UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКонстантинопольська Софія (реферат)
Авторdimich
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3244
Скачало582
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКА СОФІЯ

 

У другій половині І тисячоліття н. е. на зміну античній епосі прийшли

часи раннього середньовіччя. У багатьох країнах світу поступово почали

складатися нові виробничі відносини, характерні для доби феодалізму. У

цей час найбільшої могутності досягає Візантійська імперія, що в

політичному і культурному відношеннях стала спадкоємницею стародавнього

Риму. На перше місце серед найбільших міст світу виходить

Константинополь, який протягом багатьох століть матиме вплив на інші

країни, особливо на мистецтво та архітектуру країн Східної Європи,

Балкан, Кавказу, Близького Сходу. З усіх здобутків архітектури раннього

середньовіччя найважливішим є Софійський собор у Константинополі, один з

найвизначніших шедеврів світової архітектури. Задум імператора Юстініана

І був грандіозним: збудувати найбільший у світі християнський храм,

головний собор Візантійської імперії. У цей час візантійські зодчі

працювали над розробкою нового типу споруди, що відповідала б

особливостям театралізованого богослужіння візантійської столичної

церкви. У Константинополі театралізований церемоніал був властивий не

тільки церковним відправам: винятково пишними були прийоми послів,

виходи імператорів тощо. Це були своєрідні засоби ідеологічного впливу

на народні маси.

 

Старі типи базилікальних споруд з їх характерною композицією не були

пристосовані до нових вимог, за якими головну роль у храмі почав

відігравати центральний простір. Спробу поєднати базиліку з

центрально-купольною спорудою константинопольські зодчі зробили вже в

527 р. під час будівництва церкви Сергія і Вакха. Але вдалою її назвати

не можна: між центричною і базилікальною композицією не було органічного

зв'язку. Спорудження Софійського собору доручили видатним зодчим тих

часів — Анфімію з Трал та Ісідору з Мілета. Обидва вже були відомі

своїми теоретичними і практичними роботами з архітектури. Перед

спеціалістами стояло дуже складне завдання: конструктивно й художньо

поєднати центральну і базилікальну споруди, та ще й у небувалих

масштабах. Стародавній Рим мав зразки величезних купольних (Пантеон) та

базилікальних (Максенція) споруд, однак перекрити великий простір дуже

високо було не під силу римській будівельній техніці: бетонні монолітні

склепіння для цього були непридатні. Отже, потрібно було винайти щось

нове. Анфімій і Ісідор запропонували таку ідею: щоб зменшити величезний

горизонтальний розпір від купола, треба поділити його зі сходу і заходу

на півкуполи, а з півночі і півдня — на пілони бокових нефів. При цьому

в плані зберігалася структура тринефної базиліки і небачено широко

розкривався центральний простір. Це було досягнуто за допомогою складної

системи допоміжних конструкцій у вигляді менших напівкуполів. Головний

купол поставили на чотири міцні пілони, що з'єднувались між собою

величезними вигнутими трикутними арками, які нагадували надуті вітром

паруси. Згодом парусні склепіння стали найхарактернішими конструкціями

візантійської архітектури: за їх допомогою на квадрат підкупольного

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ