UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТодось Осмачка (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2742
Скачало929
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

Тодось Осмачка

 

(1895 — 1962)

 

Тодось Осьмачка свою особисту трагедію виводив із драматичної долі

України й беззастережно пов'язував свої муки й страждання із фатальною

залежністю митця від історичної долі його народу. У першій книжці

поезій «Круча», яка з'явилася друком 1922р., молодий поет здобувається

окремими віршами, хоча їх було у збірочці всього десять, на розкуте,

підсилене символістською поетикою самовираження. Він — у стихії

величних, планетарних зрушень, в які втягнуто сонце, моря, віки,

народи... «Серед нашого поетичного молодняку Осьмачка являє, може, одну

з найбільш надійних сил», — писав С. Єфремов у «Історії українського

письменства». У збірці «Круча» критика привабила «нерозгадана глибінь

образів і разом з тим блискуча народна мова та епічний стиль дум з

чисто народними способами...» Перші вірші Осьмачки народжувалися рано —

ще в дитинстві, в атмосфері сільської природи, народних повір'їв,

переказів, легенд, казок — у тому світі реального й уявного, який

спонукає до фантазування, до мислення, до поезії. Т. Осьмачка з цим

казково-легендарним світом дитинства не розлучався все своє життя. Як

поет Т. Осьмачка формувався в творчій атмосфері винятково плідного для

української літератури й мистецтва п'ятиріччя — 1917—1922 pp. Хай він не

бував на зборах «Музагета» на квартирі художника й мистецтвознавця

Михайла Жука в Києві, хай він із запізненням гортав видрукований в

1919p. великий фоліант альманаху «Музагет», що став сенсацією в

літературно-мистецьких колах, як пише Ю. Лавріненко, але його не могли

не захопити поривання молодих українських митців до світових висот

символістської поезії. Це була епоха «Сонячних кларнетів» (1918),

«Замість сонетів і октав» (1920) Павла Тичини, художньої групи «Біла

студія», головного альманаху символістів «Музагет», а також таких

відомих у мистецькому розвої інших журналів та альманахів. Тодося

Осьмачку символізм приваблював «як поезія відтінків, натяків, що шукає

суто емоціонального впливу на читачів, що намагається стерти межі між

поезією і музикою, не даючи слів-назв речам, а закорінюючи лише «ідею»

про них, символізм Верленів і Маллярме, символізм Тичини доби «сонячних

кларнетів». Та поетика символізму не домінує в його ранній поезії —

переважає ліризм, підсилений імажиністською гіперболізацією образів. У

1925p. виходить друга книжка поезій «Скитські вогні», яку можна було б

назвати гімном українському степові: Гей, степе мій, підпер ти ріками

моря, щоб не схитнулися вони на ниви хлібороба… Ти запалив дзвінкі вогні

великих сизих рос, що з ранків падають на обрій — на вічний твій покос…

Поет прагне образно простежити історичний шлях України — пройти «по

шляху віків» і таким чином усвідомити, куди ж летить новий вік і як

буде стелитися доля українського народу. У вірші «На Ігоревому полі»,

написаному в 1923р., Осьмачка майстерно «реконструює» оповідний лад

народної балади, створюючи новітню легенду-плач Ярославни: На голі

майдани вийшла молодиця, поставила сина там у кривавиці, з мукою

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ