UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЯр Славутич (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1597
Скачало298
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

Яр Славутич

 

Народився Григорій Михайлович Жученко (справжнє прізвище та ім'я Яра

Славутича) 11 січня 1918 року в давньому [заснованому ще в XVII

столітті] козацькому зимівнику, згодом — родовому хуторі Жученки, що

поблизу села Благодатного (північна Херсонщина). Переживши

кількастолітні життєві завірюхи й напасті, той козацький давній

осередок не встояв перед новітньою ордою посланих "залізною волею"

комуністичної Москви місцевих "активістів"-комнезамівців, які не лише

все розтягли-розікрали, будівлі спалили і навіть колодязь засипали, щоб

не відроджувалося тут господарсько-хліборобське життя. Мало того, "у

вересні 1932p. 14-річного молодика заарештовують разом із батьком, який

"не виконав плану до двору" (була тоді колективізаторами придумана така

"геніальна" зачіпка: господареві-хліборобові спускався зі стелі взятий,

спеціально завищений план поставок, — бувало, й не один, — за

невиконання якого — арешт і висилка. — К.В.); батька везуть на

заслання, а хлопець вискакує з потяга (на ходу) крізь отвір, прорізаний

у стелі дірявого товарного вагона й таким чином урятовується", — це з

початкових, так би мовити, віх свого коротко викладеного життєпису,

накресленого самим Яром Славутичем у десятій збірці своїх поезій "Шаблі

тополь" (К., 1992). Далі там говориться, що навесні 1938 року, коли в

Україні лютує голодомор, організований московським Кремлем, помирають

його піврічна сестричка, бабуся та улюблений дід, а сам він порятувався

лишень тому, що пас худобу в радгоспі й міг потайки підживитися

молоком. "Тоді ж він складає присягу, продиктовану рідним дідом, —

вижити й розказати всьому світові, як Москва нищить Україну..."

Відзначає автор і 1938 рік, коли, будучи молодим поетом-студентом

Запорізького педінституту, він опиняється у в'язниці за читання віршів

О. Олеся та повістей В. Винниченка. "1941 року, під німецькою

займанщиною, молодий вояк разом з іншими військовиками (такими ж

радянськими, що потрапили в оточення. — К.В.) організовує в лісах

північної України Чернигівську Січ, яка ставить за мету оберігати

місцеве населення від німецьких грабунків, рятувати молодь, наловлену

німцями та поліцаями для рабської праці у фатерлянді, а також

готуватися стати армією Самостійної Української Держави — СУД; тоді ж,

1943 року, він, сотник Чернигівської Січі, втрачає дружину з одноденною

донькою, яких спалюють гітлерівці, винищуючи українські села". Цю

воєнну віху з його автожиттєпису я процитував повністю, щоб остаточно

відкинути різні наклепи й інсинуації, котрими прислужники компартійної

системи будь-що старалися оббрехати ім'я українського патріота,

звинувачуючи його то в "невчиненій зраді", то в придуманому ними ж

"прислужництві гітлерівцям". Хоча корінна причина цього була в іншому —

в безкомпромісному викритті Славутичем страшних злочинств, чинених

імперською Москвою проти України. До речі, в інтерв'ю, даному вже до

свого 70-річчя, він уточнює, що до війни "був Григорій Жученко. Під цим

іменем надрукував півдесятка віршів у літературних журналах чи

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ