UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСудження(реферат)
АвторPetya
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось10281
Скачало3448
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Судження

 

План

 

Судження як форма мислення, види судження

 

Структура простого судження, його види

 

Розподіл термінів у простому судженні

 

Складне судження, його види та істинність

 

Модальність суджень, взаємовідношення між ними

 

Судження як форма мислення, види суджень

 

Між поняттям і судженням існує тісний взаємозв’язок – ще Аристотель

наголошував, що судження є, власне, розгорнутою формою поняття, а

поняття – згорнутою формою судження. Попри дисткутабельність питання про

історичну первинність виникнення цих форм мислення, зрозуміло, що вони

не можуть існувати окремо.

 

Судження є більш складною за поняття формою мислення, у ній

стверджується або заперечується існування предмета як такого, наявність

або відсутність у предмета певної ознаки або відношення між предметами.

 

Вже на цьому рівні можна виділити такі види суджень:

 

атрибутивне – говориться про наявність чи відсутність у предмета певної

ознаки;

 

судження з відношенням – порівнюються предмети та явища за ознаками;

 

екзистенційне – про наявність або відсутність предмета як такого;

 

У живій мові судження виражається розповідним реченням або

словосполученням. Запитальні речення (крім риторичних), а також речення

з одного слова на кшталт “Вечоріло”, “Холоднішало” не є судженнями, бо

вони не несуть у собі розгорнутого стверджувального змістовного

навантаження.

 

Відзначимо, що найважливішою характеристикою судження є його істинність

або хибність – тобто правдивість або неправдивість віддзеркалення

дійсності. На відміну від судження, поняття не має такої характеристики.

Істинність або хибність судження є об’єктивною ознакою – воно не

залежить від нашого ставлення і знання ознак предмету. Відзначимо, що

істинність судження завжди є конкретною – вона залежить від певного

контексту, ситуації, часу. Істинним є, за певних обставин скажімо, такі

судження “Студент вищого учбового закладу є ерудованою людиною”, “Ніч

(певна) місячна”, “У (земній) добі не 25 годин”.

 

У судженні одночасно можуть бути виражені декілька думок. Скажімо, у

судженні “Аристотель – фундатор формальної логіки” ми можемо

спостерігати принаймні три думки:

 

Аристотель (а не хтось інший ) є фундатором формальної логіки;

 

Саме Аристотель є фундатором формальної логіки , а не просто один з її

представників;

 

Аристотель – фундатор саме формальної логіки, а не якоїсь іншої науки.

 

2. Структура простого судження, його види

 

Будь-яке судження має чітку структуру, за якою логіка розрізняє прості і

складні судження.

 

Просте судження складається з поняття про предмет (суб’єкт - S) і

поняття про ознаку предмета (предикат - P). Наприклад: “Київ – столиця

України”. У цьому судженні суб’єктом є поняття “Київ”, а предикатом –

“столиця України”. Іншими словами, суб’єкт включає у собі отримане

раніше знання, а предикат – елемент, який утворює нове знання. Між

суб’єктом і предикатом існує тісний взаємозв’язок – наявність предикату

може стверджуватися (як у наведеному прикладі) і заперечуватися.

Наприклад, “Росія не є суто Європейською країною”. Таким чином між S і Р

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ