UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПантелеймон Куліш (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11086
Скачало1979
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

Реферат

 

Пантелеймон Куліш

 

(1819 — 1897) Пантелеймон Олександрович Куліш — український

буржуазно-ліберальний письменник, багатогранна діяльність якого (як

поета і прозаїка, фольклориста і етнографа, перекладача і критика,

редактора і видавця) охоплює кілька десятиліть. Почавши як ліберал,

настроєний проти царизму і кріпацтва, він поступово скочувався на

буржуазно-націоналістичні позиції, особливо в останні десятиліття свого

життя. Народився Куліш 8 серпня 1819р. в містечку Воронежі Глухівського

повіту на Чернігівщині в дрібнопанській сім'ї. Вчився майбутній

письменник у Новгород-Сіверській гімназії, 1839р. вступив до

Київського університету, але не закінчив його. З початку 40-х років

учителював, багато мандрував по Україні, захоплюючись фольклором і

етнографією. З 1845р. жив і вчителював у Петербурзі. 1847р. був

заарештований у зв'язку з розгромом Кирило-Мефодіївського братства,

хоч його організаційна приналежність до цього товариства, як і Шевченка,

доведена не була, і висланий до Тули. Після смерті Миколи І,

покладаючи надії на реформи і «доброго царя», він все непримиренніше

ставився до революційної демократії. Починаючи з 1856р., коли було

одержано дозвіл друкуватися, Куліш активно працював, особливо як

прозаїк (переробив і опублікував «Чорну раду»), як збирач і видавець

фольклорно-етнографічних матеріалів (у 1856 — 1857 рр. видано два томи

«Записок о Южной Руси»), багато зробив у справі відродження української

журналістики (підготовка і видання альманаху «Хата», журналу «Основа»).

На творах письменника цієї доби і напрямкові «Основи», до редакції

якої він входив, уже позначилася зміна поглядів Куліша. Ще помітнішою

вона стала після реформи 1861р., яка задовольнила ліберальну

буржуазію. Поглибилися і його ідейні розходження з Шевченком, загалом

аж до неприйняття творчості революційного поета. Закономірно, що у

60-ті роки, після придушення повстання у Польщі, Куліш був направлений

сюди провідником політики царизму як «директор духовних справ». З

кінця 60-х років активно підтримував зв'язки з народовськими

громадсько-культурними діячами Галичини, претендуючи на роль їх

духовного вождя. Він підносив теорію культурництва, класового миру,

боявся революційності народних мас; все послідовніше виявлявся його

аристократизм, зневага до «черні». Тритомна «История воссоединения

Руси» (1874 — 1877) засвідчила, що в цей час Куліш остаточно перейшов

на реакційні позиції: зібравши цінний фактичний матеріал, автор

тлумачив його як типовий буржуазний історик, відверто засуджуючи

визвольні народні рухи. В останній період свого життя письменник видав

збірки оригінальних поезій «Хуторна поезія» (1882), «Дзвін» (1893),

багато перекладав, зокрема твори Шекспіра; переспіви з Байрона, Гете,

Шіллера, Гейне склали його збірку «Позичена кобза» (1897). Помер Куліш

14 лютого 1897р. на своєму хуторі Мотронівка, де і похований…

Історія української літератури другої половини ХІХ століття, Київ, 1979.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ