.

Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або порушення правил Тех. експлуатації (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
316 1528
Скачать документ

Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або
порушення правил Тех. експлуатації

(ст. 287). В диспозиції статті описані ознаки об’єктивної сторони складу
злочину: випуск в експлуатацію заважмо технічно несправних транспортних
засобів, допуск до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в
стані сп’яніння або не має права на керування транспортним засобом, чи
шле грубе порушення правил експлуатації транспорту, що забезпечують
дорожній рух, вчинене особою, відповідальною за технічний стан або
експлуатацію транспортних засобів, якщо це спричинило потерпілому
середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або його
смерть.

В КК законодавець назвав види транспортних засобів, на яких може
вчинюватись цей злочин (примітка до ст. 286 КК).

Об’єктивна сторона злочину характеризується трьома ознаками: а) діянням;
б) наслідками; в) причинним зв’язком між діянням i наслідками.

Діяння (дія або бездіяльність) характеризується випуском в експлуатацію
технічно несправних транспортних засобів, тобто в дозволі на виїзд у
рейс чи поїздку транспортного засобу з несправностями гальмової системи,
рульового управління, зовнішніх світлових приборів, склоочисників, коліс
тощо.

Допуск до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в стані
сп’яніння, що може бути викликане вживанням останньою алкогольних
напоїв, наркотичних засобів, інших токсичних речовин, що одурманюють
тощо. Керування — це безпосереднє виконання особою функцій водія під час
руху, тобто якщо особа, сівши за кермо, приводить транспортний засіб у
рух.

Для кваліфікації злочину не має значення місце керування транспортним
засобом — це може бути шлях, вулиця, місце стоянки автомобіля, двір,
територія підприємства тощо.

Допуск до керування транспортним засобом особи без прав на керування має
місце у разі, якщо у особи взагалі відсутнє посвідчення водія або вона
позбавлена прав водія, або не має вщповщного дозволу (категорії) для
керування певним видом транспорту.

Інше грубе порушення правил експлуатації транспорту може виражатися в
порушенні режиму роботи водив, у невиконанні інших вимог, які
забезпечують безпеку експлуатації транспорту, у випуску в рейс iз
тяжкими умовами руху водив, кваліфікація яких не впроваджене підвищеним
вимогам, у невиконанні вимог регулярного медичного огляду водив.

Наслідками злочину е середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження,
загибель однієї i більше осіб. Встановлення причинного зв’язку в цьому
злочині має певну складність, тому що він носить опосередкований
характер. Шкідливі наслідки спричиняються не безпосередньо винним, а
діянням іншої особи — водієм транспортного засобу.

Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується складною формою вини.
Завідомість, яка вказана в диспозиції статті стосовно діяння, означає,
що особі відомо про безумовну, явну технічну несправність транспортного
засобу, про інші грубі порушення правил експлуатації, що забезпечують
безпеку руху. Усвідомлюючи суспільну небезпеку i протиправність своєї
поведінки i вчиняючи Цей злочин, винний бажає скоїти діяння, вказане у
статті.

Психічне ставлення особи до суспільно небезпечних наслідків виражається
в необережності (злочинна самовпевненість або недбалість).

Покарання за злочин: за ст. 287 — штраф до ста неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років,
або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на
строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з
відповідальністю за технічний стан або експлуатацію транспортних
засобів, на строк до трьох років або без такого.

Порушення правил, норм i стандартів, що стосуються убезпечення
дорожнього руху (ст. 288). В депозитна статті ознаки об’єктивної сторони
складу злочину викладені, як порушення правил, норм i стандарт, що
стосуються убезпечення дорожнього руху, вчинене особою, відповідальною
за будівництво, реконструкцію, ремонт чи утримання шляхів, вулиць,
залізничних переїздів, інших шляхових споруд, або особою, яка виконує
такі роботи, якщо це порушення спричинило потерпілому середньої тяжкості
тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або смерть.

3 об’єктивна сторона злочин характеризуються трьома ознаками: а) діянням
(дією або бездіяльністю); б) наслідками; в) причинним зв’язком між
діянням i наслідками.

Діяння виражається в порушенні правил, норм i стандартів при
будівництві, реконструкції, ремонті або утримуванні шляхів. Наслідками
цього злочину можуть бути середньої тяжкості тшесне ушкодження, тяжке
тшесне ушкодження, смерть потерпілого.

Причинний зв’язок у цьому злочині носить, як правило, опосередкований
характер.

Суб’єктивна сторона цього злочину визначаться складають його об’єктивні
сторони. Вина щодо порушення правил, норм i стандартів може бути як
умисною (прямий умисел), так i необережною (злочинна недбалість).
Психічне ставлення винного до суспільно небезпечних наслідків може
виражатися тільки в необережності (злочинній самовпевненості або
злочинній недбалості).

Суб’єкт злочину — особа, яка досягла 16-річного віку, відповідальна за
будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію автомобільних шляхів,
вулиць, залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів та інших споруд, а
також особа, яка виконує зазначені Роботи Покарання за злочин: за ст.
288 — штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до
п’яти років, або позбавлення волі на строк до п’яти років.

Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289). Стаття складається
з чотирьох частин i примітки. У частині 1 ст. 289 КК дається
характеристика об’єктивних ознак складу злочину, як незаконного
заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою. Перелік транспортних
засобів, які е предметом злочину, дається в примітці до ст. 286 КК.

Відповідно до примітки ст. 289 КК пid незаконним заволодінням
транспортним засобом слід розуміти вчинене умисно з будь-якою метою
протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника
чи користувача, всупереч їx волі.

Заволодіння може здійснюватися таємно або викрито, шляхом обману або
зловживання довірою. Воно може мати місце під час руху транспортного
засобу, коли винний установлює контроль, примушує водія виконувати його
розпорядження i рухатися в зазначеному напрямку. Заволодіння носить
протиправний характер. Це означає, що винний не має права на
використання транспортного засобу для поїздки на ньому. Протиправність
відсутня у випадках, коли поїздка на транспортному засобі відбувається в
стані крайньої необхідності, наприклад, для доставки важко хворого до
лікаря, або для усунення небезпеки, яка виникла внаслідок пожежі, повені
тощо.

Закінченим злочин визнається з моменту запуску двигуна та початку руху
або теля початку буксирування без запуску двигуна. Проникнення в гараж
чи у транспортний засіб, спроба запустити двигун мають розглядатися як
замах на заволодіння транспортним засобом.

Суб’єктивна сторона злочину виражається тільки в прямому умислі.
Заволодіння може відбуватися з будь-якою метою: для привласнення
транспортного засобу, для доставки вантажу, для того, Щоб доїхати до
певного місця, або навіть покататися, тощо.

Суб’єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289, е особа, яка досягла
16-річного віку, а злочинів, передбачених частиками 2 та 3 ct. 289, —
14-річного віку. Судова практика не визнає суб’єктом Цього злочину
членів сім’ї власника транспортного засобу, водив, за якими такий засіб
закріплений.

У частині 2 ст. 289 КК передбачена відповідальність за ті самі да,
вчинені за попередньою змовою групою осіб або повторно, або поєднані з
насильством, що не е небезпечним для життя або здоров’я потерпілого, або
з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням до
приміщення чи шше сховище, або якщо вони завдали значно матеріальної
шкоди потерплому.

Відповідно до абз. 2 примітки ст. 289 КК під повторністю слід розуміти
вчинення таких дій особою, яка раніше вчинила незаконне заволодіння
транспортним засобом або злочин, передбачений статтями 185—187, 189—191,
262 КК.

Заволодіння транспортним засобом із проникненням до приміщення або
сховища означав вторгнення до приміщення або іншого сховища з метою
заволодіння транспортним засобом. Воно може здійснюватися таємно,
викрито, з подоланням перешкод чи опору потерпілого, шляхом обману тощо.

Приміщення — це різного роду будівлі, споруди, які призначені для
розміщення транспортних засобів або іншого майна. інше сховище — це
призначене для постійного або тимчасового збереження (стоянки)
транспортних засобів ділянки території, які обладнані огорожею, навісом,
іншими технічними засобами чи забезпечені охороною.

Частина 3 ст. 289 КК встановлює більш сувору відповідальність за
заволодіння транспортним засобом, що поєднане з насильством, небезпечним
для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого
насильства, або вчинене організованою групою, або щодо транспортного
засобу, вартють якого у двісті п’ятдесят ра-зів перевищуе
неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Частина 4 статті передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної
відповідальності особи, яка вперше вчинила да, перед-бачені щ’ею статтею
(за винятком випадків незаконного заволодіння транспортним засобом із
застосуванням будь-якого насильства до потерпілого чи погрозою
застосування такого насильства). При цьому особа має добровільно заявити
про це правоохоронним органам, повернути транспортний засіб власнику та
повнютю вщшкоду-вати завдані збитки. Таке звільнення є прерогативою
суду.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 289 — штраф від одної тисячі до одної
тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років; за ч. 2 ст. 289 —
позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років; за ч. 3 ст. 289 —
позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією
майна.

Знищення, шдробка або замша номерів вузлгв та агрегатов транспортного
засобу (ст. 290). У диспозицп статті об’ектив-на сторона описана як
знищення, шдробка або замша ідентифіка-щйного номера, номерів двигуна,
шасі або кузова, або заміна без дозволу відповідних органів номерноі
панелі з ідентифікацшним номером транспортного засобу.

Безпосередшм об’ектом цього злочину є суспільні вщносини, що
забезпечують порядок реестраци транспортних засобів, вірогідність
номерів їхніх основних частин та агрегатів. Предметом е двигун, кузов,
шасі чи номерна панель, на яких заводським способом зроблені позначення
номерів. При реестрацп транспортних засобів у техшчний паспорт
заносяться ці номери, за якими такий засіб може бути ідентифіковано. При
знищенні номерів забиваються всі цифри чи літери з агрегату, а при
шдробщ змінюеться одна чи кіль-ка цифр чи літер.

Суб’єктивна сторона злочину виражаеться в прямому умислі.

Суб’ектом злочину е особа, яка досягла 16-річного віку.

Покарання за злочин: за ст. 290 — штраф у розмірі від п’ятде-сяти до
двохсот неоподатковуваних мішмумів доходів громадян або виправні роботи
на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020