UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗагальна жанрологія і журналістика. Поділ літературної творчості на роди. Визначення епосу, лірики й драми. (реферат)
АвторPetya
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось17294
Скачало1040
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Загальна жанрологія і журналістика. Поділ літературної творчості на

роди. Визначення епосу, лірики й драми.

 

Будь-який журналістський задум здобуває втілення у формі певного жанру.

Щодня розкриваючи газету, читач зустрічається в ній не просто з

текстами, а замітками, статтями, нарисами, інтерв'ю, есе та іншими

жанрами журналістики. Жанри — це комунікативні канапи для певного роду

інформації. Неправильно пов'язувати жанр лише з формою журналістського

твору, хоча б і такою, що склалася в глибинах історії і стабілізувалася

в своїх структурних ознаках. Жанр — це певним чином окреслений зміст, що

"відшукав" найбільш зручну форму для свого втілення. Жанр — це

змістовно-формальна єдність.

 

А відтак, журналіст мусить навчитися бачити дійсність очима жанру,

оскільки зрозуміти цю саму дійсність можна лише у зв'язку з певними

способами її вираження. Адже журналіст не втискує матеріал у готову

площину твору, а жанровий погляд служить йому для відкриття, бачення,

розуміння й відбору життєвого матеріалу.

 

Для журналіста є важливим як оволодіння конкретними інформаційними,

аналітичними та художньо-публіцистичними жанрами, висвітлення структури

й особливостей яких передбачене в спеціальних курсах, так і розуміння

загальних жанрологічних питань, яким і присвячений цей виклад.

Незважаючи на теоретичну загальність даного матеріалу, він має важливе

значення для розв'язання суто творчих конкретних завдань, що рано чи

пізно виникають перед кожним автором, надто тоді, коли він залишає,

позаду період учнівства й виходить на шлях власної, самостійної

творчості.

 

Під жанрологією розуміємо ту частину теорії журналістики (й літератури),

що вивчає поділ текстів на роди і жанри. Слово "жанр" запозичене в

українську мову з французької, де вживається в двох значеннях: "рід" і

"вид". Це створило певну плутанину в жанролопчнііі термінологічній

системі, де утворилося відразу кілька понятійних рядів для позначення

одних і тих самих явищ. Не вдаючись до викладу подробиць дискусійних

моментів, відзначимо, що найбільш поширеною є концепція, згідно з якою

щодо літературних текстів застосовуються три рівні поділу, що

називаються

 

1) РІД,

 

2) жанр,

 

3) жанровий різновид.

 

У відповідності із загальнофілософським законом зміст і форма

перебувають у діалектичній єдності, у якій пріоритет належить змістові.

Це породжує іноді деяке скептичне ставлення до форми як до чогось

другорядного, неістотного. "Дайте мені сенсаційний зміст, — говорить

молодий журналіст, — а вже оформити його я як-небудь зумію". Насправді

ж, форма не є другорядним чинником у журналістській праці, а досконале

оволодіння нею є законом творчості. Зрештою, у творчому змаганні

журналістів перемагає той, хто пише яскравіше, вміє знайти нестандартні

підходи до матеріалу, глибоко оволодів жанровими типами мислення.

 

Важливе значення форми розкрив свого часу великий німецький філософ

Г.В.Ф. Геґель (1770-1831). "Форма є зміст, — писав він в "Енциклопедії

філософських наук" (1817), — а у своїй розвинутій визначеності вона є

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ