UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОльга Кобилянська (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7737
Скачало2275
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

Ольга Кобилянська

 

(1863 — 1942)

 

Народилася Ольга Кобилянська 27 листопада 1863р. у містечку Гура-Гумора

в Південній Буковині в багатодітній сім'ї дрібного урядовця. З дитячих

років вона знала не тільки українську, а й польську та німецьку мови,

якими говорили в її родині. Дитинство й юність майбутньої письменниці

минули в румунсько-німецьких містечках Гура-Гумора, Сучава, Кімполунг.

Пізніше вона жила в с. Димка, а з 1891р. — у Чернівцях. У Південній

Буковині, заселеній переважно німцями й румунами, жили й українці. Але

українських шкіл чи культурно-освітніх закладів у 60 — 80-ті рр. тут не

було. Німецька школа не могла дати Кобилянській будь-яких знань з

історії культури українського народу. Перші літературні твори О.

Кобилянської, написані німецькою мовою ще без чіткого уявлення, “що

значить слово “література”, припадають на початок 80-х рр. (“Гортенза,

або нарис з життя однієї дівчини”, “Доля чи воля?”). Ранні

неопубліковані твори Кобилянської (“Гортенза”, “Малюнок з народного

життя на Буковині”, “Видиво”, “Людина з народу” та ін.) сьогодні

зберігають переважно пізнавальне значення, відображаючи окремі сцени з

життя містечкової інтелігенції, людей з народу. Німецька мова, як і

німецька культура, відіграли позитивну роль у житті й творчості

Кобилянської. Вони, як слушно зауважила Леся Українка, допомогли

Кобилянській вийти в широкий світ загальнолюдської культури. Але для

утвердження Кобилянської як української письменниці необхідно було

глибоко знати не лише українську мову, а й надбання української

літератури. Цю істину вона все ясніше почала усвідомлювати і з кінця

80-х років наполегливо вивчає культурну спадщину свого народу, виявляє

дедалі більший інтерес до його життя. Тоді ж вона бере активну участь у

так званому феміністичному русі, який зачепив чимало наболілих питань,

над якими замислювалися представники передової інтелігенції. Ставши у

1894р. однією з ініціаторок створення “Товариства руських жінок на

Буковині”, Кобилянська обгрунтувала мету цього руху в брошурі “Дещо про

ідею жіночого руху”. Письменниця порушила питання про тяжке становище

жінки “середньої верстви”, активно виступила за рівноправність жінки й

чоловіка, за її право на гідне людини життя. Ці думки виявилися в

ранніх творах письменниці. У деяких з них (“Гортенза”, “Вона вийшла

заміж” та ін.), змальовуючи духовний світ своїх героїнь, письменниця

робить наголос на їх пошуках особистого щастя. В “Людині”, а ще більше

в “Царівні” особисте щастя героїнь Кобилянської більшою чи меншою мірою

вже пов'язується з соціальними проблемами, активною позицією людини в

житті, з необхідністю боротися з обставинами, що сковують розвиток її

духовних сил. Продовжуючи проблематику “Людини”, повість “Царівна”

(1895) свідчила про розширення світобачення письменниці, поглиблення її

реалістичної манери, засобів психологічного аналізу. Повість має

складну творчу історію. Писалась вона і доопрацьовувалась тривалий час

(1888 — 1893), первісний текст її був німецький, пізніший —

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ