UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВступ до дисципліни “логіка” предмет і мова формальної логіки (реферат)
АвторPetya
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4563
Скачало1937
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

Вступ до дисципліни “логіка” предмет і мова формальної логіки

 

План

 

1. Вступ до дисципліни “Логіка”.

 

2. Історичні умови виникнення формальної логіки, її розвиток.

 

3. Загальна характеристика формальної логіки як науки.

 

4. Структура сучасної логіки.

 

1. Вступ до дисципліни “Логіка”

 

Термін “логіка” сьогодні загалом застосовується у трьох головних

значеннях. По-перше, ним позначають будь-яку необхідну закономірність у

взаємозв’язку об’єктивних явищ – “логіка фактів”, “логіка історичного

розвитку” тощо. По-друге, словом “логіка” позначають закономірності у

зв’язках і у розвитку думок – “логіка міркування”, “логіка мислення”.

Нарешті, логікою називають окрему науку, яка розглядає мислення з

позиції його формальної правильності.

 

Перш ніж ми будемо рухатися далі, потрібно з’ясувати, у чому полягає

загальна природа власне феномену мислення.

 

З курсу філософії та психології відомо, що мислення є видом пізнання –

процесу або діяльності, спрямованої на отримання, збереження і переробку

інформації (знань). Нам також відомо, що процес пізнання у живій природі

(фауні) може протікати у формі практичного (чуттєвого) пізнання, яке

триває при безпосередній дії предметів та об’єктів на сенсори організму.

Цей вид пізнання домінує у більшості тварин, для дорослої ж людини він є

другорядним.

 

Чуттєве пізнання протікає за такими етапами (формами):

 

відчуття дає змогу відбити окремі властивості предметів і явищ, які

оточують суб’єкта – колір, форму, запах, смак тощо;

 

сприйняття – більш складне відбивання дійсності у психіці. Предмет

сприймається цілісно, у комплексі його властивостей і якостей;

 

уявлення базується на пам’яті і дає змогу відтворювати чуттєвий образ

предмета без розумових маніпуляцій над ним.

 

Принципово іншим видом пізнання є пізнання теоретичне (власне мислення).

Воно є опосередкованим, тобто непрямим – здійснюється без необхідності

контакту з предметами і явищами. Спроможність до мислення дає людині

безліч переваг над іншими видами тварин. Пристосованість до цього виду

пізнання і налаштованість саме на нього є найдосконалішою формою

адаптації. Іншими словами, людина не має надзвичайно розвиненого слуху,

зору, фізичної сили, природної досконалої термоізоляції тощо, але вона

має мислення, завдяки чому вид Homo Sapiens домінує над живою і неживою

природою.

 

Опосередкований характер теоретичного пізнання (мислення) виявляється у

тому, що доросла людина, як правило, маніпулює не самими предметами, а

їх знаками-посередниками – поняттями, судженнями і подумки отримує

попередній план майбутніх практичних дій.

 

Мислення подібно до пізнання практичного, протікає трьома етапами (має

три основні форми): поняття, судження, умовивід. Саме ці основні форми

мислення, а також його принципи (закони) вивчає окремий розділ логіки,

який має назву “формальна” і складає змістову основу академічної

дисципліни “Логіка”. З нею ми і будемо детально знайомитися.

 

Таким чином логіку можна визначити також як науку про закони і форми

теоретичного пізнання на рівні абстрактного мислення.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ