом постiйно вишукував iдеологiчну жертву i знаходив якусь

садистську задоволенiсть, спостерiгаючи за “конаючою” жертвою, байдуже,

хто це - чи професор О.К.Бабишкiн, чи студент першого курсу. Коли ж i

Суярка врештi звiльнили з унiверситету за дезорганiзуючу роботу, вiн

опинився в Iнститутi народного господарства, де знову взявся “наводити

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ