UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЮрій Клен (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7178
Скачало1183
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

Юрій Клен

 

(1891 — 1947)

 

Юрій Клен (псевдонім Освальда Бургардта) — український поет, перекладач,

літературний критик. Народився 4 жовтня 1891р. у селі Сербинівка на

Поділлі. 1911р. вступив до Київського університету, де дістав грунтовну

філологічну освіту. Вже в 20-ті роки розкрилися ті особливості його

манери письма, які зближували Юрія Клена з неокласиками: досконале

володіння мистецькою формою, своєрідний панестетизм. З 1931 року живе

та працює в Німеччині, тісно співпрацює з поетами, які об'єднувались

довкола «Вісника» Д. Донцова. 1943 року з'являється в світ збірка

поезій Юрія Клена «Каравели», в якій автор спробував синтезувати творчі

принципи київських неокласиків та ідейно-художні шукання поетів

«празької школи». Автор поєднує в єдиному естетичному вимірі трагічну

античність («Антоній і Клеопатра», «Цезар і Клеопатра», «Шляхами

Одіссея»), героїзм середньовічної лицарської доби («Жанна д'Арк»,

«Вікінги») та князівсько-гетьманську українську традицію («Володимир»,

«Символ», «Україна»). Вершинними здобутками Юрія Клена-поета є поеми

«Прокляті роки» (1937) та «Попіл імперій» (1943 — 1947). Трагічне

знищення української культури в добу сталінізму, нелюдська жорстокість

другої світової війни — центральні теми цих творів. Помер 30 жовтня

1947р. Юрій Клен (4 жовтня 1891 — 30 жовтня 1947)

ЗАПОВІТИ Ю. КЛЕНА Юрій Клен відійшов від нас. В ньому тратимо

письменника, що сама його присутність серед нас воскрешала блискуче і

багатонадійне літературне життя 20-их років на Україні, яке за

більш-менш стерпних політичних обставин могло б тривати і донині,

тривати як ще блискучіша, імпозантна і плодотворча теперішність. Наша

пам'ять, пильно і повторно спиняючись на колишньому, спроможна затирати

невблаганну відстань, що відокремлює поточну свідомість від минулого, і

магічно наближати до нас факти та події, які давно відлунали... Це було

в Києві, наприкінці 20-их років. Микола Зеров підводиться з-за свого

робочого столу, енергійно відсуваючи крісло. В його руці — аркушик

паперу. Голосом, в якому бринять тріюмфуючі нотки, він покликує:

«Перший оригінальний український вірш Освальда Федоровича!» Цим віршем

був сонет Ю. Клена «Сковорода». Його вмістив М. Зеров в укладеному ним

декляматорі «Сяйво» (з'явився друком в другій полов. 1929р. або на

початку 1930р.) разом з двома перекладами Ю. Клена з Шеллі, одним

перекладом з Рільке і балядою з «Дон Жуана» Байрона, перекладеною поетом

на спеціяльне прохання укладача. Не тільки імпульсивний і

темпераментний М. Зеров завжди радів успіхам своїх друзів, як і взагалі

кожному позитивно розцінюваному ним явищу українського культурного

життя, в гурті неоклясиків, пов'язаних вузлами щирого приятельства,

панувала атмосфера взаємної доброзичливости і несилуваного сприяння. Ю.

Клен не становив винятку. Його вірність і відданість своїм однодумцям

та співробітникам на полі культури не пригасли в розлуці, а швидше

розрослися і з бігом часу набрали на силі. Поет присвячує друзям теплі

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ