UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖурналістика як галузь суспільно-політичної діяльності ЗМІ як репрезентанти держави, законодавчої чи виконавчої влади (реферат)
АвторPetya
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4416
Скачало805
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Журналістика як галузь суспільно-політичної діяльності ЗМІ як

репрезентанти держави, законодавчої чи виконавчої влади,

 

соціальних груп, партій.

 

Перший з них полягає в тому, що окремі ЗМІ представляють ті чи інші

соціальні групи, партії, державу, законодавчі чи виконавчі органи влади

різного рівня, є провідниками політики й програм партій, а також

забезпечують усю систему інтересів своєї аудиторії від політики й

економіки до спорту й розваг.

 

У добре структурованих, багатопартійних суспільствах політична

журналістика являє собою неминучий наслідок та елемент

суспільно-політичного життя. Публікуючи матеріали у відповідності до

програмових завдань своєї партії, вона забезпечує зовнішній плюралізм

думок і позицій. Під зовнішнім плюралізмом розуміємо публікацію в різних

виданнях відмінних точок зору на певну проблему чи життєву ситуацію. Але

у державах з тоталітарними режимами такі політично заангажовані видання

займають увесь інформаційний простір. З втратою зовнішнього плюралізму

як категорії суспільного спілкування в суспільстві настає ідеологічна й

політична одноманітність, журналістика втрачає свої первісні

інформативні функції, а займається лише пропагандою й агітацією

програмових партійних положень.

 

Другий аспект полягає в тому, що в розвинутих демократичних країнах

левину частку в інформаційному просторі сьогодні складають незалежні від

держави та її гілок влади, партій і громадських організацій засоби

масової інформації, що функціонують як приватні підприємства, їхня

соціальна база — не партія, а згуртований на засадах загальнолюдських та

національних цінностей народ, широка читацька аудиторія. На відміну від

партійних, такі видання називаються загальними.

 

За свою найвищу мету вони мають здійснення не пропагандистської, а

інформативної функції журналістики. Загальні видання внутрішньо

плюралістичні. Під внутрішньою плюралістичністю розуміємо публікацію

відмінних точок зору на сторінках одного видання. Загальні газети

дозволяють суб'єктам інформаційних відносин обмінюватися думками на

своїх сторінках, полемізувати один з одним; причому власна позиція

газети може не співпадати з жодним із запропонованих поглядів або

взагалі залишатися несформульованою.

 

У процесі історичного розвитку журналістика як галузь

суспільно-політичної діяльності пройшла кілька щаблів. Умовно їх можна

представити так.

 

Перший щабель. Виникнувши в першій половиш XVII століття з інформаційних

потреб суспільства й будучи первісне спрямована на їх забезпечення41,

журналістика дуже швидко викликала жвавий інтерес політичних діячів, які

зрозуміли, що за її допомогою можна маніпулювати громадською свідомістю

й управляти масовими емоціями. А відтак успішно боротися за владу, а

потім і утримувати її.

 

Другий щабель. У XIX столітті ці спокусливі для політиків властивості

журналістики спричинилися до захоплення її в сферу політичних інтересів,

з'єднання преси з політикою. Загальних інформаційних видань майже не

залишилось, журналістика з'єдналася з публіцистикою і стала головним

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ