UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРоман Андріяшин (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1227
Скачало312
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

Роман Андріяшин

 

(1933 р. нар.)

 

P. Андріяшик народився 9 травня 1933р. в селі Королівці на

Тернопільщині. У 1964p. закінчив факультет журналістики Львівського

університету, працював на журналістській та видавничій роботі.

Характерною особливістю творчості письменника є те, що він одразу ж

заявив себе як талановитий романіст. Першою його книжкою став роман

«Люди зі страху» (1966). Проза Андріяшика — антимонументальна. В ній

немає ні епохальних подій, ні епохальних героїв, ні ідей-пам'ятників.

Суб'єктивне ставлення до дійсності, з чим вийшов письменник уже в

першому своєму творі, було принциповим. Стильовою домінантою цієї прози

стане лірико-трагічна тональність. За нею відкривається широкий

романний простір, у якому розкриття внутрішніх імпульсів, особливостей

психіки героя також руйнувало псевдоепічну цілісність світу.

Заперечуючи традицію монументалізму, відкидаючи провінційне

соціально-побутове письмо, Андріяшик насичує текст інтелектуальним

змістом: різними філософськими, поетичними ремінісценціями, цитатами

тощо. Для шістдесятників-прозаїків визначальним стало відкриття Е.

Хемінгуея, Г. Белля, бо це було передусім нове прочитання трагедії

війни. Тема війни у творчості Р. Андріяшика посідає також значне місце,

виростаючи в проблему чоловічої долі. Головний герой роману «Люди зі

страху» — учасник першої світової війни. Захищаючи політичні амбіції

Австро-Угорської імперії, він переживає безглузду й абсурдну для

українця війну. Звідси, від пережитого, прийде розуміння, що гідність

та всілякі невигадані чоловічі чесноти не можна випробувати на війні,

де від людини вимагається лише її бездумна, механічна участь. Гідність,

мужність приходять з «волею». А велич людини розкривається лише за

сприятливих суспільних обставин. Ці думки, висловлені Прокопом

Повсюдою, розходилися з традиційною точкою зору, згідно з якою людину

випробовують обставини. Так само і герой роману «Додому нема вороття»

(1976) Оксен Супора, сторонній, чужий воюючому світові гуцул, мріє про

надійно влаштоване життя, з усіх сил прагне вижити. Страх перед

нескінченністю війни, втратою батьківщини та й взагалі страх перед

фізичним винищенням перетворює його на приреченого втікача. У повній

безнадії, спізнавши неймовірну радість любові до жінки, він спізнає на

повну силу і невичерпну осоружність самотнього і зіпсованого життя.

Продовжуючи художнє дослідження війни на іншому етапі нашої історії,

письменник завершує його в романі «Сад без листопаду» (1980). Герой

твору — сучасник автора, звільнений в запас офіцер радянської армії, що

став заложником атомної зброї, жертвою ядерного опромінення. Р.

Андріяшик одним із перших в українській літературі замислюється над

людськими жертвами підпільної атомної війни. Людство, стверджує

письменник, живе передчуттями нової руйнації. Однією з наскрізних

проблем творчості письменника є переживання національного почуття. В

романі «Люди зі страху» автор спирається на події 1916 — 1919 pp. в

Західній Україні, позначені розпадом Габсбурзької імперії, проголошенням

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ