UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМикола Костомаров (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11159
Скачало1989
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

Микола Костомаров

 

(1817 — 1885)

 

Костомаров Микола Іванович [псевдоніми і криптоніми — Ієремія Галка,

Иван Богучаров, Николай Н., Равви, Н. К., Н. К-ва та ін.] — український

і російський історик, громадсько-політичний і культурний діяч,

письменник, публіцист, критик, етнограф і фольклорист,

член-кореспондент Петербурзької АН з 1876р. Народився 4(16) травня

1817р. в слободі Юрасовці, тепер Ольховатського р-ну Вороніжської

області в сім'ї російського поміщика, мати — українка з кріпаків.

Закінчив 1837р. історико-філологічний ф-т Харківського університету. Під

впливом українських фольклорних збірників захопився збиранням та

вивченням народної поезії, 1844р. захистив магістерську дисертацію «Об

историческом значении русской народной поэзии». По закінченні

університету деякий час служив юнкером в уланському полку, потім

викладав історію в гімназіях Харкова, Рівного, Києва, зокрема 1845р. —

ст. учитель Першої київської гімназії, з 1846р. — ад'юнкт-професор

кафедри російської історії Київського університету. У 1845 — 46 рр.

разом з М. Гулаком і В. Білозерським заснував Кирило-Мефодіївське

братство, де брав активну участь у складанні програмних документів —

«Книг буття українського народу», «Статуту Слов'янського товариства св.

Кирила і Мефодія», відозв «До братів-українців», «До братів-росіян», «До

братів-поляків»; автор записки про об'єднання слов'янських народів.

Весною 1847р. Костомарова арештовано. Після річного ув'язнення в

казематі «Третього відділу», а потім у Петропавловській фортеці його

вислано до Саратова. Тут він служив (1848 — 1857) у Статистичному

комітеті; у 1848 — 1850 рр. був перекладачем при губернському

управлінні, редактором неофіційної частини «Саратовских губернских

ведомостей», близько зійшовся з М. Чернишевським, О Пипіним, Д.

Мордовцем. 1856р. Костомарова амністовано. З 1858р. жив у Петербурзі. В

1859 — 1862 рр. — екстраординарний професор кафедри російської історії

Петербурзького університету. Влаштовував літературні «вівторки», куди

сходилися земляки-українці (П. Куліш, О. Стороженко, В Горленко та

ін.). Підтримував тісні зв'язки з М. Добролюбовим, В. Стасовим, М. Ге,

О. Бодянським; співробітничав у журналах «Современник», «Вестник

Европы» (один із його засновників), «Отечественные записки», «Русское

слово», «Русская старина», «Киевская старина» та ін. Виступив із

статтєю «Україна» у журналі «Колокол». Брав діяльну участь у створенні

журналу «Основа», у виробленні його національно-культурної програми. На

початку 1862р. залишає працю в університеті і зосереджується на

науковій роботі. Був членом-редактором Київської археографічної

комісії; за його редакцією у 1863 — 1884 рр. видано 12 томів «Актов

Южной и Западной России» з історії України і Білорусії 14—17 ст.

Показуючи близькість історичної долі і культурного життя українського

та російського народів у ст. «Две русские народности» (1861),

Костомаров розрізняв визначальні риси національного характеру українців

та росіян. Автор праць з історії: «Начало Руси» (1860), «Мысли о

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ