UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІван Котляревський (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8269
Скачало2466
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

Іван Котляревський

 

(1769 — 1838)

 

Іван Петрович Котляревський народився 9 вересня (29 серпня ст. ст.) 1769

року в родині дрібного дворянина, що служив канцеляристом у

Полтавському магістраті. Тут, у Полтаві, серед мальовничої природи над

Ворсклою, в обстановці, дуже близькій до сільської, і минули дитячі та

шкільні роки Котляревського. Полтава в ті часи спочатку була «полковим»

містом, а потім (з 1796p.) стала повітовим центром малоросійської

губернії. Лише з 1802 року, коли було утворено Полтавську губернію,

місто починає зростати і впорядковуватися. Певних відомостей про

початкову освіту Котляревського немає. Гадають, що перші знання хлопець

міг дістати у парафіяльній школі, яка існувала в Полтаві ще з XVII

століття і в якій за тодішніми звичаями дітей навчав дяк. Згодом, у 1780

— 1789 роках, Котляревський вчиться у Полтавській духовній семінарії.

1789р. Котляревський залишає семінарію, не закінчивши її повного курсу;

напевно, життєрадісного, жвавого юнака ніяк не приваблювала духовна

кар'єра. Спочатку він служив чиновником у різних полтавських

канцеляріях, пізніше був домашнім учителем у поміщицьких родинах на

Полтавщині. Саме на цей час — середина 90-х років XVIII ст. — і

припадає початок роботи Котляревського над поемою «Енеїда». Дванадцять

років (1796 — 1808) перебував Котляревський на військовій службі.

Сіверський полк, в якому він служив, брав участь у задунайському поході

російської армії 1806 — 1807 pp. під час російсько-турецької війни. За

виявлену хоробрість у боях та за уміле виконання дипломатичних доручень

його було декілька раз нагороджено, надано чин капітана. Але і в період

військової служби Котляревський продовжував писати: про це свідчить

його «Пісня на новий 1805 год князю Куракіну», написана у 1804 році.

Слід зауважити, що на початку XIX ст. Котляревський уже був широко

відомий як письменник, як автор поеми «Енеїда», перші три частини якої

з'явилися двома виданнями (1798 і 1808 pp.) навіть без його відома і

згоди. І хоч Котляревський був незадоволений цими діями видавця —

конотопського поміщика Максима Парпури, що проживав тоді у Петербурзі

(про це свідчать і висловлювання автора в передмові до видання поеми

1809p., підготованого вже ним самим, і згадки про «якусь особу

мацапуру» в доданій строфі третьої частини твору), проте ініціатива

Парпури у виданні «Енеїди» заслуговує лише схвалення. Крім того, поема

поширювалася і в численних рукописних списках. Пішовши у відставку і не

влаштувавшись на службу в Петербурзі, Котляревський через деякий час

оселяється у Полтаві і займає в 1810р. посаду наглядача в Будинку для

виховання бідних дворян. Коли почалася Вітчизняна війна 1812 року,

Котляревському як офіцерові було доручено сформувати 5-й козачий полк.

Правда, йому не довелося брати безпосередньої участі в боях. І після

розгрому наполеонівської армії Котляревському не раз давалися

відповідальні доручення воєнного характеру: він виїжджав з депешами у

ставку російської армії, що містилася в Дрездені, двічі їздив у

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ